м. Вінниця
01 червня 2021 р. Справа № 120/1294/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивачка) з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - управління соцзахисту населення Тульчинської РДА Вінницької області, управління, відповідач )про:
- визнання протиправним дії щодо звільнення позивача;
- визнання протиправним та скасування наказу №13 від 08.02.2021 року в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновлення на роботі на посаді провідного спеціаліста відділу державних допомог управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації ;
- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.02.2021 року до моменту прийняття судом рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.02.2021 року позивачка звільнена з посади провідного спеціаліста відділу державних допомог управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації у зв'язку з скороченням штату. При цьому, всупереч вимог трудового законодавства, її не було персонально попереджено за 30 днів про вивільнення. А отже, звільнення є незаконним, відповідно, наказ підлягає скасуванню, а позивачка поновленню на службі.
Ухвалою від 09.04.2021 р. відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд. в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13.04.2021 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що ОСОБА_1 було письмово попереджено про наступне вивільнення 06.01.2021 р. про що свідчить підпис останньої. Отже, управлінням дотримано всіх вимог при увільненні позивачки з посади. Відтак, спірний наказ є правомірним та не підлягає скасуванню.
12.04.2021 р. надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що наказ про можливе вивільнення підписували усі працівники, однак не всі були звільнені в подальшому.
16.04.2021 р. надійшли заперечення на відзив, в яких відповідач вказує на правомірність звільнення з підстав визначених статтею 87 Закону України “Про державну службу”. Також зазначив, що чинним законодавством не визначено , що в повідомленні слід зазначати конкретну посаду, яка має бути скорочена.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
31.12.2020 р. розпорядженням №840 голови Вінницької обласної державної адміністрації затверджено рекомендаційну граничну чиельність працівників районних державних адміністрацій та постановлено головам районних державних адміністрацій до 6.01.21 р. попередити про можливе вивільнення працівників та у двомісячний термін після попередження вивільнити таких.
06 січня 2021 року згідно наказу начальника управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації №2 постановлено привести у відповідність структури управління відповідно до граничної чисельності доведеної розпорядженням голови ОДА від 31.12.2020 р. №840 та здійснити заходи щодо попередження працівників про можливе вивільнення з дотриманням вимог чинного законодавства про державну служба та законодавства про працю.
Згідно листа особистого ознайомлення попереджено працівників управління про можливе наступне вивільнення, зокрема, ОСОБА_1 06.01.2021 р.
Розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації № 8 р- к від 18.01.2021 р. затверджено структуру та граничну чисельність управлінь.
Наказом №13 від 08.02.2021 р. ОСОБА_1 увільнена з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу” в зв'язку із скороченням штату внаслідок реорганізації управління.
Не погоджуючись з даним наказом, вважаючи, що при звільнені порушено норми трудового законодавства і не запропоновано вакантної посади, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд керується та виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (у подальшому наводиться в редакції , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення (ч.3 ст. 87 Закону № 889-VIII).
Отже з процитованих норм видно, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців. При цьому, обов"язок щодо подальшого працевлаштування відсутній. Законодавець визначив право суб"єкта владних повноважень пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби за її за наявності.
Так, судом встановлено, що наказом від 27.01.2020 р. №7 затверджено штатний розпис управління соціального захисту Тульчинської РДА Вінницької області в кількості 44 штатних одиниць. Згідно даного штатного розпису наявний відділ державних допомог та дві посади провідних спеціалістів у такому.
16.01.2021 р. розпорядженнями Крижопільської РДА №4-рк, Піщанської РДА №5, Томашпільської РДА №5 припинено у порядку реорганізації управління соціального захисту Крижопільської РДА, Піщанської РДА, Томашпільської РДА шляхом приєднання до управління соціального захисту Тульчинської РДА Вінницької області.
10.02.2021 р. наказом від 05.02.2021 р. №10 затверджено штатний розпис управління соціального захисту Тульчинської РДА Вінницької області в кількості 71 штатних одиниць. При цьому слід зазначити, що за даним штатним розписом відсутній відділ державних допомог. Окремо суд вказує, що як видно із штатного розпису, затвердженого 05.02.2021 р. за АДРЕСА_1 . Тобто, фактично чисельність штату управління соціального захисту Тульчинської РДА Вінницької області, що знаходиться в м. Тульчин скорочено з 44 до 36 штатних одиниць.
При цьому, суд акцентує увагу, що ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста відділу державних допомог управління соціального захисту населення саме Тульчинської районної державної адміністрації в м. Тульчині.
06.01.2021 р. ОСОБА_1 , серед інших попереджено про можливе наступне вивільнення та, в подальшому, 08.02.21 р. звільнено саме через скорочення чисельності штату внаслідок реорганізації управління.
За сукупністю вищенаведеного, суд доходить висновку, що приймаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України про державну службу, а відтак, підстави для визнання протиправним та скасування наказу - відсутні.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, суд зазначає, що вони є похідними від першої. Відтак, за відсутності підстав для скасування наказу про звільнення, - відсутні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновлювати позивачку на роботі та стягувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача, покладеної в основу позовних вимог, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Тульчинська районна державна адміністрація Вінницької області(23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 1, код за ЄДРПОУ-04051129).
Повний текст рішення сформовано: 01.06.2021 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна