36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.05.2021 Справа № 917/169/21
за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ», Місцезнаходження: 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9В, Код ЄДРПОУ 30967207
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД», 39100, Полтавська обл., Козельщинський район, селище міського типу Козельщина, вулиця Остроградського, будинок 87, Код ЄДРПОУ 43365119
про стягнення 820 784,66 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
представник позивача: не з"явився
представник відповідача: не з"явився
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ» звернулось до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД» про стягнення 820 784,66 грн. заборгованості по Договору поставки № 30.03.20-171 від 30.03.2020 року, що складається з: суми основного боргу з урахуванням скоригованої вартості Товару у розмірі 737 157,00 грн; пені у розмірі 26 476,83 грн; процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50 531,62 грн; 3% річних у розмірі 6 619,21 грн.
Ухвалою від 18.02.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 18.03.21, запропонував відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвалою від 18.03.2021р. суд відклав підготовче засідання на 08.04.21
Ухвалою від 08.04.2021р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 29.04.2021 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
Сторони явку представників в підготовче засідання не забезпечили.
Судом враховано, що 08.04.21 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому, в клопотанні позивач повідомив суд, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від відповідача відзив на позов не надійшов.
У підготовчому засіданні, 29.04.2021р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 29.04.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/169/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 25.05.2021.
У судове засідання 25.05.21 р. представники сторін не з'явились.
Позивачем була надіслана заява про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 5760 від 27.05.21).
Як зазначено вище, від відповідача відзив на позов не надійшов.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.05.21 р. судом складено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст.233, ст.240 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
« 30» березня 2020 року, між ТОВ «АГРОСЕМ» (надалі - Постачальник) та ТОВ «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД» (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № 30.03.20-171 від 30.03.2020 року (надалі-Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-Товар), а Покупець зобов'язується прийняти зазначений Товар і оплатити його.
Відповідно до п.2.1. Договору поставки «Найменування, асортимент та кількість Товару, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.»
Згідно п.3.1. Договору ціна за одиницю та загальна вартість Товару, зазначаються Сторонами у специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до умов п.3.2. протягом строку дії цього Договору, грошові зобов'язання Покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки Товар має імпортну складову, Сторони, у специфікаціях, визначають еквівалент ціни Товару в іноземній валюті (долар США чи ЄВРО), у відповідності до курсу продажу відповідної іноземної валюти відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації.
Згідно п.3.5. Договору покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків, не визначені у відповідній специфікації до цього Договору.
Згідно п.3.6. Договору у разі зміни курсу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, Покупець, у день здійснення оплати за Товар, зобов'язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість Товару, за наступною формулою: Х2=Х1*У2/У1, де: XI - вартість/частина вартості Товару у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації, У1 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання Специфікації, У2 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати, Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини Товару, у гривнях.
Покупець вправі звернутися до Постачальника, з проханням провести розрахунок, відповідно до вказаної формули, та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за Товар (його частину).
Сторони домовились, що в якості курсу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів. Сторони домовились, що курс продажу іноземної валюти до гривні визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https://minfin.com.ua/currency/mb/.
Сторони домовились про те що, якщо курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, зміниться більше ніж на 1 % на другий банківський день від дня зарахування коштів (їх частини), Постачальник вправі скоригувати вартість Товару у гривні, сплачену Покупцем, на величину таких змін. |
У разі виникнення між Сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу Міжбанку на визначену дату, є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою.
Згідно п. 3.6.1. Договору, для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати, вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника або дата проведення розрахунку в іншій формі, окрім грошової.
Згідно п.3.7. Договору у випадку порушення покупцем строків та порядку оплати товару, встановлених Договором, постачальник, з першого дня порушення, набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору та вимагати від покупця негайної повної оплати за весь товар, а покупець повинен негайно виконати вказану вимогу постачальника.
Згідно п.3.9. Договору у випадку, якщо покупцем не будуть виконані грошові зобов'язання за цим Договором у повному обсязі або частково і постачальником буде подано позов до суду, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати, буде вважатися дата складання та підписання постачальником позовної заяви до суду, відповідної юрисдикції, у якій покупець буде виступати відповідачем; при цьому, коригування вартості товару здійснюється з врахуванням умов п.3.7. даного Договору.
У випадку невиконання чи неналежного виконання Договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов цього Договору (п.9.1. Договору).
Згідно п.9.2. Договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
За порушення грошових зобов'язань по оплаті товару, покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 % за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення ( п.9.4. Договору).
Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється до повного розрахунку ( п.9.6. Договору).
Відповідно до п.13.1. Договору Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє протягом одного року, але, в будь-якому випадку, - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін.
Специфікації, інші додатки до Договору, є його невід'ємною частиною ( п.13.2. Договору).
На виконання умов п.2.1., п.п.3.1., 3.2. Договору сторонами було узгоджено та укладено специфікацію № 1 від 30 березня 2020 року (надалі за текстом - Специфікація).
Відповідно до умов п.1. даної специфікації Позивач зобов'язувався поставити на користь відповідача наступний товар:
Mas 25.F, насіння кукурудзи, FI, Maxim XL + Alios + Agrostart + Force Zea, 50 тис. насінин AGS0051, в кількості 276,000, з ціною за одиницю без ПДВ - 1 547,70 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю без ПДВ (Євро) 50,01, загальною вартістю на момент укладення даної специфікації без ПДВ 427 165,20 грн., еквівалент загальної вартості без ПДВ (Євро) 13 802,30; Mas 24.C, насіння кукурудзи, FI, Maxim XL + Alios + Agrostart + Force Zea, 50 тис. насінин AGS0050, , в кількості 276,000, з ціною за одиницю без ПДВ - 1 599,02 грн, грошовий еквівалент ціни за одиницю без ПДВ (Євро) 51,67, загальною вартістю на момент укладення даної специфікації без ПДВ 441 329,52 грн., еквівалент загальної вартості без ПДВ (Євро) 14 260,00.
Крім того, умовами специфікації визначено наступне:
- п.2. Загальна вартість Товару 1 042 193,66 грн (Один мільйон сорок дві тисячі сто дев'яносто три гривні 66 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % -173 698,94 грн (Сто сімдесят три тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 94 копійки), що у відповідності до умов Договору є еквівалентом - 33 674,76 Євро (Тридцять три тисячі шістсот сімдесят чотири євро 76 центів), у т.ч. ПДВ 20 % - 5 612,46 Євро (П'ять тисяч шістсот дванадцять євро 46 центів).
Курс що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладання даної специфікації, складає 30,9488 грн. за 1 Євро.
- п.3. Покупець оплачує вартість Товару наступним чином: а) оплата Товару в розмірі 100% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 30 жовтня 2020 року.
- п.4. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах доставки на склад за адресою: 39100, Полтавська обл., Козельщинський район, селище міського типу Козельщина, ВУЛИЦЯ ОСТРОГРАДСЬКОГО, будинок 87.
- п.5. Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 08.04.2020 р. Допускається поставка окремими партіями.
За твердженнями позивача, він взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, відвантаживши на користь ТОВ «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД» Товар на загальну суму 1 042 193,66 гривень, що підтверджується видатковою накладною № АГ-10/04304 від 10 квітня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що оплата поставленого Товару здійснювалась ТОВ КОЗЕЛЬЩИНСЬКИИ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД» наступним чином: « 14» грудня 2020 року Покупцем було сплачено на користь Постачальника 200 000,00 гривень; « 18» грудня 2020 року Покупцем було сплачено на користь Постачальника 200 000,00 гривень; загальна сума сплачених платежів відповідачем, на виконання умов Специфікації №1 становить 400 000,00 гривень; залишок заборгованості, згідно даного Договору станом на дату (04.02.2021р.) направлення позовної заяви становить 642 193,66 гривень.
Разом з цим, позивач зазначає, що зобов'язання відповідача мають бути виконані з врахуванням п.3.6. Договору, шляхом сплати заборгованості з врахуванням скоригованої вартості товару, та оскільки відповідачем було здійснено платежі 14 та 18 грудня 2020 року в загальній сумі 400 000,00 грн., враховуючи, що коригування вартості при здійснені оплат відповідачем не здійснювалося, за здійсненим позивачем розрахунком скоригована вартість товару становить 94 963,34 грн.
Таким чином, виходячи з вище наведеного, позивач вказує, що фактична заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар відповідно до Договору станом на 03 лютого 2021 року складає: 737157,00 грн., з урахуванням скоригованої вартості Товару згідно умов Договору. Фактичну заборгованість з урахуванням скоригованої вартості Товару згідно умов Договору було вирахувано за наступним розрахунком: 1 042 193,66 грн. (вартість поставленого Товару) - 400 000,00 грн. (загальна сума сплачених коштів) + 94 963,34 грн (суми скоригованої вартості Товару) = 737 157,00 грн.
« 19» січня 2020 року Позивачем вручено Відповідачу досудове попередження від 12 січня 2020 року з вимогою погасити борг.
За твердженням позивача, заборгованість перед позивачем згідно договору поставки Відповідачем не погашена. Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ «АГРОСЕМ» до суду з позовом у даній справі.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Законодавством визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його.
Пунктом 3 Специфікації №1 від 30 березня 2020 року сторони погодили, що покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата Товару в розмірі 100% від загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 30 жовтня 2020 року.
Згідно п.3.5. Договору покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків, не визначені у відповідній специфікації до цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, - поставив покупцеві товар (Товару на загальну суму 1 042 193,66 гривень, що підтверджується видатковою накладною № АГ-10/04304 від 10 квітня 2020 року.), однак відповідач в повному обсязі за поставлений товар оплату не здійснив.
Так, судом враховано узгодження сторонами строку оплати Товару в розмірі 100% від загальної вартості Товару до 30 жовтня 2020 року.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що оплата поставленого Товару здійснена ТОВ КОЗЕЛЬЩИНСЬКИИ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД» не в повному обсязі та з порушення узгоджених строків оплати, зокрема: « 14» грудня 2020 року було сплачено 200 000,00 гривень, « 18» грудня 2020 року - 200 000,00 гривень, залишок заборгованості, становить 642 193,66 гривень.
Судом враховано, що згідно умов договору зобов'язання відповідача мають бути виконані з врахуванням п.3.6. Договору, шляхом сплати заборгованості з врахуванням скоригованої вартості товару, та оскільки відповідачем було здійснено платежі 14 та 18 грудня 2020 року в загальній сумі 400 000,00 грн., враховуючи, що коригування вартості при здійснені оплат відповідачем не здійснювалося, за здійсненим позивачем розрахунком скоригована вартість товару становить:
- 19 014,63 грн. (за першим платежем): 200 000,00 грн.* 33,8912 (курс Євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті оплати (11.12.2020р.) / 30,9488 (Курс Євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті підписання Специфікації = 219 014,63 грн.
- 20 425,34 грн. (за другим платежем): 200 000,00 грн. * 34,1095 (курс Євро до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті оплати (17.12.2020р.)) / 30,9488 (Курс Єврз до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті підписання Специфікації) = 220 425,34 грн.
- 55 523,37 грн.(за не виконані грошові зобов'язання за Договором у розмірі 642 193,66 грн.): курс іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату 03.02.2021 року, що передує складанню та підписанню позовної заяви становить 33,6246. Курс іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, на дату, що передує даті підписання Специфікації №1 становить 30,9488. Скоригована вартість товару становить: 642 193,66 грн. * 33.6246/ 30,9488 = 697 717,03 грн.
Таким чином, виходячи з вище наведеного Фактична заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар відповідно до Договору станом на 03 лютого 2021 року складає: 737157,00 грн., з урахуванням скоригованої вартості Товару згідно умов Договору. Фактичну заборгованість з урахуванням скоригованої вартості Товару згідно умов Договору було вирахувано за наступним розрахунком: 1 042 193,66 грн. (вартість поставленого Товару) - 400 000,00 грн. (загальна сума сплачених коштів) + 94 963,34 грн. (суми скоригованої вартості Товару) = 737 157,00 грн.
Суд перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку та дійшов висновку про його обгрунтованість.
Ураховуючи наведені вище положення законодавства та обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки поставки № 30.03.20-171 від 30.03.2020 року (з урахуванням скоригованої вартості Товару згідно умов Договору) у розмірі 737157,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 % за кожен місяць від простроченої суми, суд приходить до такого.
Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення ( п.9.2. Договору).
Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється до повного розрахунку ( п.9.6. Договору).
Позивач згідно наданого розрахунку, на підставі п. 9.2. Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання договору в загальному розмірі 26 476,83 грн., нараховану за період з 31.10.2020 по 04.02.2021.
Судом здійснено перерахунок пені за період з 25.10.2020 по 15.02.2021 та встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 26 476,83 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірою відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.
Позивач згідно наданого розрахунку, нарахував та просить суд стягнути з відповідача (за період з 31.10.2020 по 04.02.2021) 3% річних в сумі 6 619,21 грн.
Судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 415,98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 50 531,62 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, котрі нараховано на суму основного боргу (з листопада 2020 року по січень 2021 року включно) в розмірі 3%, то суд відзначає таке.
У п.9.4 договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті товару покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.
Цивільним законодавством України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 Цивільного кодексу України).
Таким чином, виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами; буквальне тлумачення даного положення наведеної статті дозволяє зробити висновок, що юридичні особи не можуть бути звільнені від цього обов'язку.
Проценти, визначені статтею 536 Цивільного кодексу України, є встановленою законом платою за користування чужими грошовими коштами (тобто не є неустойкою за порушення грошового зобов'язання), яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Тобто сплата процентів, передбачених ст. 536 ЦК України, є самостійним видом грошового зобов'язання, розмір якого встановлюється сторонами цивільного договору.
На відміну від ст.536 ЦК України, частина 2 ст.625 ЦК України, передбачає саме відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Відповідальність за приписами ст.625 Цивільного кодексу України полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, і процентів, що стягуються відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, відсутні обмеження щодо одночасного стягнення процентів, передбачених ст.536 Цивільного кодексу України та іншими статтями, та сплату трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.
Дана правова позиція узгоджується із викладеними у постановах Верховного Суду України висновками від 29.05.2013 у справі №6-39цс13, Вищого господарського суду України від 26.04.2016 у справі №910/27028/15, від 25.05.2016 у справі №920/1239/15.
Аналогічна позиція викладена також в "Аналізі практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві", підготовленому Верховним Судом України та в постанові Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року №14, що є чинною.
Як вбачається з умов договору поставки (п.9.4) проценти за користування чужими грошовими коштами, є не штрафною санкцією, а самостійним грошовим зобов'язанням, адже такі сплачуються у випадку порушення покупцем своїх зобов'язань по оплаті товару. Дані положення договору свідчать про однозначне розуміння відповідачем суті процентів, згоду на їх сплату та усвідомлення міри відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати процентів.
Позивач згідно наданого розрахунку, нарахував та просить суд стягнути з відповідача 50 531,62 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, котрі нараховано на суму основного боргу (з листопада 2020 року по січень 2021 року включно).
Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних за користування чужими грошовими коштами арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 50 531,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 820 784,66 грн. заборгованості по Договору поставки № 30.03.20-171 від 30.03.2020 року, що складається з: суми основного боргу з урахуванням скоригованої вартості Товару у розмірі 737 157,00 грн; пені у розмірі 26 476,83 грн; процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50 531,62 грн; 3% річних у розмірі 6 619,21 грн.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у розмірі 12 311,78 грн., оскільки судом задоволено позов повністю.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ ПЕЛЕТНИЙ ЗАВОД», 39100, Полтавська обл., Козельщинський район, селище міського типу Козельщина, вулиця Остроградського, будинок 87, Код ЄДРПОУ 43365119 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОСЕМ», Місцезнаходження: 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9В, Код ЄДРПОУ 30967207 суму основного боргу з урахуванням скоригованої вартості Товару у розмірі 737 157,00 грн; пеню у розмірі 26 476,83 грн; проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50 531,62 грн; 3% річних у розмірі 6 619,21 грн., судовий збір у розмірі 12 311,78 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.06.21
Суддя Киричук О.А.