Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/934/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідент. код 13405909)
до 1. Фізичної особи-підприємця Лозовного Валентина Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_2 )
про стягнення 156201,90 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Лозовного Валентина Олексійовича та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 156 201,90 грн., з яких: 126518,09 грн. заборгованості за кредитом; 29683,81 грн. заборгованості за відсотками. Свої вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням ФОП Лозовним Валентином Олексійовичем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 011/1547/507198 від 04.02.2019 р., в забезпечення виконання якого між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 011/1547/507198/П від 06.02.2019 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2021 прийнято позовну заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" до розгляду, відкрито провадження у справі №922/934/21, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на "12" травня 2021 р. о 10:00.
У судовому засіданні 12.05.2021 р. з розгляду справи № 922/934/21 по суті за правилами спрощеного позовного провадження було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.05.2021 р. о 12:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
Позивач явку свого повноважного представника в судове засідання 26.05.2021 не забезпечив, у наданій на електронну адресу суду заяві (вх. 2886) просив суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримував у повному обсязі.
Відповідачі в судові засідання не з'являлись, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, своїми процесуальними правами на подання відзивів на позовну заяву не скористались.
Перший відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу-повідомлення отримав, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення рекомендованих відправлень.
Ухвали суду що направлялись на адресу другого відповідача були повернуті до матеріалів справи без вручення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Другим відповідачем у справі визначена фізична особа ОСОБА_1
У зв'язку з цим на судом направлявся запит до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаної особи.
На адресу суду надійшли відповіді від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області відносно того, що за наявними у суду даними щодо фізичної особи ОСОБА_1 відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області не може надати відомості щодо фізичної особи.
Таким чином, з метою повідомлення другого відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому адресу місцезнаходження другого відповідача, які повідомлені суду відповідачем
Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".
За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, враховуючи, що другий відповідач іншої адреси ні суду, ні позивачу не повідомив, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, оскільки отримана судом інформація у встановленому процесуальним законодавством порядку не дала можливості встановити зареєстроване на даний час місце проживання (перебування) відповідача, інформація про виклик відповідача в судове засідання була розміщена судом на офіційному веб-порталі судової влади України.
Частиною 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачі були повідомлені судом про розгляд даної справи усіма можливими засобами, проте не повідомили суду про причини неявки, у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 26.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
04 лютого 2019 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, Банк) та Фізичною особою - підприємцем Лозовним Валентином Олексійовичем (перший відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір № 011/1547/507198, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 150 000,00 грн., а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі: 28,0 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
На виконання умов договору, позивач на підставі письмової заяви позичальника (першого відповідача) надав останньому кредитні кошти в сумі 150 000,00 грн. (виписка банку а.с. 23) після виконання останнім обов'язкових умов, зазначених у п. 3.1. Договору, на підставі письмових заяв позичальника про надання кредиту (траншу), шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритого в АТ "Райффайзен Банк Аваль", для подальшого використання його за цільовим призначенням.
Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних.
Відповідно до п. 5.1. Договору позивальник зобов'язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.
Згідно з умовами п.п.8.1, 8.2 Договору сторони встановили, що у разі настання обставин дефолту, кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод / договорів про зміни вимагати дострокового виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та штрафні санкції, відповідно до умов Договору.
Як стверджує позивач, Банк виконав свої зобов'язання, надавши першому відповідачу кредит в сумі, строки та на умовах, визначених Договором. І у першого відповідача виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірі, чітко встановлені Графіком погашення кредитної заборгованості.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06 лютого 2019 року між Банком та другим відповідачем - ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 011/1547/507198/П, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати перед зобов'язаннями позивальника, що виникли з кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.
Відповідно до умов п. 2.1 договору поруки сторони встановили, що у випадку повного або часткового невиконання позивальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В порушення умов кредитного договору перший відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості у строки та в розмірах чітко встановлених у п. 5.2, п. 5.3 договору
Як зазначає позивач, станом на 03.08.2020 заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором складає 156 201,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 126 518,09 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 29 683,81 грн.
Таким чином, позичальником умов кредитного договору були порушені, а саме був не погашений кредит та не сплачені відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивачем на адресу першого та другого відповідачів були направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (вих. № 114/5-193502 та № 114/5-193503 від 03.08.2020 р.) з метою надання можливості добровільно погасити заборгованість. Проте вимоги позивача відповідачами не були виконані.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовом з метою захисту своїх майнових прав.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені АТ "Райффайзен Банк Аваль" не спростував, жодних доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом не надав суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення достроково солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 011/1547/507198 від 04.02.2019 в сумі 156201,90 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 126518,09 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 29683,81 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог у сукупності та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення з відповідачів заявленої заборгованості, а відтак вважає, що позовні вимоги Банку є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2343,03 грн. покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Лозовного Валентина Олексійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_3 , виданий Дергачівським РВУМВС України в Харківській області 14.02.1997 року) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_2 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Дергачівським РВУМВС України в Харківській області 31.10.2002 року) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідент. код 13405909) 126518,09 грн. заборгованості за кредитом; 29683,81 грн. заборгованості за відсотками.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лозовного Валентина Олексійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_3 , виданий Дергачівським РВУМВС України в Харківській області 14.02.1997 року) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідент. код 13405909) 1171,52 грн. судового збору.
4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_2 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Дергачівським РВУМВС України в Харківській області 31.10.2002 року) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідент. код 13405909) 1171,51 грн. судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення
Повне рішення складено "31" травня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков