Справа № 404/1155/20
Номер провадження 2/404/309/20
24 травня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Пилипенко Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 , заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , яка виникла в період з 09.09.2002 року до 16.09.2017 року, у розмірі 89017,17 грн.; стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 89017,17 грн. Позов мотивований тим, що рішенням міського суду Кіровоградського району було стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ? частина заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 09.09.2002 року і до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачем зазначений виконавчий документ пред'явлено на виконання до органу державної виконавчої служби. Жодного разу відповідач не сплатив аліменти в повному обсязі, що визначений судом, згідно наданої довідки Кіровоградським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 16 вересня 2017 рік становить 89017,17 грн. Тому позивач змушена звернутися до суду та просить стягнути на її користь пеню за весь час прострочення сплати аліментів, а саме 89017,17 грн., та заборгованість зі сплати аліментів яка становить станом на 16.09.2017 року 89017,17 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 лютого 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, та на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (а.с.41-43).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2020 року клопотання позивача ОСОБА_1 (вх. № 15794 від 28.04.2020 року) про витребування доказів, задоволено. Витребувано у Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Дніпро) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження, що було закінчено постановою від 01.12.2004 року, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1055 від 07.10.2002 року по рішенню міського суду Кіровоградського району від 07.10.2002 року, про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та матеріалів виконавчого провадження (ВП № 2041716, ВП № 10592358) по примусовому виконанню виконавчого листа (дублікат) від 07.10.2002 року, виданого 15.05.2006 року, по рішенню міського суду Кіровоградського району від 07.10.2002 року, про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.76-78).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 вересня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 136)
Через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда позивачем подано заяву (вх. № 36084 від 29.10.2020 року) про відмову від частини позовних вимог, а саме: щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , яка виникла в період з 09.09.2000 року по 16.09.2017 року у розмірі 89017,17 грн. (а.с. 154-155).
У зв'язку з чим ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 жовтня 2020 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , яка виникла в період з 09.09.2000 року по 16.09.2017 року у розмірі 89017,17 грн, закрито (а.с. 161).
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву (вх. № 3951 від 02.02.2021 року) про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.177).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 63, 90, 91, 121, 122-124, 131, 133, 139-141, 149-151, 178-179, 182-184, 192-193), причини неявки суду не відомі, клопотань, заяв, відзиву на позов до суду не подав.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві та іншим адреса, що містяться в матеріалах справи, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання, повідомлена належним чином (а.с. 48, 62, 101, 116, 125, 148, 168, 181, 190), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань до суду не подавала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27 жовтня 1999 року виданого Обознівської сільською радою Кіровоградського району, батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 9 (а.с.26).
Рішенням місцевого суду Кіровоградського району від 07 жовтня 2002 року, стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ? частини заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 09 вересня 2002 року і до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (повторно) серії НОМЕР_4 від 24.02.2016 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського районного управління юстиції у Кіровоградській області, шлюб між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_4 розірвано, про що 28 травня 2003 року складено відповідний актовий запис № 52. Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоюється прізвище йому - ОСОБА_6 , їй - ОСОБА_6 (а.с.70).
Однак позивач змінила прізвище внаслідок укладення шлюбу, так як Новенською селищною радою місто Кіровоград 10 грудня 2004 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 45. Прізвища після одруження чоловіка: ОСОБА_8 , дружини: ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 (а.с.71)
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2-1055/2002 виданої Кіровоградським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області заборгованість по аліментах ОСОБА_2 рахується з 01.01.2007 по 16.09.2017 року та становить 89017,17 гривень (а.с.20-23).
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері грунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 141 Сімейного кодесу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 Сімейного кодексу України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 Сімейного кодексу України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 Сімейного кодексу України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Частиною другою та третьою статті 195 Сімейного кодексу України визначено що, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За положеннями частини першої-третьої саттті 194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України встановлено, що, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно практики Верховного Суду, що міститься у його постанові від 03.04.2019, справа №333/6020/16-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованіст.ь зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам у заявлений позивачем період, а саме з 01.01.2007 до 16.09.2017 становить 89017,17 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.20-23).
Позивачем у позовній заяві надано розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів відповідачем за період з січня 2007 року по вересень 2017 року, з якого вбачається, що загальний розмір пені становить 117972,18 грн.
Такий розрахунок проведено відповідно до позиції Верховного суду України викладений у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 334/7702/16 року.
Проте частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України визначено, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відтак, оскільки нарахована пеня перевищує розмір заборгованості по аліментах, стягнення пені у розмірі 100 відсотків заборгованості по аліментах цілком ґрунтується на нормі статті 196 Сімейного кодексу України та відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення зі сплати аліментів в сумі 89017,17 грн. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Крім того позивачем подано клопотання (вх. № 36084 від 29.10.2020 року) про стягнення з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України визначено, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В частині першій та другій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог частини третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В частині восьмій статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В своєму клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідач на її користь витрати пов'язані з наданням правничої допомоги в сумі 7000,00 грн. На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 14 лютого 2020 року (а.с.27), та квитанції про оплату позивачем витрат на правову допомогу на суму 7000,00 грн.(а.с.126-130).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Також згідно частини першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 890,17 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства» статтями 141, 179, 180, 194 , 195, 196 Сімейного кодексу України, статтями 3, 4, 7, 10, 11-13, 76-80, 134, 137, 141, 209-211, 213, 258, 263-265, 280-284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2007 року по вересень 2017 року у розмірі 89017,17 грн., а також 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 890,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення суду складено 02.06.2021 року
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда