м. Вінниця
01 червня 2021 р. Справа № 120/8259/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку статті 287 КАС України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.12.2020 позивачем отримано оскаржувану постанову відповідача, про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн за невиконання без поважних причин рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №120/2767/20-а. Позивач з постановою про накладення штрафу від 10.12.2020 не погоджується та зазначає, що добровільно виконав судове рішення до відкриття виконавчого провадження. Листом №0200-0802-5/49564 від 20.10.2020 позивач повідомив державного виконавця, що заборгованість у розмірі 53 303,79 грн за період з березня по вересень 2020 року буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки стягувач перебуває на пенсійному обліку в органах Пенсійного фонду з 01.11.1991 та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зауважив, що пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також вказано, що Головне управління 04.08.2020 звернулось до Пенсійного фонду України щодо виконання судових рішень (винесеними до 22.07.2020 (дня визнання нечинними п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду") та після вказаної дати) в частині виплати заборгованості по пенсіях, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України. В свою чергу, Пенсійним фондом України в листі від 09.11.2020 роз'яснено, що погашення заборгованості по вказаній категорії судових рішень проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Крім того, кошти на виконання судових рішень винесених у 2019-2020 роках в частині виплати пенсії, що фінансуються з Державного бюджету не виділялись та підтверджується довідкою.
Ухвалою суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку визначеному статтею 287 КАС України. Призначено справу до судового розгляду на 13.01.2021 о 14:00 год. Витребувано у відповідача та зобов'язано надати суду в строк до 12.01.2021 матеріали виконавчого провадження ВП №63209252. Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Установлено строки для подання заяв по суті.
05.01.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №456, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зазначає, що дії державного виконавця при прийняті оскаржуваної постанови, а також оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Зокрема, свою позицію аргументував тим, що виплата перерахованої пенсії не може вважатись виконаною зважаючи на відсутність документального підтвердження вчинення позивачем дій щодо виплати перерахованих коштів стягувачу в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 24.11.2020 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5 100,00 грн та надано новий строк виконання. Копію постанови з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику. Крім цього, боржника попереджено, що в разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець накладає штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
Втім, в наданий державним виконавцем повторний строк, рішення суду боржником не виконано, тому, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 10.12.2020 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі -10 200,00 грн.
До матеріалів відзиву додано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63209252.
11.01.2021 на адресу суду надійшли пояснення до позову від третьої особи - ОСОБА_1 , в яких викладено заперечення щодо позовних вимог. Третя особа зазначає, що Управління неправомірно обмежило виплату його пенсії з 01.03.2020, в результаті чого позбавило "власності" у розмірі 53 303,79 грн, на яку він мав сподівання. На думку третьої особи, позивач під різними мотивами уникає виконання рішення суду, маніпулюючи поняттями та законодавством.
13.01.2021 на адресу суду надійшла заява від третьої особи, в якій останній підтримав подані заперечення та просив суд врахувати додаткові пояснення, які полягають у наступному.
Поважними причинами невиконання рішення суду можуть вважатись лише обставини непереборної сили. За наявності таких обставин Управління мало право на звернення до суду про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а не про скасування постанови про накладення штрафу, що є предметом сьогоднішнього обговорення. У позовній заяві позивачем таких непереборних обставин не наведено. Вказано лише про власне бачення проблем у таких відносинах, що не має під собою жодного законодавчого підґрунтя. Рішення суду передбачає від Управління дію зобов'язального характеру "здійснити виплату", а не розрахувати, чи якусь іншу. Саме таку дію вимагає здійснити й Виконавчий орган від Управління. До того ж відповідач не може застосувати до позивача інший вид примусу, крім штрафу, як то арешт рахунків чи майна, так як такі дії соціально небезпечні. До того ж рішення суду не передбачає його виконання "за умови". Так, на думку третьої особи, позивач своїми діями фактично відстрочує виконання рішення суду на невизначений термін, самовільно змінюючи при цьому спосіб та порядок виконання рішення.
Ухвалою суду від 13.01.2021 подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження. Провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №120/7463/20-а.
09.03.2021 на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи - ОСОБА_1 , в яких останній виклав заперечення щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.05.2021 поновлено провадження в справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 120/2767/20-а позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати максимальним розміром та зобов'язано з 01.03.2020 здійснити виплату пенсії, перераховану відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання судового рішення 23 вересня 2020 видано виконавчий документ, який направлено до виконавчої служби.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.10.2020 відкрито виконавче провадження ВП №63209252 щодо виконання виконавчого листа № 120/2767/20-а від 23.09.2020, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2020 виплату пенсії, перерахованої відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
24.11.2020 головним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ у Вінницькій області штрафу ВП № 63209252 в сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.
Вказану постанову оскаржено в судовому порядку та рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №120/7463/20-а, зокрема, скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Р.П. Бертман про накладення штрафу за не виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63209252 від 24.11.2020 в сумі 5100,00 грн.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду 11.01.2021 набрало законної сили 25.02.2021, з огляду на ухвалення постанови Сьомим апеляційним адміністративним суду від 25.02.2021, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення у справі №120/7463/20-а - без змін.
10.12.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, в рамках виконавчого провадження №63209252, на боржника, у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою від 10.12.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд керується наступним.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).
Згідно ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, з аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконаним боржником.
Накладення штрафу у подвійному розмірі застосовується виключно за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно із мотивами позивача встановлено, що донараховану суму не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Оскаржувана постанова державного виконавця від 10.12.2020 ВП №63209252 мотивована тим, що боржник не надав підтвердження щодо виконання рішення суду від 07.08.2020, тому прийшов до висновку про невиконання рішення суду без поважних причин.
Так, резолютивна частина рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/2767/20-а в частині, що виконується в межах даного виконавчого провадження ВП №63209252 містить вимогу до позивача: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2020 виплату пенсії, перерахованої відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Як встановлено судом, суму заборгованості в розмірі 53 303,79 грн за період з березня 2020 року по вересень 2020 року стягувачу не виплачено, через відсутність коштів у Державному бюджеті України, про що позивач повідомляв відповідача.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17.
При цьому, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №120/1826/19-а вказав, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №К/800/39668/15 та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13а) від 24.01.2018 року, №814/2655/14 від 21.02.2018 року, №373/436/15 від 21.11.2018 невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Щодо письмових пояснень третьої особи ОСОБА_1 від 07.03.2021, то суд їх відхиляє з огляду на те, що відповідно до ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Свої заперечення щодо позовних вимог третя особа подала 11.01.2021 та 13.01.2021, які долучені до матеріалів справи.
Крім того, мотиви заяви ОСОБА_1 від 07.03.2021 стосуються перерахунку його пенсії у 2021 році, які виходять за межі даного спору. Стосовно аргументів до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо штрафу у розмірі 5100 грн, то позиція третьої особи зводиться виключно до непогодження з постановленими рішеннями у справі №120/7463/20-а.
В даному випадку спірним питанням у цій справі не є призначення пенсії ОСОБА_1 . Більш того, її перерахунок з обмеженням, які за його доводами відбулися 22.02.2021, що доводиться долученими протоколами за період жовтня-по березень 2021.
Виключно в межах даного спору, суд перевіряє повторність невиконання рішення суду від 07.08.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Постановою від 10.12.2020, накладено штраф у подвійному розмірі за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Проте, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №120/7463/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, зокрема, скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Р.П. Бертман про накладення штрафу за не виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63209252 від 24.11.2020 в сумі 5100,00 грн. За таких обставин, не підлягає і застосуванню подвійний розмір штрафу до боржника.
Враховуючи, що позивачем не в повному обсязі виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі № 120/2767/20-а, а в частині, що є предметом виконання в межах виконавчого провадження ВП №63209252, беручи до уваги те, що постанову головного державного виконавця про накладення штрафу за не виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63209252 від 24.11.2020 в сумі 5100,00 грн. скасовано, що виключає повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на позивача від 10.12.2020 з підстав невиконання рішення суду без поважних причин у подвійному розмірі є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, заявлений адміністративний позов належить задовольнити.
Щодо клопотання третьої особи про проведення судового засідання з викликом сторін, то воно обгрунтоване протиправними діями Управління при черговому обмеженню його пенсії, яке відбулось у 2021 році, що, як зазначено судом вище, не стосується предмету спору у цій справі, тому судом відхиляються.
Крім того, відповідно до ухвали від 13.01.2021 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, понесені позивачем, як суб'єктом владних повноважень, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн від 10.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №63209252.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 43316784, поштова адреса: а/с 391, м. Вінниця, 21028; юридична адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036); ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено: 01.06.2021
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна