"31" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/802/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дар” про стягнення 116 777,80 грн., -
Приватне акціонерне товариство „Болградський виноробний завод” (далі по тексту - ПрАТ „Болградський виноробний завод”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дар” (далі по тексту - ТОВ „Агро-Дар”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 116 777,80 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 114 468,00 грн., 3% річних у розмірі 2309,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою суду від 30.03.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 9 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
ТОВ „Агро-Дар” було повідомлено судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі від 30.03.2021р. на адресу відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м. Татарбунари, 138 км. дороги Одеса-Рені.
12.04.2021р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом із конвертом та ухвалою суду від 30.03.2021р. у зв'язку з відмовою адресата від отримання поштового відправлення.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Агро-Дар” про розгляду судом даного спору. Оскільки ТОВ „Агро-Дар” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
28.08.2020р. між ПрАТ „Болградський виноробний завод” (Постачальник) та ТОВ „Агро-Дар” (Покупець) було укладено договір поставки №ВМ/2 - 2020, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця виноматеріали у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість.
Згідно з п. 2.4 договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. поставка товару оформлюється товарно-транспортними накладними, в яких зазначається вартість і найменування товару, що постачається. Дані документи підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками. Уповноваженими особами на підписання накладних з боку Покупця є особи, зазначені у довіреності.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. загальна вартість товару уточнюється у накладних, на підставі яких передається товар. Розрахунки за отримані партії товару здійснюються шляхом перерахування Покупцем вартості отриманого товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника щотижня по 50 000,00 грн., починаючи з 11.09.2020р. до повного розрахунку вартості отриманого товару.
В силу вимог п. 8.1 договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., в частині виконання сторонами зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р., ПрАТ „Болградський виноробний завод” було поставлено, а ТОВ „Агро-Дар” - прийнято у власність виноматеріал, загальна вартість якого складає 224 468,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №226687 від 09.09.2020р.
01.03.2021р. ПрАТ „Болградський виноробний завод” звернулось до ТОВ „Агро-Дар” із претензією №22, відповідно до якої позивач просив оплатити заборгованість за отриманий на підставі накладної №226687 від 09.09.2020р. товар у розмірі 124 468,00 грн. Проте, претензія позивача про сплату заборгованості була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Звертаючись до суду із позовними вимогами до ТОВ „Агро-Дар” позивачем було наголошено, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. відповідачем було 24.12.2020р., 15.01.2021р., 22.01.2021р., 26.02.2021р., 12.03.2021р. частково оплачено вартість отриманого товару на загальну суму 110 000,00 грн., вартість отриманого відповідачем товару у розмірі 114 468,00 грн. станом на момент звернення позивача до суду відповідачем оплачена не була.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору поставки №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. ТОВ „Агро-Дар” не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору товару, в результаті чого станом на момент вирішення судом даного спору заборгованість ТОВ „Агро-Дар” перед ПрАТ „Болградський виноробний завод” складає 114 468,00 грн., що є різницею між вартістю поставленого товару та розміром здійснених відповідачем оплат. Доказів на підтвердження належного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору поставки зобов'язань матеріали справи не містять.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПрАТ „Болградський виноробний завод” у даній частині позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Агро-Дар” основного боргу у розмірі 114 468,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати 3 % річних у розмірі 2309,80 грн., які були нараховані позивачем на суму основного боргу протягом періоду з 17.10.2020р. по 12.03.2021р. з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат за придбаний товар.
Відповідно до п. 4.2 договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р. розрахунки за отримані партії товару здійснюються шляхом перерахування Покупцем вартості отриманого товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника щотижня по 50 000,00 грн., починаючи з 11.09.2020р. до повного розрахунку вартості отриманого товару.
В силу приписів ч. ч. 4, 5 ст. 254 ЦК України строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи поставку позивачем товару 09.09.2020р., приймаючи до уваги п. 4.2 договору №ВМ/2 - 2020 від 28.08.2020р., керуючись приписами ч. 4 ст. 254 ЦК України, господарський суд доходить висновку, що останнім днем оплати товару є 18.10.2020р., який згідно ч. 5 ст. 254 цього Кодексу переноситься на 19.10.2020р.
З огляду на викладене, господарський суд доходиться висновку про наявність у ПрАТ „Болградський виноробний завод” права здійснювати нарахування 3% річних протягом періоду з 20.10.2020р. по 12.03.2021р. Перевіривши розрахунок позивача господарський суд доходить висновку, що правильним розміром 3% річних є сума 2 177,76 грн. Так, під час розрахунку 3% річних позивачем, окрім некоректного визначення початкового моменту прострочення платежу, було помилково враховано день оплати частини заборгованості в розрахунок 3% річних. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ПрАТ „Болградський виноробний завод” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 2 177,76 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених приватним акціонерним товариством „Болградський виноробний завод” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дар” суми основного боргу у розмірі 114 468,00 грн., 3% річних у розмірі 2 177,76 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дар” /68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м. Татарбунари, 138 км. дороги Одеса-Рені; ідентифікаційний код 32272111/ на користь приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” /68702, Одеська обл., Болградський р-н, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, буд. 99; ідентифікаційний код 00411938/ суму основного боргу у розмірі 114 468,00 грн. /сто чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім грн.. 00 коп./, 3% річних у розмірі 2 177,76 грн. /дві тисячі сто сімдесят сім грн. 76 коп./, судовий збір у розмірі 2267,43 грн. /дві тисячі двісті шістдесят сім грн. 43 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 31 травня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна