ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8203/21
провадження № 2/753/6225/21
"26" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.
за участю секретаря: Степанишиної Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою власністю,-
Позивач у квітні 2021 року звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання квартири особистою власністю.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 23.10.2014 нею було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Після отримання коштів від продажу іншої квартири та за фінансової підтримки матері позивача, позивачем 01.11.2014 було здійснено повну оплату майнових прав на вказану квартиру.
Також, 08.11.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, у зв'язку з чим ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_4 ".
За рахунок інвестованих позивачем до шлюбу коштів 22.07.2015 за актом приймання-передачі особисто позивачу було передано майнові права на квартиру, а згодом, 26.01.2016 зареєстровано право власності в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 03.07.2019 рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.04.2021 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явилась, однак, її представник надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити та розгляд даної справи проводити за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.10.2014 ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Після отримання коштів від продажу іншої квартири та за фінансової підтримки матері позивача, ОСОБА_3 01.11.2014 було здійснено повну оплату майнових прав на вказану квартиру.
Також, 08.11.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, у зв'язку з чим ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_4 ".
Тобто, судом встановлено, що позивачем було сплачено грошові кошти за вказану квартиру до укладення шлюбу з ОСОБА_2 , а також те, що джерелом походження коштів є особисті кошти позивача, які складались з коштів від продажу належної позивачу на праві приватної власності квартири, придбаної до шлюбу, а також власних накопичень й (переважно) допомоги матері позивача.
За рахунок інвестованих позивачем до шлюбу коштів 22.07.2015 за актом приймання-передачі особисто позивачу було передано майнові права на квартиру, а згодом, 26.01.2016 зареєстровано право власності в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 03.07.2019 рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно ч. 2 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи той факт, що відповідачем позовні вимоги були визнані, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 258-259, 265 ЦПК України, ч.2 ст.220, 334, 405, 638 ЦК України, ч.2 ст. 57 СК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою власністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків сплаченого судового збору, в розмірі 3552,73 грн.
Повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )) 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 3552,73 грн., згідно квитанції №0.0.2066731448.1 від 25.03.2021 року.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Л. Котвицький