про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
02 червня 2021 р. Справа № 120/5514/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу
01.06.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу №10-1837/15-21-сг від 27.04.2021.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення даного позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Київської області вчиняти будь-які дії та приймати накази про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність третім особам (в тому числі гр. ОСОБА_2 ) (кадастровий номер 3221888800:38:013:0001) для індивідуального садівництва, площею 0,0500 га, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник зазначає, що оскаржуваним наказом №10-1837/15-21-сг від 27.04.2021 надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для індивідуального садівництва, площею 0,0500 га. Разом із тим, заявник зазначає, що з метою отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки позивач звернувся до відповідача ще в жовтні 2020 року, однак, наказом від 11.12.2020 йому було відмовлено у наданні відповідного дозволу.
В той же час, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ №10-18732/15-20-сг від 11.12.2020, а також зобов'язано Головне управління Держгеокадастру Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.10.2020 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,096 га, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
З огляду на викладене, заявник зазначив, що в супереч існування судового спору між ОСОБА_1 та Головним управління Держгеокадастру у Київській області щодо бажаної земельної, після отримання 21.04.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі від 15.04.2021, відповідачем було прийнято наказ №10-1837/15-21-сг від 27.04.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 .
Крім того, заявник також зауважив, що у випадку прийняття відповідачем наказу про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність третій особі - ОСОБА_2 , яка повністю співпадає (накладається) з бажаною позивачем земельною ділянкою, в разі задоволення позову майбутнє рішення суду неможливо буде виконати у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка позивача буде приватною власністю, розпорядником якої будуть треті особи, а не центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Головне управління Держгеокадастру у Київській області).
Також, заявник звернув увагу на вже наявне рішення від 15.04.2021 Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/216/21-а, яке неможливо буде виконати у разі передачі спірної земельної ділянки у приватну власність тертій особі - ОСОБА_2 .
Заявник додатково наголосив, що у випадку передачі земельної ділянки третім особам, ОСОБА_1 буде змушений захищати своє порушене право шляхом подання інших позовів до судів різних юрисдикцій, а тому невжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав позивача на безоплатного отримання спірної земельної ділянки.
З огляду на вище викладені обставини, заявник, посилаючись на положення ст. 114-117 КАС України, просить суд вжити заходів забезпечення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд звертає увагу на те, що підстави та види забезпечення позову, а також форма та зміст заяви та порядок їх розгляду визначені ст.ст. 150-158 КАС України, а не ст. ст. 114-117 КАС України, на які посилається представник позивача. Положення статей 114-117 КАС України втратили чинність з 15.12.2017.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення даного адміністративного позову, заявник зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.10.2020 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,096 га, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Разом із тим, після отримання відповідного рішення суду, відповідач 27.04.2021 прийняв наказ №10-1837/15-21-сг від 27.04.2021 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, зазначив, що у випадку прийняття відповідачем наказу про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність третій особі - ОСОБА_2 , яка повністю співпадає (накладається) з бажаною позивачем земельною ділянкою, в разі задоволенні позову майбутнє рішення суду неможливо буде виконати у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка позивача буде приватною власністю розпорядником якої будуть треті особи, а не відповідач.
Разом із тим, вказані посилання представника позивача ґрунтуються виключно на його власних припущеннях щодо можливого прийняття відповідачем наказу про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність третій особі - ОСОБА_2 .
При цьому сам лише факт надання особі дозволу на розробку документації із землеустрою жодним чином не може свідчити про те, що відповідна земельна ділянка буде передана у власність ще до вирішення даної справи.
Більше того, в поданій заяві представником позивача не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи/або унеможливить поновлення його прав. Будь-які докази, які б вказували на ускладнення чи неможливість поновлення прав позивача без вжиття зазначених заходів в додатках до заяви також відсутні.
Крім того, позивачем також не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення, постановленого за наслідками розгляду його адміністративного позову.
Із наведеного слідує, що зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки представником позивача не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна