02.06.2021 Справа № 756/8411/21
Унікальний номер 756/8411/21
Номер провадження 2/756/4803/21
02 червня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шролик І.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
31 травня 2021 року на електронну адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31 травня 2021 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 02 червня 2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи на 16 червня 2021 року.
На електронну адресу суду 1 травня 2021 рокунадійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шролик І.С. в даній справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що суддя Шролик І.С. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки існують обставини, які викликають сумнів в її об'єктивності та неупередженості, так як розглядала справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Позивач зазначає, що суддя ухвалюючи рішення, відтермінувала у часі побачення дитини з батьком, визнала заінтересовану особу - неадекватною, оскільки на її думку не надає агресивності своїх дій, не призначила судової експертизи щодо встановлення дійсності фізичних ушкоджень заявниці, хоча відповідно до ст. 105 ЦПК України суд зобов'язаний встановити такі обставини, не дослідили пояснень свідків, не заслухала публічний запис (розмови подружжя разом з поліцейськими 30.11.2020), знехтувала правами бабусі (мати заінтересованої особи), сфабрикувала пояснення заінтересованої особи щодо переписки в месенджері Вайбер, не задовольнила заяву про роз'яснення її рішення відносно того як дитині бачитись з батьком в умовах обмежувального припису, знехтувала сімейним кодексом (батьки мають право щодо дитини 50/50 у відсотковому співвідношенні, забрала у батька і у бабусі дитини можливість спілкуватися з дитиною на тривалий час, не звернула увагу на скрутний майновий стан заінтересованої особи і на ті докази, які підтверджують перерахування аліментів, фінансової допомоги позивачем - дитині та заявниці, не чого не робила коли заявниця у судовому засіданні принижувала честь та гідність заінтересованої особи.
Також посилається на ту обставину, що суддя має малий досвід роботи суддею, мається на увазі, що заявниця навмисно маніпулювала почуттями судді, як і почуттям поліцейських щоб досягти мети неможливості побачень батька та дитини.
Дослідивши заяви, матеріали подані в її обгрунтування, суд приходить до висновку про її необгрунтованість.
Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.
Як на підставу для відводу головуючого судді позивач посилається на те, що у нього є сумніви в її об'єктивності та неупередженості, оскільки суддя Шролик І.С. розглядала справу про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_1 .
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Враховуючи вище наведене, ОСОБА_1 заявляючи заяву про відвід головуючого судді, посилається на сумніви в її об'єктивності та неупередженості. Однак, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві позивача, як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням в іншій справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі, тому клопотання про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід передається для вирішення в порядку ч. 3 ст. 40, ч.1 ст. 33 ЦПК України.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд, -
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Шролик І.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Шролик І.С.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик