Іменем України
02 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 910/589/21
Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження
за позовом: Дочірнього підприємства "Нова.Ком", вул. Берегова, буд. 70, м. Гола Пристань, Херсонська область, 75600, код ЄДРПОУ 35074707
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК "Клімат Голд Україна", вул. Мазепи Івана, буд. 48, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41575836
про стягнення 30811,28 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання)
Обставини справи.
До Господарського суду Чернігівської області надійшли за підсудністю з Господарського суду міста Києва матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства "Нова.Ком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК "Клімат Голд Україна" про стягнення 30811,28 грн, з яких: 28800,00 грн вартості непоставленого товару та 2011,28 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №290420/15 від 29.04.20, в частині поставки товару.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.21 справа №910/589/21 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою суду від 16.03.21 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статей 162, 164 та 172 Господарського процесуального кодексу України.
07.04.21 до суду надійшов від позивача лист з додатками в порядку усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.04.21 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.
Ухвала суду від 07.04.21, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованому судом від станом на 16.04.21, повернулась до суду з відміткою відділення зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
У п. 991 Правил визначено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.07.21 була направлена на адресу позивача 08.04.21, згідно з штемпелем була повернута до суду 12.04.21, тобто більш ніж через 3 робочі дні, як це передбачено Правилами.
Таким чином, суд вжив належних і достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Позивач по справі належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення: №1400051426594.
Відповідно до ч.5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу строк не скористався.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд встановив.
29.04.20, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМК "Клімат Голд Україна" (відповідач у справі, Постачальник) та Дочірнє підприємство "Нова.Ком" (позивач у справі, Покупець) уклали Договір поставки №290420/15 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов'язується за видатково-прибутковою накладкою, в обумовлені строки та протягом дії Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар найменування якого, асортимент, номенклатура (із зазначенням стандартів або технічних умов), кількісні та вартісні, а також інші показники зазначені в відповідному Додатку №1 до цього Договору, який в подальшому (з моменту оформлення) є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар Згідно з умовами даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що поставка товару Покупцю здійснюється Постачальником протягом 3-ох (трьох) робочих днів з моменту здійснення повної оплати товару. Датою оплати є дата зарахування сплачених Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника.
Пунктом 7.1. Договору визначено, що покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у Додатку до цього Договору на підставі наданого до оплати рахунку - фактури.
Оплата товару проводиться на умовах передоплати (100%) вартості, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту укладання цього Договору (п. 7.2. Договору).
Відповідно до пункту 8.5 Договору за прострочення строків в поставці товару постачальник, за умови наявності його вини, сплачує іншій стороні пеню, у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором (пункт 11.1 Договору).
Відповідно до додатку №1 до Договору, предмет договору-сушарка для рук Electrolux EHDA/HPF-1200W у кількості 2 шт, загальною вартістю 28800,00 грн. Договір та додаток до нього підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Так, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначає, що на виконання умов Договору поставки №290420/15 від 29.04.20 оплатив відповідачу 28800,00 грн згідно платіжного доручення №368 від 12.05.2020 згідно виставленого відповідачем рахунку №кгу-060520/16 ВІД 06.05.20, натомість відповідач прийнятих на себе зобов'язань не виконав та товар в обумовлений договором строк взагалі не поставив.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі статтею 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 655, частини першої статті 662, частини другої статті 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Водночас відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №368 від 12.05.2020, позивачем перераховано відповідачу 28800,00 грн в якості 100% попередньої оплати за товар. тому, враховуючи приписи п.3.1. Договору, останнім днем поставки товару є 15.05.20.
Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували виконання відповідачем зобов'язання в повному обсязі.
З огляду вищезазначеного суд дійшов висновку, що підписання відповідачем Договору поставки без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов свідчить про погодження відповідача з такими умовами правочину та, з урахуванням проведеної позивачем повної оплати товару на умовах попередньої оплати-12.05.20, породжує для відповідача обов'язок по поставці погодженого товару протягом трьох робочих днів з моменту здійснення повної оплати товару.
Згідно положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Позивачем до матеріалів справи долучені лист №240 від 10.07.2020 та лист-претензія №01/20 від 16.09.20 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 28800,00 грн та сплату пені у розмірі 1208,66 грн за прострочення виконання зобов'язань по договору, однак, без доказів їх направлення відповідачу. У зв'язку з чим суд не може вважати подані докази належними в розумінні положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, як вимога про повернення суми попередньої оплати.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, як повернення коштів, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
У зв'язку з цим суд розцінює даний позов як форму пред'явлення такої вимоги про повернення попередньої оплати, позаяк кінцевий строк поставлення відповідачем товару визначений як до 15.05.20 давно минув, при цьому відповідачем не надано суду доказів вчинення юридично-значимих дій щодо продовження строків поставки товару.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 28 800,00 грн пред'явлена до стягнення правомірно і підлягає задоволенню судом.
Крім того за недотримання термінів поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача 2011,28 грн пені, що становить 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення відповідно до пункту 8.5 Договору.
У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось, за приписами пункту 8.5. Договору за прострочення строків в поставці товару постачальник, за умови наявності його вини, сплачує іншій стороні пеню, у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено допущення позивачем помилок, зокрема, щодо періодів нарахування, оскільки позивач при нарахуванні пені за порушення строків поставки припиняє нарахування через шість місяців і 20 днів, не дотримуючись положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1822,43 грн за період з 19.05.20 по 19.11.20.
Враховуючи все наведене суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 28 800,00 грн та 1822,43 грн пені. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК "Клімат Голд Україна" (вул. Мазепи Івана, буд. 48, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41575836) на користь Дочірнього підприємства "Нова.Ком", (вул. Берегова, буд. 70, м. Гола Пристань, Херсонська область, 75600, код ЄДРПОУ 35074707) 28 800,00 грн попередньої оплати, 1822,43 грн пені та 2256,09 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/