м. Вінниця
21 травня 2021 р. Справа № 120/867/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області з вимогами визнати протиправною бездіяльність у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для здійснення перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також зобов'язати підготувати та надати до пенсійного органу таку довідку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 24 листопада 2020 року звернувся із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, проте станом на 01 лютого 2021 року відповіді так і не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у непідготовці та ненаданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про його грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить зобов'язати відповідача підготувати та надати органу пенсійного фонду оновлену довідку.
Ухвалою від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16 лютого 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області належним відповідачем в особі Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 12 березня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 25 березня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 25 березня 2021 року, представник відповідача не з'явився, водночас подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі та підтримав раніше подане клопотання від 16 лютого 2021 року.
За результатами розгляду клопотання про заміну первісного відповідача належним суд ухвалою від 25 березня 2021 року таке залишив без задоволення.
Іншою ухвалою від 25 березня 2021 року задоволено заявлене в ході судового засідання клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області інформацію щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року. У зв'язку із витребуванням додаткових доказів оголошено перерву у судовому засіданні до 21 квітня 2021 року.
08 квітня 2021 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що у зв'язку із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України №846 від 25 вересня 2019 року правоохоронні та сервісні функції Державної податкової служби розділені. Так, прийнятою постановою передбачено виключення у Державної податкової служби функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з інших питань. Згадані функції у сфері правоохоронної діяльності продовжуватиме здійснювати Державна фіскальна служба, що припиняється у зв'язку з реорганізацією, до завершення здійснення заходів з утворення нового органу з розслідування фінансових злочинів. А відтак, оскільки позивач є пенсіонером податкової міліції, яка знаходиться у складі Головного управління ДФС у Вінницькій області, то і розгляд заяви позивача від 24 листопада 2020 року належить до компетенції такого органу.
Разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про заміну відповідача правонаступником.
09 квітня 2021 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано копію заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року, яка зареєстрована Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції на такій заяві.
16 квітня 2021 року позивачем подано клопотання про заміну первісного відповідача належним.
21 квітня 2021 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області надано додаткові пояснення, у яких йдеться про те, що Головне управління ДПС у Вінницькій області заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року не отримувало, оскільки відбиток штемпелю вхідної кореспонденції, проставлений на такій заяві, свідчить, що таку отримано Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним задоволено та замінено первісного відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області належним відповідачем в особі Головного управління ДФС у Вінницькій області.
У судове засідання, що призначене на 21 травня 2021 року, представник Головного управління ДФС у Вінницькій області не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Водночас, позивач просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
26 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 зареєстровано Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції №210/Інше.
Проте, відповідь на вказану заяву позивач так і не отримав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України “Про звернення громадян” (надалі - Закон).
За приписами статті 1 Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Частиною 1 статті 20 Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, згаданим вище Законом передбачено обов'язок адресатів звернень об'єктивно і вчасно розглядати їх у строк, що не може перевищувати 45 днів, та повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
В ході судового розгляду встановлено, що 24 листопада 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Вінницькій області із заявою про підготовку та надання до пенсійного органу оновленої довідки про його грошове забезпечення, яка отримана цим органом влади 26 листопада 2020 року.
Водночас, судом встановлено, що заява позивача від 24 листопада 2020 року не була розглянута у визначений Законом строк та позивача в порушення вимог частини 1 статті 18 Закону не повідомлено про результати розгляду такої заяви.
Відтак, на переконання суду, відповідачем безпідставно не надано відповідь на заяву про підготовку та надання пенсійному органу оновленої довідки про грошове забезпечення від 24 листопада 2020 року.
А тому, на переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
З огляду на те, що суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивача від 24 листопада 2020 року, а тому слід зобов'язати відповідача розглянути заяву від 24 листопада 2020 року в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.
Разом із тим, на переконання суду, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо підготовки та направлення оновленої довідки до пенсійного органу, адже, як встановлено судом, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області не розглянуто звернення позивача від 24 листопада 2020 року, що стосувалося підготовки такої довідки.
Відтак, позовні вимоги у цій частині є передчасними, фактично спрямовані на урегулювання тих відносин, які відбудуться в майбутньому, тобто після розгляду заяви ОСОБА_1 про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а тому не підлягають задоволенню.
Окрім того, не може бути задоволеною й вимога щодо зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, адже, по-перше, як встановлено судом, заява ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року не розглянута відповідачем, чим допущено протиправну бездіяльність, а, по-друге, задовольнивши вимогу у такій редакції, суд перебере на себе невластиві йому функції суб'єкта, який ще навіть не розглянув заяву щодо підготовки та надання відповідної довідки.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши надані ним докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір в розмірі 908 гривень, що підтверджується квитанцією №54064325 від 02 лютого 2021 року.
Відтак, з огляду на те, що суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити частково, тому половина від суми сплаченого судового збору за звернення із позовом і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на користь позивача слід стягнути 454 гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області, що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року (вхідний №210/інше від 26 листопада 2020 року).
Зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року (вхідний №210/інше від 26 листопада 2020 року).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39402165)
Повний текст рішення складено 26.05.2021
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович