Справа № 755/8728/21
"02" червня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001451 від 09.05.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
08 травня 2021 року о 23:20 ОСОБА_3 перебував на літній терасі закладу «Кахеті» за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 5, помітив у правій руці у ОСОБА_5 мобільний телефон, в цей час у нього виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи між будинками АДРЕСА_2 та № 19 в м. Києві по вул. Сергієнка, вихопивши з рук відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Сяомі Редмі Ноут 6 Pro» синього кольору, імеі: НОМЕР_1 , вартістю 1800 грн з сім-картами операторів мобільного зв'язку «Київстар» (номер телефону НОМЕР_2 ) та «Водафон» (номер телефону НОМЕР_3 ), після чого залишив місце події з вищевказаним мобільним телефоном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1800 грн 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 1 ст. 186 КК України визнав в повному обсязі та показав суду про те, що дійсно 08.05.2021 року за обставин, викладених у обвинувальному акті, він вчинив відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , з метою видалення відеозапису з ним, яке зробила потерпіла без його дозволу. Зокрема показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Вказав, що на його утриманні перебувають батьки похилого віку, які часто хворіють.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
До суду надійшла заява потерпілої від 20.05.2021 року, у якій вона просила розглядати справу без її участі та вказала, що претензій, у тому числі матеріального характеру, у неї до обвинуваченого немає, цивільний позов подавати не буде. Крім того, 02.06.2021 року потерпіла вдруге подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та повідомила суд про те, що цивільний позов до обвинуваченого буде подавати після винесення вироку в порядку цивільного судочинства, висловила свою думку щодо покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.05.2021 року, довідку про вартість майна від 13.05.2021 року, розписку ОСОБА_5 від 20.05.2021 року про повернення їй телефону «Сяомі Редмі Ноут 6 Pro» синього кольору, а також матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, на утриманні має батьків похилого віку; вперше вчинив злочин; раніше не судимий. Крім того, суд враховує, що викрадений телефон повернуто потерпілій, про що є її розписка від 20.05.2021 року.
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Суд, враховуючи думку щодо покарання прокурора, потерпілої та обвинуваченого, вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а саме у виді громадських робіт.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1