про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
01 червня 2021 р. Справа № 120/5365/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити ді
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.
Разом із тим, з прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління служби безпеки України у Вінницькій області щодо відмову у підготовці оновленої довідки;
- зобов'язати Управління служби безпеки України у Вінницькій області оформити та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсійного забезпечення в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсійного забезпечення та сплати недоплаченої суми пенсійного забезпечення з врахуванням 83% замість 70 % грошового забезпечення.
Отже, позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, одна з яки є похідною від іншою, відтак, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 1816 грн. за дві окремі вимоги.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908 грн. З огляду на викладене, позивачу слід надати докази доплати решти суми судового збору в розмірі 908 грн.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
Також, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи вказано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Так, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третьої особи та не зазначено, на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не вказано її статус у відповідності до ст. 49 КАС України, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи у справі з якими вимогами та на якій стороні.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право особи на звернення до адміністративного суду, якщо вона вважає що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на невідповідність між заявленими позовними вимогами та складом відповідачів.
Так, у позовній заяві позивач визначив відповідачем Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. Поряд з цим, позовні вимоги в частині пред'явлені і до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, якого позивач просить суд зобов'язати вчинити певні дії.
Відтак позивачу необхідно визначитись з належністю відповідача за його позовом, або ж уточнити заявлені позовні вимоги.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- надання доказів сплати решти судового збору в розмірі 908 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- подання обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи у справі із визначенням її статусу у відповідності до норм ст. 49 КАС України.
- надання суду уточненого суб'єктного складу відповідача/відповідачів, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 160, 167 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна