Справа №:755/17180/20
"25" травня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, клопотання про витребування доказів, яке подано в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним та скасуання наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
28 січня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним та ск4асуання наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - дата першого судового засідання - 23 лютого 2021 року на 10.00 годину.
14 квітня 2021 року (вх.№26166)представник позивача - адвокат Д.М. Пономаренко подав до суду заяву про витребування доказів та просив суд витребувати у позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», табель обліку робочого часу ОСОБА_1 за вересень 2020 року; довідку про середню заробітну плату виплачену за жовтень-вересень 2020 року ОСОБА_1 ; службову записку Є.К40.0.0.0./3-7630 від 06.10.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення»; завірений належним чином витяг з книги обліку руху трудових книжок із записом ОСОБА_1 ; копію особовою картки ОСОБА_1 .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити заяву та витребувати від позивача докази, які безпосередньо стосуються предмета доказування в межах даного спору.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, вважає подане до суду клопотання безпідставним та необґрунтованим за наявності долучених до відзиву доказів, які стосуються підстав звільнення позивача та дотримання процедури звільнення працівника із займаної посади.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наведені представником позивача підстави для витребування доказів та дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з цим клопотанням, суд приходить до наступного.
Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. ( ч.1 та ч.2 ст. 84 ЦПК України)
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду клопотання представника позивача - адвоката Д.М. Пономаренко про витребування доказів, подане до суду 14 квітня 2021 року, зареєстроване за вх.№26166, оскільки клопотання подано з порушенням процесуальних строків, визначених частиною другою та третьою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності поданого до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку разом з доказами, які беззаперечно свідчать про наявність обставин, що перешкодили відповідачу самостійно отримати витребуванні докази та вжиття таких заходів під час проведення підготовчого судового засідання.
Враховуючи викладене та керуючись статями 76, 81, 83, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Клопотання представника позивача - адвоката Д.М. Пономаренко про витребування доказів, яке подано до суду 14 квітня 2021 року, зареєстроване за вх.№26166, - залишити без розгляду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.