ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 червня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/552/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства «Драг»
до Фермерського господарства «Аміна-Юг»
про стягнення 148 955,76 грн,
Дії та аргументи Позивача
17.04.2021 Приватне підприємство «Драг» звернулося з позовом до Фермерського господарства «Аміна-Юг» про стягнення 148 955,76 грн, з яких: 138 300 грн основної заборгованості, 1 873,71 грн річних та 8 782,05 грн інфляційних. Поряд з цим, Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок Відповідача сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн та витрати на правову допомогу у сумі 6 000 грн.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що за договором купівлі-продажу від 27.08.2020 реалізував Відповідачу за видатковою накладною № 25 товар на загальну суму 138 300 грн, але той її вартість не сплатив, у зв'язку з чим заборгував вказану суму.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості реалізованого товару Відповідач повинен сплати інфляційні та річні у вказаних сумах.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 26.04.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам установлені процесуальні строки подачі відповідних заяв Проте, у встановлений строк Відповідач відзиву на позов не подав, хоча відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300311303677 ухвалу суду отримав 30.04.2021.
Установлені судом обставини
27.08.2020 між Приватним підприємством «Драг», виступаючим у якості Продавця, та Фермерським господарством «Аміна-Юг», як Покупцем, укладений договір (контракт) № 14.
За умовами договору:
- Продавець зобов'язався поставити засоби хімізації рослин, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вартість товару (пункт 1.1),
- ціна товару та асортимент визначаються накладними (пункт 2.1.),
- вартість товару 138 300 грн (пункти 2.2., 2.3.),
- Покупець повинен сплатити вартість товару не пізніше 01.11.2020 (пункт 3.1.).
Як слідує з довіреності № 10 від 27.08.2020, виданої на ім'я Сороки Н.С., вона була уповноважена на отримання від Відповідача обумовленого договором товару.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р25 від 27.08.2020 Позивач доставив Відповідачу обумовлений договором товар та передав його за видатковою накладною № 25 від 27.08.2020 на загальну суму 138 300 грн. В накладних наявні підписи представників обох сторін та відтиски печаток підприємств.
За обліковими даними Позивача Відповідач вартість товару станом на день подачі позову до суду у повному обсязі не сплатив, а тому заборгованість складає 138 300 грн.
Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства
Щодо правової природи договору та договірних відносин
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.
Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.
Отже, за наявними між сторонами зобов'язаннями Відповідач повинен був після отримання товару у строк до 01.11.2020 (включно) сплатити Позивачу його вартість (138 300 грн).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 138 300 грн порушив взяте на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довів зворотного.
Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 8782,05 інфляційних та 1 873,71 річних, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевірив розрахунки річних та інфляційних, які здійснені Позивачем за період з 02.11.2020 по 15.04.2021, та зазначає, що вони є правомірними.
Зокрема, Позивачем правильно застосовні формули для їх нарахування.
Так,
річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365(366), у зв'язку з чим розрахунок наступний: 138 300 грн (за період з 02.11.2020 по 15.04.2021) х 3% х 165 днів : 365 днів = 1 873,71 грн.
інфляційні = сума заборгованості х індекс інфляції за період - сума заборгованості, у зв'язку з чим розрахунок наступний:
- індекс інфляції за період з 02.11.2020 по 15.03.2021 становить 106,35%, з розрахунку: 101,3 (в листопаді 2020) х 100,9% (в грудні 2021) х 101,3% (в січні 2021) х 101 % (в лютому 2021) х 101,7 % (в березні 2021);
- інфляційне збільшення на суму 138 300 грн грн за період з 02.11.2020 по 15.03.2021 становить 8 782,05 грн з розрахунку: 138 300 грн х 106,35% - 138 300 грн = 8 782,05 грн.
Отже, Відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен за вказаних правових приписів та договірних умов сплатити Позивачу інфляційні та річні у вказаних сумах.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 138 300 грн основної заборгованості, 1 873,71 річних та 8 782,05 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, неспростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 270 грн та на сплату правничої допомоги у сумі 6 000 грн, які на підставі положень статті 129 ГПК України з покладаються на Відповідача.
Зокрема, стосовно витрат на правничу допомогу суд зазначає, що 05.04.2021 між Позивачем та адвокатом Грона Денис Сергійовичем укладений договір про надання правничої допомоги. Предметом договору є надання юридичних послуг.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2021 Адвокат надав Позивачу послуги з огляду та вивчення матеріалів справи, вироблення правової позиції у справі, написання позовної заяви, підготовки додатків, вчинення дій з направлення позовної заяви відповідачу, а всього на 6 000 грн. При цьому було витрачено 10 годин часу роботи Адвоката.
За змістом платіжного доручення № 207 від 14.04.2021 Позивач сплатив Адвокату серед іншого 6 000 грн.
Отже, Позивачем доведені витрати, які він поніс у зв'язку з отриманням правничої допомоги.
Щодо відправки поштової кореспонденції судом
У відповідності до статті 242 ГПК України суд повинен здійснити направлення копії прийнятого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Проте, за змістом наказу голови Господарського суду Херсонської області № 01.02-04/38 від 21.05.2021 у суді на даний час наявне неналежне фінансування на здійснення відправки поштової кореспонденції, а тому направлення процесуальних документів учасникам справи вказаним способом унеможливлене.
З метою забезпечення прав учасників судового процесу на отримання інформації про результати судового розгляду та копії рішення виникла необхідність у здійсненні відправки його копії електронною поштою на відповідні електронні адреси сторін, а також висловлення пропозиції учасникам отримати письмові копії нарочно в приміщенні суду (після відповідного фінансування витрат на поштову відправку паперова копія рішення буде в обов'язковому порядку направлена сторонам).
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Аміна-Юг» (74530, Херсонська область, Великолепетиський район, с. Князе-Григорівка, вул. Адамяна, 22; ідентифікаційний код 34030298) на користь Приватного підприємства «Драг» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 31, кв. 10; ідентифікаційний код 32585194) - 138 300 грн основної заборгованості, 1 873,71 річних, 8 782,05 грн інфляційних, 2 270 грн компенсації по сплаті судового збору та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.
3. Копію рішення направити сторонам із застосуванням засобів електронного зв'язку та рекомендувати отримати письмову копію нарочно у канцелярії суду. Після відповідного фінансування витрат на поштову відправку паперову копію рішення направити сторонам поштовим зв'язком із повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін