27.05.2021 Справа № 756/12858/20
Унікальний № 756/12858/20
Провадження № 2/756/1831/21
27 травня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Яценко Н.О.,
за участі секретаря Дрончак Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - Ворон Сніжани Валеріївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Позивач у жовтні 2020 р. звернувся до Оболонського районного суду м.Києва через уповноваженого представника Левківського О.П. в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 2350,72 грн., 3% річних в розмірі 173,19 грн., інфляційні втрати в розмірі 617,51 грн. та судові витрати.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 30.10.2020 р. по справі відкрито спрощене позовне провадження.
25.05.2021 р. позивач звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, з посиланням на те, що після подачі позову до суду відповідач повністю погасив борг у розмірі 2 350,72 грн., 3% річних в сумі 173,19 грн. та інфляційні витрати в розмірі 617,51 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
При цьому, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Разом з тим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №456/647/18.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 3% річних та інфляційні витрати.
При цьому, як вбачається, до позовної заяви доданий розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, наявність чи відсутність якої і підлягає доказуванню у даній справі.
Водночас, у клопотанні відповідач вказує на відсутність предмету спору у даній справі, оскільки після подачі позову до суду відповідач повністю погасив борг.
При цьому, у справі «Bellet v. Francespan», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, а також врахувавши те, що заборгованість сплачена відповідачем після звернення до суду із позовом, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 255, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - Ворон Сніжани Валеріївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Яценко