01.06.2021 Справа № 920/223/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/223/21
за позовом: Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Константа-Формат” (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25, оф. 309, код ЄДРПОУ 36438036),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Бурбики Тамари Анатоліївни (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25/1, оф. 3)
про скасування державної реєстрації права власності,
представники сторін:
позивача - ОСОБА_1 ;
відповідача: адвокат Гуріна Г.В.;
третьої особи - не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати державну реєстрацію права власності (номер реєстраційної дії 12973513 від 20.01.2016) на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) загальною площею 6,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 , що зареєстроване за ТОВ “Константа-Формат”; зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:03:019:0052 шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”) площею 6 кв.м та стягнути з відповідача 4540,00 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.03.2021 відкрито провадження в справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.04.2021.
Ухвалою суду від 08.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 07.06.2021 та відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.
06.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи викладені у позові не відповідають дійсності, заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, не об'єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача - мають різні способи захисту, регулюються різними матеріально-правовими нормами та фактично мають різні правові підстави.
24.05.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити в повному обсязі, зазначивши про те, що обидві вимоги стосуються захисту права власності одного об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки комунальної форми власності, і саме це право власності порушив відповідач, коли незаконно зареєстрував своє майно на земельній ділянці позивача.
27.05.2021 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд відхилити наведені позивачем у відповіді на відзив пояснення та відмовити у задоволенні позову.
11.05.2021 приватний нотаріус Бурбика Т.А. подала до суду копії документів щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 01.06.2021.
06.05.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
24.05.2021 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження, в яких зазначив, що позовна заява подана з дотриманням правил предметної юрисдикції, тому просить суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Також за змістом п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди не розглядають справи у спорах про оскарження актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій.
У клопотанні про закриття провадження у справі представник відповідача зазначає про те, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів як спір з органом владних повноважень про визнання незаконними рішень цього органу та скасування записів про державну реєстрацію прав на майно, вчинених таким органом у межах здійснення ним публічно-владних управлінських функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного права власності на вказану ним земельну ділянку до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості розташований на тій же самій земельній ділянці, тобто, спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру, та існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб'єктом державної реєстрації прав.
Визначивши відповідачем у справі особу, яка є стороною спору про цивільне право, позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, який, відповідно до наданого ним обґрунтування, вважає належним та ефективним у межах наявного спору саме з відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спір про право власності на земельну ділянку між двома суб'єктами цивільних відносин, що не перебувають між собою у відносинах влади та підпорядкування, належить до юрисдикції господарського суду.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд задовольнити дві вимоги, а саме: скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачем на об'єкт нерухомого майна та зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку.
Суд зазначає, що оскільки скасування державної реєстрації права власності стосується безпосередньо об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, а зобов'язання звільнити земельну ділянку - іншого об'єкта, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0052, шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») площею 6 кв.м., позовні вимоги є неоднорідними, тобто перша та друга позовні вимоги стосуються різних об'єктів нерухомого майна. Тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме всебічному з'ясуванню обставин справ та ускладнить вирішення спору.
Заявлені вимоги також не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки скасування державної реєстрації на право власності за відповідачем на об'єкт нерухомого майна, не призводить до безспірного зобов'язання відповідача повернути зазначену вище земельну ділянку. Також, заявлені вимоги не об'єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача - мають різні способи захисту, а тому регулюються різними матеріально-правовими нормами та фактично мають різні правові підстави.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Частиною 2 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У відповідності до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Тобто суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.
При цьому суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини 11 статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 ГПК України.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові обєднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/7186/19.
Положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
Крім того позивач клопотання про роз'єднання позовних вимог до суду не подавав, наполягав на розгляді вимог об'єднаних в одній позовній заяві, оскільки останні стосуються захисту права власності одного об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки комунальної форми власності.
Поряд з цим суд констатує, що для роз'єднання позовних вимог і формування окремих проваджень недостатньо документів (доказів) на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує кожну з вимог, що суперечить ст.162 ГПК України.
Таким чином, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд дійшов висновку, що сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено порушення правил об'єднання позовних вимог як підстави для залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 173, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.
2. Позовну заяву Сумської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Формат», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та зобов'язання звільнити земельну ділянку залишити без розгляду.
3. Ухвалу надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 02.06.2021.
Суддя В.В. Яковенко