02 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1942/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінед"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",
про визнання договору оренди укладеним,
07.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (повний текст складено 01.03.2021) і рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/1942/20, подана 30.03.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2021 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/1942/20 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із незазначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) подання цієї скарги, неподанням до суду касаційної інстанції доказів сплати судового збору у повному обсязі та визнанням неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження, надано скаржнику строк для усунення недоліків до 17.05.2021, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
18.05.2021 до Верховного Суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням підстав подання касаційної скарги, доказами сплати судового збору у розмірі недоплаченої суми та викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Верховним Судом установлено, що останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, повний текст якої складено 01.03.2021, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 22.03.2021.
Повний текст оскаржуваної постанови було отримано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву 09.03.2021, що підтверджується конвертом та відомостями із сайту Укрпошти за ідентифікатором поштового відправлення № 0411633683417. Таким чином, останнім днем двадцятиденного строку з дня отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення є 29.03.2021.
Отже, як встановлено судом, днем отримання повного тексту оскаржуваної постанови є 09.03.2021, останнім днем двадцятиденного строку з дня отримання скаржником повного тексту оскаржуваної постанови є 29.03.2021, водночас касаційна скарга подана до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку 30.03.2021.
Таким чином, касаційна скарга подана на наступний день після закінчення строку, право на поновлення якого передбачено частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Однак скаржником не наведено жодних причин пропуску строку понад двадцять днів з дня отримання повного тексту оскаржуваної постанови, а викладене в заяві про усунення недоліків клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження містить лише прохання вважати поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, та відомості із сайту Укрпошти належними доказами отримання скаржником оскаржуваної постанови.
Водночас Верховний Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає автоматичного поновлення процесуальних строків.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/1942/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник звернувся з касаційною скаргою на наступний день після закінчення двадцятиденного строку з дня отримання ним повного тексту оскаржуваного судового рішення та не навів причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/1942/20.
2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжні доручення від 26.03.2021 № 414 про сплату судового збору на суму 3 947, 43 грн та від 12.04.2021 №563 про сплату судового збору на суму 4 460, 57 грн, повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак