Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
01 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/333/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН", м. Суми
до Фізичної особи-підприємця Бут-Гусаім Віри Вікторівни, м. Харків
про стягнення коштів
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/333/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПОЛІСАН" (надалі - Позивач) до Фізичної особи-підприємця Бут-Гусаім Віри Вікторівни (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 64 237,91 грн. (де: основний борг - 47139,76 грн.; заборгованість по пені - 6 263,84 грн.; сума річних - 1 333,44 грн.; інфляційні збитки - 2 429,91 грн. та штраф - 7 070,96 грн.), що утворилася з підстав неналежного виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки ВДМ № 2/2106 від 21.06.2019. Також позивач просить суд стягнути з підповідача суму судового збору за подання позову та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) розгляд справи № 922/333/21 постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В подальшому, ухвалою Суду від 03.03.2021 постановлено розглядати справу № 922/333/21 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Суду від 27.05.2021 суддею Жигалкіним І.П. заявлено та задоволено самовідвід від участі в розгляді справи № 922/333/210; матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 ГПК України.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2021, для розгляду справи № 922/333/21 визначено суддю Господарського суду Харківської області Рильову В.В.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, суддя Рильова В.В. також вважає за необхідне заявити самовідвід з метою усунення обставин, що можуть викликати сумніви в об'єктивності судді при розгляді даної справи, виходячи з наступного.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено невичерпний перелік обставин, що можуть слугувати підставами для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що повноважним представником Фізичної особи-підприємця Бут-Гусаім Віри Вікторівни є адвокат Кравцов С.О. (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю № 2223), який перебуває у шлюбі із помічницею судді Рильової В.В. - Кравцовою В.С.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, п. 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, п. 46).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п.п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії".
Також пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено обов'язок судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Хоча вищевикладені обставини жодним чином не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Рильової В.В., у даному конкретному випадку слід дійти висновку, що у стороннього спостерігача, який був би поінформованим про їхнє існування, виникли б сумніви в неупередженості судді, а вказані факти можуть заздалегідь поставити під сумнів законний майбутній судовий вердикт у даній справі. Отже, наведене є іншою обставиною (в розумінні частини першої статті 35 ГПК України), яка може викликати сумніви у сторін в об'єктивності судді при вирішенні даного спору.
Згідно з частиною першою статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини, вищезазначені обставини зумовлюють висновок суду про наявність підстав для заявлення та прийняття самовідводу судді Рильової В.В. від участі в розгляді справи № 922/333/21.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заявити та задовольнити самовідвід судді Рильової В.В. від участі в розгляді справи № 922/333/21.
Матеріали справи № 922/333/21 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 01.06.2021.
Суддя В.В. Рильова