"02" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/889/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи (вх. №922/21)
за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей” (67521, Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, вул. Грецька, буд.2, офіс 7/2, код ЄДРПОУ 40705426)
про стягнення 27 220 грн.
01.04.2020р. акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей”, в якій просить суд стягнути з відповідача 27 220 грн. штрафу за невірно зазначену назву вантажу у залізничній накладній №41420993, а також суму судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/889/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 05.04.2021р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 13.04.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей” ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2021р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 67521, Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, вул. Грецька, буд.2, офіс 7/2, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №34059296406, сформованого судом та отримана останнім 13.04.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
26.04.2021р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11615/21), відповідно до якого останній зазначає, що сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача є завищеною (неспіврозмірність штрафу), оскільки відповідач в оперативному порядку вжив необхідних заходів щодо усунення виявлених недоліків стосовно невірно зазначеної назви вантажу, а саме: для можливості видачі вантажу вантажоодержувачу ТОВ «Арт-Бізнес Плюс» на станцію «Одеса-Порт» було надано лист вих.№10 від 29.09.2020р. про надання відповідної телеграми на станцію призначення Нижньодніпровськ, та на підставі зазначеного листа станція «Одеса порт» направила офіційну телефонограму №93 від 30.09.2020р. про правильність врахування в перевізному документі найменування вантажу та списання необхідних додаткових коштів з відповідача.
При цьому, відповідач вказує, що в господарській діяльності ТОВ “Фьорст Вей” даний випадок стався вперше та даний проступок не призвів до збоїв в роботі Укрзалізниці, а також жодним чином не загрожував безпеці руху на залізничному транспорті, не мав жодних негативних наслідків і затримки потягів на залізничних коліях.
Разом з тим, відповідач просить суд у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з ТОВ “Фьорст Вей” з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати - 27 220 грн. до однократного розміру тарифної проїзної плати - 5 444 грн.
В обґрунтування зазначеного відповідач вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення ведення господарській діяльності чи завдання йому збитків внаслідок невірного зазначення найменування вантажу у вагоні. Також, відповідач зазначає, що на теперішній час боржники ТОВ «Фьорст Вей» допускають значні прострочення при погашенні своєї заборгованості, а окремі взагалі ігнорують виконання своїх фінансових зобов'язань по відношенню до відповідача. Так, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Фьорст Вей», дебіторська заборгованість контрагентів перед підприємством станом на 01.04.2021р. складає 6 487 881,00 грн. Крім цього, на стан відповідача відбувається вплив з боку міжнародних ринків: світові ціни зазнають стрімкого падіння та майже не покривають мінімальний рівень рентабельності відповідача, що негативно впливає на довгострокові перспективи господарської діяльності.
17.05.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№13212/21), відповідно до якої останній зазначає, що по суті відзив відповідача зводиться до клопотання про зменшення штрафу проти задоволення якого відповідач заперечує, оскільки, в даному випадку, штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, тому, на думку позивача, підстав для його зменшення немає.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.
26.09.2020р. ТОВ “Фьорст Вей” за залізничною накладною №41420993 зі станції «Одеса-Порт» на станцію призначення - «Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці», одержувачу - ТОВ «Арт-Бизнес Плюс» було відправлено вагон № 94636172 з контейнерами: № ТСКU2023161P, № ТСМU4685325P.
У залізничній накладній ТОВ “Фьорст Вей” визначено найменування та коди вантажів - 017035 «рис прочний мешок 1000 місць», провізна плата - 5 444 грн.
29.09.2020р. ТОВ “Фьорст Вей” на адресу начальника станції «Одеса Порт» Кирильчуку В.А. було направлено лист вих.№10, відповідно до якого останній просив вважати вірним в графі 20 - лимонна кислота, в графі 23 - 516179 перевиставити рахунок та направити телефонограму на станцію призначення.
На підставі листа ТОВ “Фьорст Вей”, станцією «Одеса Порт» було направлено телефонограму №93 від 30.09.2020р. на станцію призначення - «Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці», відповідно до якої останній просив замінити код вантажу - 017035 «рис прочий» та вважати вірним код вантажу - 516179 «кислота лимонна»
30.09.2020р. одержувачем вантажу - ТОВ «Арт-Бизнес Плюс» на адресу начальника станції Нижньодніпровськ Гарбарцу Л.А. було направлено лист №30/09, відповідно до якого повідомлено останнього, що при оформлені перевізного документу №41420993 від 26.09.2020р. сталася помилка, у зв'язку з чим просив вважати, що у контейнерах № ТСКU2023161P та № ТСКU2023161P, які розташовані на платформі 94636172 знаходиться «лимонна кислота», згідно інвойсу №FZYW200720A від 04.08.2020р., та провести комісійну видачу вантажу для підтвердження виду товару, яким було навантажено контейнери.
Так, 30.09.2020р. на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі листа одержувача вантажу №30/09 від 30.09.2020р. проведено перевірку найменування вантажу в контейнерах № ТСКU2023161P та № ТСКU2023161P, згідно якої встановлено, найменування вантажу - «лимонна кислота», що не відповідає найменуванню вказаному у залізничній накладній, про що складено акт загальної форми №450605.
Також, 30.09.2020р. станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі листа одержувача вантажу №30/09 від 30.09.2020р. та відповідно до ст. 52 Статуту Залізниць України, складено комерційний акт № 450605/21, яким засвідчено, зокрема, що при відчинені на платформі №94636172 дверей у контейнерах ТСКU2023161P та ТСКU2023161P та огляді вантажу встановлений вантаж - лимона кислота, що не відповідає даним, зазначеним в провізному документі, вантаж не пошкоджений.
Про факт складання комерційного акту № 450605/21 від 30.09.2020р. зазначено у п. 49 залізничної накладної №41420993.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що при заповненні перевізних документів відповідачем було невірно зазначено найменування вантажу, що було виявлено під час перевірки вантажу на станції призначення.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
Таким чином, позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 27 220 грн., на підставі чого АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" і звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей” про стягнення відповідного штрафу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.4, 2.6, 5.5, 6.1, 6.7 встановлено наступне:
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом, відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542.
Накладна, згідно з цими Правилами, може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.
Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За одним перевізним документом на маршрут або групу вагонів приймаються до перевезення вантажі маршрутами відправників із дотриманням таких умов: вантажі мають бути однорідними;
вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу.
Номери вагонів, їх рід, число осей, маса тари, вантажопідйомність, маса вантажу, пломби (запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП)), сума платежів для кожного вагона зазначаються у відомості вагонів, яка додається до накладної та є її невід'ємною частиною. У верхній частині відомості зазначаються номер відправки (накладної), дата приймання вантажу до перевезення, коди станцій відправлення та призначення.
У кінці відомості зазначаються загальна маса вантажу і загальна сума платежів. Про відомість вагонів зазначається у графі 9 "Документи, що додані відправником".
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, п. 2.1: Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил, а саме: Пункти накладної: № 20 - найменування вантажу; № 24 - маса вантажу визначена відправником; № 26 - спосіб визначення маси (вказується відправником).
Відповідно до п. 1.3 вищевказаних правил - усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Як вбачається із залізничної накладної № 41420993, ТОВ “Фьорст Вей” визначено, серед іншого, найменування та коди вантажів у контейнері № ТСКU2023161P та № ТСКU2023161P - 017035 «рис прочний мешок 1000 місць», провізна плата - 5 444 грн.
30.09.2020р. станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було складено комерційний акт № 450605/21, яким засвідчено, зокрема, що при відчинені на платформі №94636172 дверей у контейнерах ТСКU2023161P та ТСКU2023161P та огляді вантажу встановлений вантаж - лимона кислота, що не відповідає даним зазначеним в провізному документі, вантаж не пошкоджений.
Відповідно до Правил складання актів затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 08 липня 2002 р. за № 567/6855, п. 1 - При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Це, також, вказано у ст. 129 Статуту залізниць України; п. 2 - Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. п. 9 - У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. п. 10 - Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.
Так ст. 118 Статуту залізниць України, передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вбачається, із графи 28 та 59 залізничної накладної №41420993 вантаж у вагон завантажено відправником, правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом директор відправника - Уразов Олексій Ігорович.
Позивачем зазначено, що в залізничній накладній №41420993 вказана провізна плата 5 444 грн. По факту невірно вказаного найменування вантажу в залізничній накладній, було складено комерційний акт № 450605/21 від 30.09.2020р., в якому встановлено, що у контейнерах ТСКU2023161P та ТСКU2023161P визначено невірне найменування вантажу. Таким чином, залізницею, відповідно до ст. 118, 122 Статуту, нараховано відповідачу штраф у розмірі 27 220 грн. ( 5 444 грн. X 5).
Суд перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, встановив його правильність та відповідність матеріалам справи, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити суму штрафних санкцій за неправильно визначене найменування вантажу до розміру однієї провізної плати, а саме до суми 5 444 грн.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд вказує наступне.
За змістом ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. ст. 230 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Штраф, який заявлено до стягнення з відповідача позивачем, не є договірною штрафною санкцією, з огляду на що, суд не знаходить підстав для його зменшення.
Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей” (67521, Одеська область, Лиманський район, село Фонтанка, вул. Грецька, буд.2, офіс 7/2, код ЄДРПОУ 40705426) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) 27 220 (двадцять сім тисяч двісті двадцять) грн. - штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Повний текст складено 02 червня 2021 р.