"28" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/765/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Управління поліції охорони в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 70-А, м. Одеса, 65074)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601)
про стягнення 23016,00 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Мазуркевич Р.В.;
від відповідача: Турчин О.О.
Управління поліції охорони в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 23016,00 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 01.03.2016 №00-3882 ОДСКОР/88, а саме не усунення пошкоджень телефонної мережі, внаслідок чого позивач був вимушений понести додаткові витрати у заявленій до стягнення сумі на придбання спеціального обладнання та супутніх послуг згідно з договором поставки телекомунікаційного обладнання від 26.02.2021 №123 з ТОВ НВП «Тенет», з метою відновлення телефонного зв'язку. Як зазначив позивач, про наявність обставини пошкодження телефонної мережі позивач двічі, а саме 14.01.2021 та 16.01.2021, повідомляв відповідача на телефон гарячої лінії останнього, а 21.01.2021 направив претензію, натомість відповідач на звернення позивача жодним чином не відреагував. Водночас, обґрунтовуючи підсудність розгляду спору Господарському суду Одеської області позивач посилається на те, що договором передбачено надання послуг та обслуговування телефонних номерів позивача за адресою: вул. Академіка Філатова, 70А, м. Одеса, при цьому укладення та супроводження договору з боку відповідача здійснювалось Одеською філією ПАТ "Укртелеком" (вул. Коблевська, 39, м.Одеса).
15.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.47-78, т.1), згідно з яким відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що з 14.01.2021 телефонні послуги позивачу не надавались у зв'язку з крадіжкою розподільчого кабелю зв'язку, а також зловмисних пошкоджень кабельного колодязя Ю70/13-Ю71/13 (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), за адресою: вул. Академіка Філатова, 43, м. Одеса, що виключає вину відповідача у спірних відносинах, відповідно відсутні підстави для застосування до дій відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків. Крім цього, наголошуючи на безпідставності тверджень позивача щодо бездіяльності відповідача у вирішенні питання відновлення телефонного зв'язку, відповідач вказав, що після звернення позивача 14.01.2021 між сторонами в телефонному режимі велись перемовини та відповідачем були висловлені пропозиції щодо заміни технології зв'язку та було запропоновано провести зустріч з керівництвом позивача, натоміть, з огляду на карантинні обмеження позивач відмовився від зустрічі та запросив комерційну пропозицію щодо встановлення ІР телефонії. Відповідач пояснив, що комерційна пропозиція була направлена за домовленістю зі старшим інженером Управління поліції охорони в Одеській області через Viber месенджер на телефонний номер останнього, водночас 20.01.2021 представник позивача у телефонній розмові зазначив, що пропозиція відповідача не була розглянута, при цьому позивач повідомив, що Управлінням готується претензія. Далі відповідач пояснив, що претензія позивача відповідачем була отримана 21.01.2021 та 25.01.2021 спеціалісти відповідача в телефонній розмові повідомили позивача про можливість переходу телефонних номерів поліції охорони в один PRI-потік зі збереженням нумерації в одному потоці, натомість позивач своєї відповіді на надав, у зв'язку з чим 10.02.2021 відповідачем було підготовлено відповідь на претензію і направлено поштовим зв'язком на адресу позивача.
26.04.2021 від відповідача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.90-98, т.1), в якій позивач, заперечуючи щодо доводів відповідача, зазначив, що посилання відповідача на обставину крадіжки телефонного кабелю є голослівними та належним чином не підтверджені; позивач наполягає на тому, що у визначений договором спосіб відповідач не повідомив позивача: про факт крадіжки кабелю; що саме крадіжка є причиною припинення надання позивачу послуг телефонного зв'язку за адресою: вул. Академіка Філатова, 70-А; про варіанти вирішення поновлення зв'язку згідно з відповідними комерційними пропозиціями. Також позивач заперечує обставину отримання від відповідача відповіді на претензію, а також щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми збитків.
27.04.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.99-104, т.1), у задоволенні якого судом було відмовлено з постановленням у судовому засіданні 20.05.2021 відповідної протокольної ухвали та з проголошенням згідно з ч.10 ст.240 ГПК України мотивів, з яких суд дійшов таких висновків.
14.05.2021 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення (а.с.106-135, т.1), в яких відповідач наполягає на тому, що ним надані достатні та належні докази на підтвердження обставини здійснення крадіжки кабелю, що виключає вину відповідача у спірних правовідносинах сторін. Також відповідач у запереченнях наполягає на тому, що на адресу позивача була направлена відповідь на претензію, між цим відповідач припускає, що поштове відправлення могло бути не врученим через обставини, які не залежать від відповідача.
19.05.2021 від позивача до суду надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів (а.с.136-137, т.1), в яких він зазначив про недотримання відповідачем положень ст.81 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову повністю заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2021 позовну заяву Управління поліції охорони в Одеській області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/765/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "22" квітня 2021 о 14:00.
22.04.2021 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до « 20» травня 2021 о 16год.00хв., про що представника відповідача було повідомлено під розписку, а позивача шляхом направлення відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
20.05.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу, якою у судовому засіданні оголошено перерву до « 25» травня 2021 о 16год.00хв., а 25.05.2021 - до « 28» травня 2021 о 10год.45хв.
У судовому засіданні 28.05.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі провідного спеціаліста з продажів корпоративним клієнтам Одеської філії ПАТ «Укртелеком» Плісс О.В. (виконавець) та Управлінням поліції охорони в Одеській області в особі начальника Березневича О.В. (замовник) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти №00-3882 ОДС КОР/88 (а.с.14-16, т.1; далі - договір), згідно з п.1.1. якого виконавець зобов'язався у 2016 році надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов'язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору згідно ДК 016:2010 (61.10.1), послуги щодо передавання даних і повідомлень, код за ДК 021:2015 (64211000-8), послуги громадського телефонного зв'язку, (а саме послуги місцевого телефонного зв'язку загального користування з під'єднанням пристрою охоронної сигналізації до лінії діючого телефону (у кросі та в апараті абонента), виділення з'єднувальних ліній прямого живлення), а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі - Умови Укртелекому, затверджені виконавцем та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком»).
Відповідно до п.4.1. договору виконавець організовує замовнику лінію (ї) зв'язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує замовнику інші варіанти підключення.
За умовами п.5.2. договору виконавець зобов'язаний при зверненні замовника щодо порушення порядку надання послуг усувати пошкодження в строки, визначені чинним законодавством України.
Згідно з п.5.3. договору сторони за цим договором мають права та несуть інші обов'язки, передбачені чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», Правилами та Умовами Укртелекому.
Пунктом 8.5. договору сторони погодили, що листування, пов'язане з виконанням, зміною або розірванням договору, здійснюється рекомендованими листами, телеграмами, кур'єрським зв'язком за підписом уповноважених осіб сторін.
Відповідно до п.8.6. договору при виконанні договору у випадках, не передбачених договором та Умовами Укртелекому, сторони керуються законодавством, в тому числі Законом України «Про телекомунікації» і Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг в діючій на момент надання послуг редакції. Інші відносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються Умовами Укртелекому, з якими замовник ознайомлений, погоджується та зобов'язується їх виконувати в повному обсязі. Укладаючи цей договір замовник своїм підписом підтверджує, що він ознайомлений з положеннями Закону України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, та Умовами Укртелекому, що є складовою частиною цього Договору. Кожна зі сторін самостійно організовує ознайомлення з діючим законодавством України та Умовами Укртелекому.
Додатком №1 до договору (а.с.17, т.1), сторони погодили, зокрема, що у разі виникнення перерв у наданні послуг телефонного зв'язку замовник повідомляє про це виконавця за номером 0800506806 цілодобово.
Таблицею №1.1. Додатка №1 від 01.03.2016 сторонами погоджено тариф на надання послуг телефонного зв'язку за тарифним планом «Бізнес-Універсал» (а.с.18-19, т.1), а таблицею №1.2. перелік адрес та кількість послуг телефонного зв'язку (з поточними параметрами) підрозділів замовника, в тому числі, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 70/А (а.с.20-26, т.1).
21.01.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією від 20.01.2021 №142/43/35/02-2021 (а.с.31, т.1), в якій повідомив про зникнення 14.01.2021 телефонного зв'язку за номерами, які закріплені за адресою позивача: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 70/А, та який не відновлено станом на 20.01.2021. У вказаній претензії позивач вимагав негайного усунення пошкодження та відновлення надання послуг місцевого телефонного зв'язку загального користування, які надаються відповідачем згідно з договором від 01.03.2016 №00-3882 ОДС.
Як зазначив позивач, відповідач на вищевказану претензію не відреагував, у зв'язку з чим позивач був вимушений з метою відновлення телефонного зв'язку придбати у ТОВ НВП «Тенет» телефонне обладнання на суму 23016,00 грн, на підтвердження чого позивач до позову долучив: договір поставки телекомунікаційного обладнання від 26.02.2021 №123; специфікацію до договору; рахунок на оплату від 01.03.2021 №283; видаткову накладну від 04.03.2021 №3525; акт приймання-передачі робіт від 09.03.2021 №606366 та платіжне доручення від 02.03.2021 №8943 про перерахування позивачем на користь ТОВ НВП «Тенет» коштів в розмірі 23016,00 грн (а.с.32-39, т.1).
Не погоджуючись з вимогами позивача відповідач наголосив на тому, що його вина у спірних відносинах відсутня, оскільки мала місце обставина крадіжки кабелю, що усуває відповідача від відповідальності та на підтвердження факту крадіжки відповідач надав суду такі докази:
- заяву ПАТ «Укртелеком» на ім'я начальника Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення (а.с.57, т.1), в якій відповідач повідомив, що 14.01.2021 невідомі особи в м. Одеса відкрили люк кабельного колодязя Ю70/13-Ю71-13 (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку) (вул. Академіка Філатова, 43) (інв. №30138, дільниці мережі доступу №351/2 ЦМД м. Одеса) і через зазначені колодязі вчинили крадіжку кабелю зв'язку, дві ділянки ТИП 100x2x0,4, довжиною по 126 всього 252 (двісті п'ятдесят два) метрів та кабелю зв'язку ТИП 100x2x0,4, довжиною 6 (шість) метрів, вартість матеріальних збитків на дату скоєння злочину складає 27675,66 грн, крадіжка спричинила матеріальну шкоду товариству у вказаному розмірі та призвела до тимчасового припинення зв'язку для 78 абонентів, з них АDSL-1аб., Б/А- 48 аб. У заяві також вказано, що про подію того ж дня було заявлено до Малиновського ВП (ЖЄО №1216);
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12021165470000076, дата реєстрації провадження 20.01.2021, дата надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення 19.01.2021, потерпілий - ПАТ «Укртелеком». У витязі міститься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме зазначено, що 19.01.2021 до чергової частини відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від начальника ДМД №351/2 ПАТ «Укртелеком» Швеця М.В. про те, що невстановленими особами, знаходячись за адресою: вул. Академіка Філатова, 43, 14.01.2021 таємно викрадено з каналізації для зберігання кабелів зв'язку кабель марки ТПП 100х2х0,4, довжиною 252 м та кабель зв'язку ТПП 100х2х0,4, довжиною 6 м, чим спричинила ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 27675,66 грн;
- акт від 14.01.2021 №031-032-033-0121-351ДМД02;11 встановлення факту викрадення ЛКС (а.с.59, т.1), яким встановлено, що 14.01.2021 співробітниками ДМД №351/2 ЦМД м. Одеса при обстеженні кабельної лінії зв'язку, інв. №30138, прокладеної від АТС 64/67 «Академіка Філатова, 50/2», виявлено крадіжку кабелю електрозв'язку кабельної каналізації, колодязі Ю70/13-Ю71/13, за адресою: вул. Академіка Філатова, 43;
- дефектні акти від 14.01.2021 з додатками - схемами прокладення викраденого кабелю (а.с.60-65, т.1), які складені на підставі актів встановлення викрадення ЛКС та наказу від 16.03.2020 №93-Н-НО, в яких містяться відомості, що при огляді кабельної лінії зв'язку з інв. №30138 було встановлено, що невідомими особами було вчинено крадіжку кабелю в телефонній каналізації, колодязі Ю70/13-Ю71/13, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 43;
- довідку, складену начальником регіонального центру мережі доступу ОФ АТ «Укртелеком» (а.с.117, т.1), в якій зазначено, що згідно з обліком у програмному комплексі АСТЛО послуги споживачу - Управлінню поліції охорони в Одеській області у кількості 48 номерів з типом підключення «Телефон Бізнес-Універсал» надавались по кабелю, крадіжка якого була встановлена 14.01.2021, а також зазначено, що дана кабельна лінія прокладена в кабельній каналізації від АТС 64/67 вул. Академіка Філатова, 50/2 до вул. Академіка Філатова, 70-А;
- складену директором фінансово-економічного департаменту ОФ ПАТ «Укртелеком» довідку до дефектних актів (а.с.66, т.1) про вартість завданих матеріальних збитків відповідачу внаслідок сконання злочину, а саме в розмірі 27675,66 грн, станом на дату скоєння злочину.
Також, під час розгляду справи відповідач наголошував на тому, що позивач був повідомлений про обставини викрадення кабелю та зазначив, що відповідачем було направлено на адресу позивача відповідь на претензію, в якій, зокрема, було запропоновано до розгляду альтернативні варіанти надання послуг телекомунікаційного зв'язку зі зміною технології (а.с.55-56, т.1), водночас, як зазначив відповідач, вказана відповідь була направлена звичайним поштовим відправленням, а тому у відповідача відсутні докази її відправки. Позивач, в свою чергу, проти обставини отримання відповіді на претензію заперечував, надавши суду складену начальником відділу організаційно-аналітичного забезпечення, оперативного реагування та охорони праці УПО в Одеській області довідку від 26.04.2021 №1505/43/35/07-2021 (а.с.98, т.1), в якій зазначено, що за даними журналу обліку вхідних документів 2021 року, протягом періоду з 14.01.2021 до 29.03.2021, до канцелярії позивача не надходили листи ПАТ «Укртелеком» або Одеської філії ПАТ «Укртелеком», відповідь Одеської філії ПАТ «Укртелеком» від 10.02.2021 №55-вих-OD-51К420-2021 на претензію.
Між цим, у судовому засіданні під час розгляду справи по суті судом було з'ясовано позицію позивача щодо викладених відповідачем у відзиві пояснень з приводу ведення перемовин між сторонами в телефонному режимі, зокрема, позивач підтвердив, що: 14.01.2021 позивач телефоном звертався до відповідача з повідомленням про припинення телефонного зв'язку; 18.01.2021 в телефонній розмові представник відповідача повідомляв представника позивача з приводу пошкодження кабелю та щодо доцільності зміни технології телефонів; 19.01.2021 представник відповідача повідомив представника позивача щодо технічної неможливості відновити лінію та виклав альтернативні пропозиції, водночас позивач просив направити комерційну пропозицію письмово для погодження питання з керівництвом, між цим позивач заперечив обставину, що будь-яка пропозиція надходила на Viber месенджер представника позивача; 20.01.2021 між сторонами була телефонна розмова, в якій представник позивача повторно наголосив на тому, що всі пропозиції відповідачем мають бути викладені письмово; щодо телефонної розмови 25.01.2021 представник позивача не зміг надати достовірної інформації, зазначивши, що ОСОБА_1 не пам'ятає, чи взагалі мала місце така розмова. Водночас, на підтвердження обставини щодо телефонного спілкування відповідач до матеріалів справи долучив виписку по здійсненим дзвінкам за номером НОМЕР_1 (а.с.67, т.1).
Також відповідач під час розгляду справи наголошував на тому, що будь-яких інших нарікань на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач не висував, при цьому повідомив суду, що припинення телефонного зв'язку позивачу мало місце тільки на одному об'єкті, за адресою: вул. Академіка Філатова, 70/А, а по іншим об'єктам відсутні будь-які зауваження, на підтвердження чого відповідач надав суду додаток №2 до договору від 01.03.2016 №00-3882 ОДСКОР/88, який містить перелік засобів зв'язку абонента за договором (а.с.68-71, т.1).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 906 ЦК України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про телекомунікацію» оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність: 1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, - у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг; 2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, - штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей; 3) за безпідставне відключення кінцевого обладнання, - у розмірі абонентної плати за весь період відключення; 4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, - у розмірі абонентної плати за один місяць; 5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання телекомунікаційних послуг; 6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про телекомунікаційні послуги» оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.
За умовами п.41. Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, оператор, провайдер не несе відповідальності перед споживачем за ненадання або неналежне надання послуг у разі, зокрема, несанкціонованого втручання у роботу телекомунікаційних мереж, пошкодження абонентської проводки або лінії, викрадення телекомунікаційного обладнання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
У відповідності до ч.ч.1-2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення з останнього збитків в сумі 23016,00 грн, завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 01.03.2016 №00-3882 ОДСКОР/88.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов'язання. Водночас, крім застосування принципу вини, у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.
У визначенні розміру збитків, заподіяних внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Відповідач, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні збитків позивачу.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв'язку.
Між цим, Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Верховним Судом у постановах від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Отже, при вирішенні спору між сторонами, що розглядається у цій справі, суду, перш за все, необхідно встановити наявність/відсутність складу господарського правопорушення у діях/бездіяльності відповідача у спірних відносинах та, як наслідок, наявності підстав для відшкодування відповідачем збитків позивачу.
Як було встановлено судом, за позицією позивача вина відповідача полягає в тому, що відповідач не виконав умови договору, припинив надання послуг телефонного зв'язку та не відновив їх надання, внаслідок чого позивач був вимушений понести додаткові витрати у заявленій до стягнення сумі на придбання спеціального обладнання та супутніх послуг, на підставі укладеного договору поставки телекомунікаційного обладнання від 26.02.2021 №123 з ТОВ НВП «Тенет», з метою відновлення телефонного зв'язку.
Водночас, як було встановлено судом, припинення надання послуг позивачу у спірних відносинах було викликано саме обставиною викрадення/пошкодження телекомунікаційного обладнання невідомими особами. Також, судом встановлено, що відповідач повідомляв позивача про ці обставини, а отже суд вважає, що відповідачем доведено відсутність в його діях ознак протиправності та вини, що в свою чергу виключає наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення умов укладеного між сторонами договору у вигляді відшкодування позивачу збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язання.
Більш того, імперативні норми Закону України «Про телекомунікації» прямо передбачають звільнення операторів телекомунікації від майнової відповідальності перед споживачами за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг, у разі, якщо таке порушення зобов'язання виникло внаслідок викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд.
При цьому доводи позивача з приводу того, що викрадений кабель не пов'язаний з наданням спірних послуг, судом до уваги не приймаються, оскільки подані відповідачем докази на підтвердження цих обставин є більш вірогідним, ніж доводи позивача, які жодним доказом не підтверджені.
З врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2270,00 грн слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір за подання позову покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 02 червня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля