"24" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/755/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Аскерова К.С.,
від відповідача - Ахмадулліна В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) про стягнення заборгованості у розмірі 3830,53 грн., -
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) про стягнення заборгованості за договором № 1/59 про обробку вагонів з вантажами від 01.07.2012 р. в розмірі 3830,53 грн., посилаючись на наступне.
Відповідно до умов договору про обробку вагонів з вантажами № 1/59 від 01.07.2012 р., укладеного між Акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії, протягом серпня - грудня 2020 року на станцію Одеса-Порт Одеської залізниці прибували вагони з вантажем до Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.
Так, позивач зазначає, що станція Одеса-Порт подавала зазначені вагони на колії відповідача для вивантаження вантажу та забирала вагони після закінчення вантажних операцій.
Відповідно до п. 7.4 договору за користування вагонами порт сплачує залізниці плату згідно з правилами користування вагонами і контейнерами.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту передачі вагонів порту до моменту приймання залізницею від порту. При цьому вагони, що з вини порту простоюють на припортовій станції в очікуванні подачі в порт, оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами.
Облік часу користування вагонами, поданими в порт, провадиться за пам'ятками про подавання/забирання вагонів і відомостями плати за користування вагонами за їх номерами.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
При цьому позивач вказує, що відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником залізниці. Наразі позивач додає, що у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Таким чином, за ствердженнями позивача, на підставі ст. 119 Статуту залізниць України, розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, п.п. 7.1, 7.4 договору, станцією Одеса-Порт була нарахована плата за користування вагонами, про що були складені відповідні відомості плати за користування вагонами.
Між тим, як зауважує позивач, на протязі серпня - грудня 2020 року станцією було подано в порт під вивантаження 110 вагонів на підставі пам'яток про подавання та забирання вагонів. Так, за ствердженнями позивача, відомостями плати за користування вагонами була нарахована плата за користування вагонами в сумі 11841,88 грн., з якої відповідачем було визнано та сплачено 8641,17 грн., решту суми плати за користування вагонами за час їх знаходження у користуванні ОФ АМПУ, яка склала 3200,71 грн. без ПДВ (3830,53 грн. з ПДВ), відповідач сплатити безпідставно відмовляється, посилаючись на “метеоумови”, “обробку суден” та “відсутність електроенергії”.
При цьому позивач наголошує, що ані Статутом залізниць України, ані Правилами користування вагонами та контейнерами, ані договором не передбачено таких підстав, як “метеоумови”, “обробка суден” чи “відсутність електроенергії” для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2021 р. позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/755/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.04.2021 р.
06.04.2021 р. від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що між АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” та ДП “АМПУ” в особі Одеської філії було укладено договір № 1/59 від 01.07.2012 р. про обробку вагонів з вантажами, відповідно до якого протягом лютого 2020 року станцією було подано в порт під вивантаження 228 вагонів на підставі пам'яток про подавання та збирання вагонів. Водночас, стосовно звільнення Адміністрації від плати за користування вагонами (внаслідок несприятливих погодних умов) відповідач зауважує, що зі змісту ст. 121 Статуту залізниць України вбачається, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема, якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи. При цьому відповідач зазначає, що підпунктом “А” п. 16 Правил встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами та контейнерами, зокрема, якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.
Також відповідач вказує, що зі змісту п. 7.6 договору вбачається, що відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України порт (Адміністрація) звільняється від плати користування вагонами та за зберігання вантажів у вагонах за час затримки вагонів через аварію в порту або через стихійне лихо, штормові погодні умови, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт.
Наразі відповідач зауважує, що наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 р. № 348 затверджено “Правила надання послуг у морських портах України”, які регулюють відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, а також з наданням інших послуг, що звичайно надаються в морських портах у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України відповідно до статті 19 Закону України “Про морські порти України”, та встановлюють вимоги до виконання технологічних процесів з урахуванням особливостей роботи в морських портах (п. 1.1 Правил надання послуг).
Як вказує відповідач, у главі VII розділ 5 п. 3 “Мінімальних вимог щодо безпеки та здоров'я працівників під час виконання робіт у морських портах”, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.11.2020 р. № 2352 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 12.01.2021 р. № 33/35655, вказано, що вантажно-розвантажувальні роботи необхідно припинити при несприятливих метеоумовах (гроза, дощ, туман тощо) та за інших умов, якщо не забезпечується безпека проведення робіт та збереження якісних показників вантажу.
Більш того, за ствердженнями відповідача, Правилами охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 р. № 21 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.02.2015 р. за № 124/26569, встановлені та закріплені Вимоги безпеки під час роботи на вантажопідіймальних машинах і устаткуванні, відповідно до п. 20 Розділу 13 яких кранівник повинен припинити роботу крана у випадку: недостатньої освітленості зони роботи крана, сильного туману, снігопаду, а також якщо погано розрізняються сигнали стропальника; наближення грози, сильного вітру, швидкість якого перевищує допустиму при роботі даного крана, що зазначена в його паспорті, при цьому кранівник повинен виконувати вимоги інструкцій з експлуатації заводу-виготовлювача на запобігання угону крана вітром.
Наразі відповідач додає, що відповідно до п. 22 розділу 2 Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 р. № 62 (НПАОП 0.00-1.80-18) за недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду чи вітру, що перевищує значення, зазначене в експлуатаційних документах, або туману, дощу, температури навколишнього повітря нижче значень, зазначених в експлуатаційних документах, а також у разі коли машиніст крана, машини чи мобільного підйомника погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, що переміщується, робота крана має бути припинена.
Так, за ствердженнями відповідача, відповідно до відомості плати за користування вагонами № 2627 (пам'ятка про подавання вагонів № 13), 07.12.2020 р. о 20:15 були подані вагони з вантажем зерно кукурудзи на фронт вивантаження вагонів причал № 25 колія № 55 та вивантаження відбувалось на відкритому майданчику “за прямим варіантом”(а саме, через два зсипні бункери та за допомогою судно-навантажувальної машини безпосередньо на судно оминаючи елеваторні ємкості).
При цьому, враховуючи те, що вантаж кукурудза відноситься до вантажів, які потребують захисту від атмосферних опадів, за ствердженнями відповідача, вивантаження вагонів і обробка судна зупинялись під час таких опадів (дощ, мряка, сніг), тому що була необхідність закривати кришками зсипні бункери для запобігання потрапляння вологи у бункери (п. 7.8 РТК № 2). Те, що на причалі № 25 колія № 55 застосовується 2 бункери та судно-навантажувальна машина ПМЗ-100-У1, підтверджується Додатком 1 до ЄТП від 05.02.2018 року, яке погоджено АТ “Укрзалізниця”.
Відповідно до розділу II Порядку користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 02.02.1999 р. № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за № 165/3458, у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Як зазначає відповідач, вищевказані посилання враховувались групою залізничних операцій під час розгляду відомостей плати за користування вагонами, які в свою чергу були підписані із відповідними зауваженнями та розрахунками часткових сум.
Згідно вимог Розділу 14 п. 1.2 “Правил перевезень вантажів навалом і насипом” вантажі, які потребують захисту від атмосферних опадів і розпилення (цемент, вапно, мінеральні добрива тощо), перевозяться у критих або спеціалізованих вагонах (хоперах-цементовозах, мінераловозах тощо).
Згідно з п. 7.8 РТК № 2 при швидкості вітру більше 15 м/с, а також при несприятливих метеорологічних умовах (гроза, дощ, туман і т. д.) роботи з навантаження судна забороняються.
Так, відповідач зауважує, що 04 січня 2021 р. Державною службою України з надзвичайних ситуацій Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів було надано довідку про погодні умови за 07.12.2020 р., якою підтверджується, що 07.12.2020 р. був сніг та вітер швидкістю 12-16 м/с. За ствердженнями відповідача, вказану довідку Адміністрація надала на адресу станції Одеса-Порт з проханням враховувати цей факт під час розгляду відомостей плати за користування вагонами.
Таким чином, враховуючи, що затримка вагонів мала місце через несприятливі погодні умови, підтверджені належними доказами, зокрема довідкою метерологічної установи, при яких вантажні роботи заборонені чинними Правилами, за ствердженнями відповідача, наявні усі підстави для застосування ст. 121 Статуту залізниць України, договору та звільнення Адміністрації від відповідальності у вигляді стягнення плати за користування вагонами за час їх затримки.
Стосовно звільнення Адміністрації від плати за користування вагонами (внаслідок відключення електроенергії) відповідач вказує, що у добу 10.10.2020 р. у період з 07:10 до 18:00 проводились ремонтні роботи на електроустаткуванні ВРП-110 кВ АТ “Одеська ТЕЦ”, внаслідок чого Одеський порт, як споживач, був повністю знеструмлений, з огляду на що відсутність електроенергії спричинила зупинку вивантаження вантажу з вагонів на певний час, так як портальні крани не функціонують без мережі живлення, про що зазначено в їх інструкціях з експлуатації. Отже, як зазначає відповідач, відомості плати за користування вагонами № 11100704, 11100703, 11100702. 11100712. 11100726. 11100708, 11100721 були підписані із зауваженнями та розрахунками часткових сулі на підставі довідки від AT “Одеська ТЕЦ” № 15/06-1375 від 03.11.2020 р. щодо фактичної відсутності електроенергії. За ствердженнями відповідача, станція Одеса-Порт отримала довідку фактичного вимкнення споживача, однак не враховувала цей факт під час розгляду відомостей плати за користування вагонами, а тому з урахуванням ст.ст. 614, 617 ЦК України, ст. 218 ГК України Адміністрація звільняється від плати за користування вагонами у зв'язку з тим, що відсутня вина останньої.
Крім того, відповідач зауважує, що позивачем безпідставно нараховано завищену плату за користування вагонами за 23.08.2020 р. та не враховано переробну спроможність обробки вагонів згідно до додатку 1 до ЄТП, внаслідок чого порушено умови договору та ЄТП.
Відповідно до п. 8.3 Правил надання послуг у морських портах України перевантаження вантажу в порту здійснюється за різними вищезазначеними варіантами.
При цьому відповідач зазначає, що 23.08.2020 р. на причал № 14 колію № 45 ТОВ “УНСК” о 18:20 були подані вагони з металом. Згідно додатку 1 до ЄТП (графа 7) загальна кількість вагонів, які обробляються одночасно, складає 3 ваг. та (графа 10) термін виконання вантажних операцій з вагонами, які обробляються одночасно, складає 1 год. з чого виходить, що за 1 год. вивантажується 3 вагони, що і зазначено станцією Одеса-Порт в відомості № 24088232. Наразі відповідач вказує, що на причалі розміщено 3 портальних крана для виконання вантажних операцій, але одночасно з обробкою вагонів на причалі № 14 відбувалась обробка т/х “BARON”, що підтверджується звітом з обробки суден, згідно додатку 1 до ЄТП (графа 13) коефіцієнт використання механізмів під час одночасної обробки вагонів та суден дорівнює 0.5, а тому ТОВ “УНСК” має право на розподілення роботи портових кранів в співвідношенні: 2 крани на вивантаження вагонів та 1 крап на обробку судна. В свою чергу норма вивантаження поданих залізницею вагонів зменшується до 2 вагонів за 1 год., що і дало підставу на коригування відомості № 24088232, розмір плати за користування вагонами, що нараховано залізницею - 74,4 грн. (з ПДВ 89,28 грн.), плата за користування вагонами відкоригована Адміністрацією відповідно переробної спроможності вантажного фронту, з урахуванням обробки суден, - 70,5 грн. (з ПДВ 84,6 грн.).
Аналогічно, як вказує відповідач, 23.08.2020 р. на причал № 14 колію № 44 ТОВ “УНСК” о 22:00 були подані вагони з пиломатеріалами, при цьому, враховуючи обробку судна та згідно графи 13 додатку 1 до ЄТП було розподілено роботу портових кранів в співвідношенні: 2 крани на вивантаження вагонів і 1 кран на обробку судна. В свою чергу відомість № 24088231 була відкоригована згідно норми вивантаження зменшеної до 2 вагонів за 1 годину, розмір плати за користування вагонами, яка була нарахована залізницею, - 1479,38 грн. (ПДВ - 0 грн.), плата за користування вагонами відкоригована Адміністрацією - 1427,77 грн. (ПДВ - 0 грн.). Тобто, як зазначає відповідач, залізниця не застосувала коефіцієнт використання механізмів для обробки вагонів (знижуючий коефіцієнт), як це передбачено додатком 1 до ЄТП, та нарахувала Адміністрації кошти, які не повинна була нараховувати.
В п. 6.5 договору чітко вказано, що розміри фронтів навантаження-вивантаження, терміни виконання вантажних операцій, переробна спроможність фронтів наведені у додатку 1 до ЄТП роботи станції та порту.
В п. 8.7 договору зазначено, що з усіх питань, не передбачених договором, сторони керуються ЄТП, Статутом залізниць, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами, що діють на морському, річковому та залізничному транспорті.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вказує, що відкоригував розмір плати та зазначив про ці зауваження в відомостях плати за користування вагонами.
За ствердженнями відповідача, Адміністрація визнала та сплатила плату за користування вагонами за відомостями у розмірі 8641,17 грн., що визнається позивачем, однак сума 3830,53 грн. (кошти, нараховані за користування вагонами), що зазначена в позовній заяві, є невірно визначеною, надмірно нарахованою залізницею без урахування штормових погодних умов, підтверджених довідкою гідрометеостанції, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт, без урахування обставин, які не залежали від Адміністрації та без урахування обумовленої сторонами максимальної переробної спроможності вантажних фронтів, з урахуванням обробки суден.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає подану позовну заяву, яка пред'явлена AT “Українська залізниця”, на суму у розмірі 3830,53 грн. з ПДВ необґрунтованою та такою, що не підлягає оплаті.
У судовому засіданні господарського суду 19 квітня 2021 р. по справі № 916/755/21 було протокольно оголошено перерву до 27 квітня 2021 року об 11 год. 00 хв.
При цьому 19.04.2021 р. до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. Як вказує позивач, відповідач у відзиві робить посилання на нормативно-правові акти, які нібито визначають порядок та умови користування вагонами, які подаються позивачем на колії відповідача, зокрема: Закон України “Про морські порти України”, “Правила технічної експлуатації підйомно-транспортного устаткування морських портів”, “Правила надання послуг у морських портах України” та розроблену на їх підставі робочу технологічну карту (далі - РТК). Однак, за ствердженнями позивача, Правила надання послуг у морських портах України не регулюючі, відносини в сфері перевезення вантажів залізничним транспортом та не встановлюють порядок і умови користування вагонами, які полаються позивачем відповідачу для вантажних операцій, а РТК № 2, на яку посилається позивач, є локальним нормативно-правовим актом, який регулює технологію перевантаження зернових вантажів на зерновому комплексі ТОВ “Новотех-Термінал” за допомогою портальних кранів (з грейфером та спец тарою) та пневмотранспортних устаткувань, та яка затверджена начальником порту та директором ТОВ “Новотех-Термінал” як підприємством, що провадить господарську діяльність на території порту, до яких позивач не належить.
Також позивач зазначає, що відповідачем вибірково надані 6 сторінок зазначеної РТК № 2, при цьому відповідно до відомостей, зазначених на першій сторінці РТК № 2, загальна кількість сторінок складає 11, проте, вже на сторінках № 6, 9 та 12 зазначається загальна кількість сторінок 14, що ставить під сумнів достовірність наданої відповідачем РТК № 2.
Між тим позивач вказує, що Правила технічної експлуатації підйомно-транспортного устаткування морських портів встановлюють вимоги до організації технічного обслуговування та ремонту підйомно-транспортного устаткування і поширюються на всі морські порти Міністерства транспорту України, проте не є нормативним документом, що регулює відносини між позивачем та відповідачем. Крім того, як зауважує позивач, зазначені правила відсутні на офіційному сайті Верховної Ради, що взагалі ставить під сумнів їх чинність.
Водночас, як зауважує позивач, Закон України “Про морські порти України” регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури, та, за ствердженнями позивача, ніяким чином не регулює відносини в сфері перевезення вантажів залізничним транспортом та не може встановлювати порядок і умови користування вагонами, які подаються позивачем відповідачу для здійснення ватажних операцій.
Так, позивач зауважує, що відповідачем не заперечується, що між АТ “Укрзалізниця” в особі філії “Одеська залізниця” та ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії діє договір про обробку вагонів з вантажами № 1/59 від 01.07.2012 р., на підставі якого протягом серпня - грудня 2020 року станцією було подано в порт під вивантаження 110 вагонів.
Крім того, як вказує позивач, між ним та відповідачем затверджено Єдиний технологічний процес роботи (далі - ЄТП) для чіткої взаємодії в роботі між припортовою станцією і портом на основі єдиної технології.
Як вказує позивач, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на положення ст. 121 Статуту, яка кореспондується з п.п. “А” п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, відповідно до яких вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у випадку затримки вагонів або контейнерів через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи. Проте, за ствердженнями позивача, належних доказів на підтвердження наявності таких підстав відповідачем до відзиву не надано, оскільки єдиним нормативно-правовим актом, у якому згадується така обставина як “стихійне лихо” (про яке йдеться у ст. 121 Статуту), при настанні якої заборонено виконувати вантажні роботи, є Закон України “Про торгово-промислові палати в Україні”, де у ч. 2 ст. 141 міститься визначення та перелік форс-мажорних обставин. Так, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 14 вказаного Закону засвідчення форс-мажорних обставин відноситься до виключної компетенції ТПП України. Таким чином, на думку позивача, з урахуванням того, що відповідачем не додано сертифікату ТПП України на підтвердження таких форс-мажорних обставин, підстави для звільнення його від плати за користування вагонами та контейнерами відсутні.
Наразі позивач зауважує, що для звільнення відповідача від плати за користування вагонами та контейнерами крім підстав, передбачених ст. 121 Статуту та п.п. “А” п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 7.6 договору визначено додатково “штормові погодні умови”, проте існування протягом серпня грудня 2020 року штормових погодних умов відповідачем не доведено належними доказами, а доданою до відзиву довідкою гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 04.01.2021 р. № 1984/13 цей факт взагалі спростовується. Крім того, за ствердженнями позивача, цією довідкою підтверджується, що будь-які опади з 19:30 07.12.2020 р. до 08:10 08.12.2020 р. (під час знаходження у користуванні відповідача вагонів за відомістю плати за користування вагонами № 2627, - з 20:15 07.12.2020 р. до 15:00 08.12.2020 р.) були відсутні, тому посилання відповідача на неможливість виконання розвантажувальних робіт у зв'язку з необхідністю захисту вантажу від атмосферних опадів, на думку позивача, не заслуговує на увагу.
Також позивач зазначає, що посилання відповідача на заборону виконання розвантажувальних робіт у зв'язку зі швидкістю вітру, що перевищує допустимі при роботі даного крана не заслуговують на увагу, з огляду на те, що вивантаження на причалі № 25 колія № 55 відбувалося не кранами, а через два зсипні бункери та за допомогою судно-навантажувальної машини, як то зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та підтверджується додатком № 1 до ЄТП.
Крім того позивачем зазначено, що для звільнення від плати за користування вагонами за відомостями №№ 24088231, 24088232, відповідач зазначає підставою зменшення переробної спроможності обробки вагонів згідно додатку 1 до СТП, проте відповідно до графи 7 додатку 1 до ЄТП загальна кількість вагонів, що обробляються одночасно на 44 та 45 коліях дорівнює 3, а відтак, за ствердженнями позивача, розрахунок відповідача, за результатами якого ним робиться висновок, що “норма вивантаження поданих позивачем вагонів зменшується до 2 вагонів за годину” є помилковим, адже зазначена норма встановлена у графі 7 додатку до ЄТП та є незмінною.
Між тим позивач звертає увагу, що максимальна переробна спроможність вантажного фронту з урахуванням обробки суден встановлена у графі 14 додатку 1 до ЄТП, розрахована для добової норми вантажних операцій та враховує фактор обробки суден, але не тягне за собою зменшення загальної кількості вагонів, що обробляються одночасно, встановленої у графі 7 додатку 1 до ЄТП.
Так, посилаючись на ст.ст. 42, 44 ГК України, позивач вважає, що відповідач таким чином намагається уникнути виконання зобов'язання, передбаченого договором, у вигляді сплати плати за користування вагонами на суму 3830,53 грн.
Водночас, позивач вказує на те, що порядок та умови користування вагонами, які подаються станцією Одеса-Порт Одеської залізниці на колії відповідача під вивантаження встановлені Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами, договором про обробку вагонів з вантажами № 1/59 від 01.07.2012 р. та Єдиним технологічним процесом роботи станції та порту.
Також позивач зазначає, що на підставі ст. 119 Статуту, розділу II правил, п. п. 7.1, 7.4 договору станцією Одеса-Порт була нарахована плата за користування вагонами, про що були складені відповідні відомості плати за користування вагонами, при цьому відповідачем визнано та сплачено нараховані суми частково, а від сплати решти суми відповідач безпідставно відмовляється, посилаючись на “метеоумови”, “обробку суден” та “відсутність електроенергії”.
При цьому, як вказує позивач, ані Статутом залізниць України, ані Правилами користування вагонами та контейнерами, ані договором, ані ЄТП не передбачено “метеоумови”, “обробку суден” та “відсутність електроенергії” як підставу для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
27.04.2021 р. від відповідача до господарського суду надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України, в яких відповідач додатково зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про морські порти України” адміністрація забезпечує належне здійснення господарської діяльності в морському порту, у зв'язку з чим останньою було укладено з позивачем договір № 1/59 від 01.07.2012 р. про обробку вагонів з вантажами.
Між тим, посилаючись на п. 3.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 р. № 348, відповідач зазначає, що вантажно-розвантажувальні роботи в морському порту здійснюють портові оператори, оператори терміналів на підставі договорів перевалки або інших договорів. Таким чином, відповідач звертає увагу, що вантажні операції портовий оператор, оператор термінала виконує за принципом оптимального розподілу ресурсів для оброблення суден та вагонів відповідно до робочої технологічної карти, а тому адміністрація не здійснює вантажних операцій, вагони, що надходять у порт, надаються портовим операторам для подальшого проведення вантажних робіт.
Відповідач вказує, що Правила надання послуг у морських портах України регулюють відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, а також з наданням інших послуг, що звичайно надаються в морських портах у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України відповідно до статті 19 Закону України “Про морські порти України”, та встановлюють вимоги до виконання технологічних процесів з урахуванням особливостей роботи в морських портах. Ці Правила є обов'язковими для виконання портовими операторами, операторами терміналу, вантажовідправниками, вантажоотримувачами, судновласниками, вантажовласниками, перевізниками, їх представниками та іншими особами, які користуються послугами, передбаченими законодавством, та надають їх у морських портах України. Тобто, на думку відповідача, вказані Правила надання послуг у морських портах України є обов'язковими до виконання позивачем та встановлюють порядок та умови користування вагонами.
Щодо звільнення Адміністрації від плати за користування вагонами (внаслідок несприятливих погодних умов), посилаючись на ст. 14 ЦК України, відповідач зазначає, що укладаючи договір, сторони, керуючись принципом свободи договору, передбаченого ст. 6, 627 ІІК України, встановили в яких випадках адміністрація звільняється від плати за користування вагонами, а саме зі змісту п. 7.6 договору вбачається, що відповідно до ст. 121 Статуту залізниць Порт (Адміністрація) звільняється від плати користування вагонами та за зберігання вантажів у вагонах за час затримки вагонів через аварію в порту або через стихійне лихо, штормові погодні умови, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт. Наразі відповідач зауважує, що, враховуючи, що затримка вагонів мала місце через несприятливі погодні умови, підтверджені належними доказами, зокрема довідками метеорологічної установи, при яких вантажні роботи заборонені чинними Правилами, та з огляду на необхідність дотримання працівниками адміністрації цих Правил з повідомленням залізниці про такі обставини, на думку відповідача, наявні усі підстави для застосування статті 121 Статуту залізниць України та звільнення адміністрації від відповідальності у вигляді стягнення плати за користування вагонами за час їх затримки.
Щодо нарахування позивачем коштів за користування вагонами (не враховано максимальну переробну спроможність обробки вагонів згідно до Додатку 1 до ЄТП) відповідач зазначає, що підпунктом “б” п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 15.05.1999 р. визначено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Так, відповідач зазначає, що відомості плати за користування вагонами № 24088231, 24088232 були відкориговані адміністрацією щодо розподілу роботи механізмів (портових кранів) під час одночасного вивантаження вантажу, як з вагонів так і з суден. Згідно графи 14 додатку 1 до ЄТП переробна спроможність вантажного фронту на 14 причалі, колії 44-45 (ППК-6) становить: при вивантажені вантажу металу - 42 ваг/добу (з урахуванням обробки суден - 21 ваг/добу); при вивантажені тарно-штучного вантажу - 30 ваг/добу (з урахуванням обробки суден - 15 ваг/добу); при вивантажені вантажу лісу - 38 ваг/добу (з урахуванням обробки суден - 19 ваг/добу).
Отже, на думку відповідача, твердження позивача про те, що на 44 колії максимальна переробна спроможність становить 42 ваг/добу, а на 45 колії - 30 ваг/добу є помилковими, адже максимальна переробна спроможність разом на 44 та 45 коліях становить 42 ваг/ на добу (у випадку перевантаження металу), 30 ваг/добу (у випадку перевантаження тарно-штучного вантажу), 38 ваг/добу (у випадку перевантаження лісу). Тобто, за ствердженнями відповідача, максимальна переробна спроможність змінюється в залежності від різних родів вантажу, а не від номеру колії, на якій здійснюється перевантаження.
Також відповідач зауважує, що при одночасній обробці вагонів і суден зменшується добова переробна спроможність вантажного фронту, однак позивачем при нарахуванні плати за користування вагонами не враховуються добові норми вивантаження з коефіцієнтом використання механізмів вказаних в 14 графі додатку 1 до ЄТП, вагони подаються залізницею понад норму переробної спроможності.
Отже, як вважає відповідач, залізниця не застосувала коефіцієнт використання механізмів для обробки вагонів (знижуючий коефіцієнт), як це передбачено додатком 1 до ЄТП, та нарахувала адміністрації кошти, які не повинна була нараховувати.
При цьому відповідач вказує на те, що в п. 6.5 договору сторонами чітко вказано, що розміри фронтів навантаження-вивантаження. терміни виконання вантажних операцій, переробна спроможність фронтів наведені у додатку 1 до ЄТП роботи станції та порту. Крім того відповідач зазначає, що в п. 8.7 договору зазначено, що з усіх питань, не передбачених договором, сторони керуються ЄТП, Статутом залізниць, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами, що діють на морському, річковому та залізничному транспорті.
Щодо звільнення адміністрації від плати за користування вагонами (внаслідок відключення електроенергії) відповідач зазначає, що у випадку тривалого відключення електроенергії (більше 10 годин) порт як вантажоодержувач не мав змоги виконувати вантажні операції в термін, який передбачений ЄТП, відповідно до кожного причалу та їх максимальної переробної спроможності, що призвело до накопичення вантажних вагонів та їх затримки на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що не залежать від адміністрації, а саме проведення ремонтних робіт електроустаткування.
Крім того, відповідачем вказується на те, що затримка вагонів оформлювалась зі сторони залізниці актами загальної форми ГУ-23, при цьому відображення актів з додатковими нарахуваннями вказані на відомостях № 11100712, 11100726, 11100704, 11100702, 11100708, 11100721 (в графі 13).
Крім цього, на думку відповідача, зауваження, внесені працівниками адміністрації на відомостях мають посилання на невчасне подавання вагонів та недотримання черговості подавання вагонів залізницею на відповідні фронти вивантаження, а порушення послідовності подавання вагонів залізницею призводить до додаткової почасової оплати. Тобто, за ствердженнями відповідача, при збільшенні часу в очікуванні подавання - збільшуються кошти по платі за користування вагонами, які ще навіть не були подані під вивантаження.
Як зазначає відповідач, висновок позивача щодо відсутності підстав для підписання відомостей № 11100708, 11100702, 11100721, 11100704, 11100712, 11100726 є не обґрунтованим та безпідставним, оскільки при розгляді відомостей адміністрацією враховувався період часу тривалого відключення електроенергії (більше 10 годин) на подані вагони та після включення в мережу до моменту урегулювання норм роботи порту згідно ЄТП з відпрацюванням вагонів, що були набрані на акти затримки в момент відсутності електроенергії.
Таким чином, відповідач вважає, що своїми діями позивач перешкоджає здійсненню діяльності адміністрації та призводить до нарахування додаткових сум для адміністрації за користування вагонами.
У судовому засіданні господарського суду 27 квітня 2021 р. по справі № 916/755/21 було протокольно оголошено перерву до 14 травня 2021 року о 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні господарського суду 14 травня 2021 р. по справі № 916/755/21 було протокольно оголошено перерву до 24 травня 2021 року о 11 год. 45 хв.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 24.05.2021 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, натомість представник відповідача заперечував проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.07.2012 року між Одеською залізницею (залізниця) та Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт” (порт) було укладено договір про обробку вагонів з вантажами № 1/59, відповідно до п. 2.1 якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського, залізничного транспорту, також господарські вантажі для порту або його контрагентів.
Згідно п. 2.2 договору на станції від імені залізниці виступає станція Одеса-Порт.
В розділі 3 договору передбачені обов'язки сторін, а саме залізниця і порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи станції і порту, з питань:планування; інформаційного забезпечення; узгодження навантаження, розвантаження вагонів; інших питань, пов'язаних з технологією роботи.
Відповідно до п. 3.1 договору порт зобов'язується, зокрема: здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого портом як в цілому, так і з окремих фронтів вивантаження, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати усі узгоджені портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі залізницею порту на фронти навантаження/розвантаження або на приймально-здавальні колії до моменту здачі їх залізниці з урахуванням часу на прийомо-здавальні операції (розділ 69 цього договору).
За умовами п. 3.2 договору залізниця зобов'язується, зокрема: здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за розміткою і заявкою порту згідно із змінно-добовим планом; своєчасно здійснювати забирання з території порту розвантажених та навантажених портом вагонів.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що станція повідомляє порт про вантажі, що прибули під вивантаження для розмітки вагонів по комплексам або вантажним фронтам шляхом вручення документів представникові групи із залізничних операцій головної диспетчерської порту протягом 35 хвилин після прибуття потягу, в диспетчерській порту.
При затримці вагонів на підходах до станції у затриманих поїздах з вини порту, станції повідомляє порт. Порядок повідомлення порту про затримку поїздів узгоджується безпосередньо станцією Одеса-Порт та портом.
В п. 6.5 договору встановлено, що порядок подавання та збирання вагонів на фронти навантаження-вивантаження та передавальні колії визначений у пункті 2.1 ЄТП роботи станції і порту. Розміри фронтів навантаження-вивантаження, терміни виконання вантажних операцій, переробна спроможність фронтів наведені у додатку № 1 до ЄТП роботи станції та порту.
За приписами п. 6.6 договору порожні вагони вважаються поданими з моменту постановки їх на фронт навантаження відповідно до заявки порту, а навантажені з моменту постановки їх до місць вивантаження, а у разі обслуговування локомотивом порту з моменту передачі їх на передавальних коліях.
У відповідності до п. 7.1 договору плата за користування вагонами портом нараховується за час до моменту передачі вагонів порту до моменту приймання залізницею від порту.
Облік часу користування вагонами, поданими в порт, провадиться за пам'ятками про подавання/забирання вагонів і відомостями плати за користування вагонами за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами складаються станцією в трьох примірниках і підписуються представниками станції і порту. У відомості плати за користування вагонами у графі “Примітка” проставляються інші відомості.
Вагони, що з вини порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження (п. 4.1, 4.2 цього договору) і простоюють на припортовій станції та на підходах до неї в “покинутих” поїздах в очікуванні подачі в порт, оформлюються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами та за зберігання вантажів в вагонах згідно з п. 2.1 розділу 3 тарифного керівництва № 1.
Згідно з п. 7.4 договору за користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами.
За подачу і збирання вагонів з фронтів навантаження (вивантаження), за маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені Портом, Порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Зі змісту п. 7.6 договору вбачається, що відповідно до ст. 121 Статуту залізниць порт звільняється від плати користування вагонами та за зберігання вантажів у вагонах за час затримки вагонів через аварію в порту або через стихійне лихо, штормові погодні умови, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт.
Відповідно до розділу 9 договору усі суперечки, що можуть виникнути в процесі виконання цього договору, розглядаються у встановленому порядку. Цей договір набирає чинності з 01 липня 2012 р. і діє до 30 червня 2017 року. Договір № ОД/М-05-819д-НЮ від 13.12.2005 р. припиняє свою дію.
У зв'язку з реорганізацією ДП “Одеський морський торговельний порт”, а також переходом прав та обов'язків до - ДП “Адміністрація морських портів України” між останнім та Одеською залізницею було укладено відповідну додаткову угоду від 13.06.2013 р. до договору про обробку вагонів № 1/59 від 01.07.2012 р. Так, п.п. 1, 2 даної додаткової угоди змінено преамбулу договору № 1/59 від 01.07.2012 р., виклавши її в наступній редакції: “Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, назване в подальшому “Адміністрація”, в особі в.о. начальника Одеської філії “Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) Соколова М.Ю., діючого на підставі довіреності від 13.06.2013 р., з однієї сторони, та Одеська залізниця, названа в подальшому “Залізниця”, в особі першого заступника начальника Одеської залізниці Царенко А.Г., діючого на підставі довіреності від 02.01.2013 р. № 1, з іншої сторони…” далі за текстом договору. Змінено по тексту договору слово порт на слово Адміністрація у відповідних відмінках.
Пунктом 3 додаткової угоди від 13.06.2013 р. змінено п. 2.2 договору № 1/59 від 01.07.2012 р., виклавши його в такій редакції: “На станції від імені залізниці виступає станція Одеса-Порт (далі Станція), від імені Адміністрації виступає Одеська філія “Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту)”.
При цьому у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства “Одеська залізниця”, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200, а також переходом прав та обов'язків за договором № 1/59/КД-17358 від 01.07.2012 р. до правонаступника Регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”, яка діє від імені Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, додатковою угодою від 15.01.2016 р. № КД-17358/5 було внесено відповідні зміни до договору, а саме змінено преамбулу договору, виклавши її в такій редакції: “Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (як правонаступник ДП “Одеська залізниця”), яка далі іменується “Залізниця”, в особі в.о.першого заступника начальника регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” Срьоміпа В.В., діючого на підставі довіреності від 16.12.2015 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламам А.І., та зареєстрованої в реєстрі за № 3145 і начальника структурного підрозділу служби комерційної роботи та маркетингу Філії Масло В.О., діючого на підставі довіреності від 16.12.2015 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ламам А.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 3143 з одного боку, та Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, назване в подальшому “Адміністрація” в особі начальника Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” Соколова М.Ю., який діє на підставі довіреності № 3562 від 20.11.2015 року з іншого боку…” далі за текстом договору, а також розділ “Місцезнаходження та банківські реквізити сторін” в частині “Залізниця” викладено в новій редакції.
Крім того, шляхом підписання додаткових угод від 29.06.2017 р., від 31.10.2017 р., від 28.03.2019 р., від 26.06.2019 р., від 21.08.2019 р., від 30.06.2020 р., від 28.08.2020 р., від 11.12.2020 р., від 26.02.2021 р. до договору про обробку вагонів № 1/59 від 01.07.2012 р. сторонами було продовжено строк дії договору до 01.04.2021 р.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір про обробку вагонів з вантажами № 1/59 від 01.07.2012 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, протягом серпня 2020 р. - грудня 2020 р. на станцію Одеса-Порт Одеської залізниці прибували вагони з вантажем до Одеської філії ДП “Адміністрація морських портів України” та станція Одеса-Порт подавала зазначені вагони на колії підприємства відповідача для вивантаження вантажу та забирала вагони після закінчення вантажних операцій.
Як встановлено судом, всього станцією було подано в порт під вивантаження 110 вагонів на підставі пам'яток про подавання та забирання вагонів, а саме:
- пам'ятка про подавання вагонів № 80216581 та пам'ятка про забирання вагонів № 13450;
- пам'ятка про подавання вагонів № 80176580 та пам'ятка про забирання вагонів № 13449;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9488в1879 та пам'ятка про забирання вагонів № 15756;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9482в2047 та пам'ятки про забирання вагонів № 15744, № 15757;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9490в1801 та пам'ятка про забирання вагонів № 15759;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9495в1880 та пам'ятка про забирання вагонів № 15768;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9492 та пам'ятки про забирання вагонів № 15772, № 15773, № 15761;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9503в1881 та пам'ятка про забирання вагонів № 15795;
- пам'ятка про подавання вагонів № 9491 та пам'ятки про забирання вагонів № 15760, № 15778, № 15799, № 15774.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, АТ “Українська залізниця було складено, зокрема, наступні відомості плати за користування вагонами: №№ 24088231/26089579, 24088232/26089580, 11100702, 11100703, 11100704, 11100708, 11100712, 11100721, 11100726, 08122658.
Наразі АТ “Українська залізниця” були складені наступні акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника “Адміністрація Одеського морського торговельного порту” за №№ 2659, 2669, 2658, 2670, 2660, 2678, 2662, 2674, 2664, 2677, 2668, 2676, 2665, 2679, 2661, 2673, 90.
Так, загальна сума плати за користування вагонами за вказаними вище відомостями, яка не була визнана з боку Адміністрації Одеського морського порту, складає 11841,88 грн. Слід зазначити, що відомості плати за користування вагонами були підписані з боку відповідача із зауваженнями та посиланнями на складні метеорологічні умови, відсутність електроенергії та обробку суден, на підтвердження чого Адміністрацією Одеського морського порту було надано суду довідку Гідрометеорологічного центу Чорного та Азовського морів № 1984/13 від 04.01.2021 р., а також лист АТ “Одеська ТЕЦ” № 15/06-1375 від 03.11.2020 р.
Таким чином, за ствердженнями позивача, відповідачем було визнано та сплачено 8641,17 грн. плати за користування вагонами, водночас решту суми плати за користування вагонами за час їх знаходження на коліях порту, яка склала 3200,71 грн. без ПДВ (3830,53 грн. з ПДВ), відповідач сплатити відмовляється, посилаючись на метеорологічні умови, відсутність електроенергії та обробку суден.
Водночас позивач, звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Адміністрації Одеського морського порту про стягнення 3830,53 грн., наголошує про відсутність у Статуті залізниць України та умовах договору про обробку вагонів таких підстав для звільнення відповідача від плати за користування вагонами як “метеоумови”, “обробка суден” та “відсутність електроенергії”.
Так, порядок та умови користування вагонами, які подаються станцією Одеса-Порт Одеської залізниці на колії відповідача під вивантаження встановлені Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами та договором про обробку вагонів з вантажами №1/59 від 01.07.2012 р., а також Єдиним технологічним процесом роботи станції та Порту (далі ЄТП).
Відповідно до ст. 908 ЦК України та ст. 307 ГК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 затверджений Статут залізниць України, з подальшими змінами (далі - Статут), який згідно з п. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування), визначений Правилами користування вагонами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р.113.
Відповідно до розділу II Правил облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45.
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Таким чином, на підставі ст. 119 Статуту, розділу II правил, п.п. 7.1, 7.4 договору, станцією Одеса-Порт була нарахована плата за користування вагонами, про що були складені відповідні відомості плати за користування вагонами.
Статтею 121 Статуту визначено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Пунктом 16 розділу III Правил встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Таким чином, Статутом і Правилами встановлений перелік випадків, в яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.
Зазначеним переліком, який є вичерпним, не передбачено відключення електроенергії як підставу для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
При цьому пунктом 7.1 договору передбачено, що плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту передачі вагонів порту до моменту приймання залізницею від порту.
Так, відповідачем не була здійснена сплата за користування вагонами згідно відомостей №№ 1110072, № 1110073, 11100704, 11100708, 11100712, 11100721, 11100726 в сумі 2197,68 грн., що наведена в розрахунку ціни позову (а.с. 7). В свою чергу відповідач свої заперечення обґрунтував неможливістю виконання вантажних робіт 10.10.2020 р. у період з 07:10 до 18:00 внаслідок відключення електроенергії.
Наразі, як з'ясовано судом, з семи вказаних відомостей, підписаних і зауваженнями по відсутність електроенергії, лише за однією відомістю № 1110073 вагони подавалися у період відключення електроенергії, тому підстав для підписання із зауваженнями інших шести відомостей №№ 1110072, 11100704, 11100708, 11100712, 11100721 та 11100726 у відповідача не було.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Наразі суд зазначає, що ані положеннями Статуту залізниць України, ані Правилами користування вагонами та контейнерами, ані спірним договором не передбачено відключення електроенергії як підставу для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами. Таким чином, твердження відповідача про звільнення його від плати за користування вагонами на час відключення електроенергії суд вважає безпідставним та необґрунтованим. Тим більш проведення ремонтних робіт на електроустаткуванні ВРП-110 кВ АТ „Одеська ТЕЦ” не позбавляло відповідача можливості організувати підключення до альтернативного електропостачання (електрогенераторів, тощо).
Отже, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 2197,68 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності підстав здійснення ним оплати за користування вагонами в сумі 1576,56 грн. з огляду на несприятливі погодні умови та в сумі 56,29 грн. з огляду на неврахування максимальної переробної спроможності обробки вагонів господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту ст. 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема, якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.
Підпунктом “А” п. 16 Правил встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами та контейнерами, зокрема, якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.
Зі змісту п. 7.6 договору вбачається, що відповідно до ст. 121 Статуту залізниць Порт (Адміністрація) звільняється від плати користування вагонами та за зберігання вантажів у вагонах за час затримки вагонів через аварію в порту або через стихійне лихо, штормові погодні умови, внаслідок чого чинним законодавством заборонено виконання вантажних робіт.
Відповідно до п.п. 6.3-6.6 договору станція і порт здійснюють приймання і здавання навантажених і порожніх вагонів на фронтах та передавальних коліях у порядку зазначеному у пункті 3.1 ЄТП роботи станції і порту.
Вагони на фронт навантаження та вивантаження подаються після повідомлення, яке передається за 2 години до подавання першої партії, далі вагони подаються по закінченні навантаження, вивантаження попередньої партії та прийомо-здавальних операцій, про що порт повідомляє станцію.
Порядок подавання та забирання вагонів на фронти навантаження-вивантаження та передавальні колії визначений у пункті 2.1 ЄТП роботи станції і порту. Розміри фронтів навантаження-вивантаження, терміни виконання вантажних операцій, переробна спроможність фронтів наведені у Додатку 1 до ЄТП.
Порожні вагони вважаються поданими з моменту постановки їх на фронт навантаження відповідно до заявки порту, а навантажені з моменту постановки їх до місць вивантаження, а у разі обслуговування локомотивом порту - з моменту передачі їх на передавальних коліях.
Відповідно до п.2.1 ЄТП роботи Станції і Порту, вагони призначенням ППК-2, 3, 4, 6, 8 подаються локомотивом залізниці на колії навантаження, вивантаження, де здійснюється їх передавання Порту.
Кількість вагонів в кожній партії, яка одночасно зараховується в користування Порту, встановлюється:
- при здаванні на передаточних шляхах - по фронту подання, відповідно до стовпця 8 Додатку 1;
- при здаванні на фронтах завантаження, вивантаження, по фронту обробки, відповідно до стовпця 7 Додатку 1.
При цьому повернення вагонів Залізниці з ППК-2, 3, 4, 6, 8 здійснюється безпосередньо на вантажному фронті.
Відповідно до п. 3.1 ЄТП роботи Станції і Порту при подаванні вагонів локомотивом залізниці на вантажні фронти час знаходження вагонів в користуванні Порту визначається: для першої групи вагонів, яка відповідає фронту одночасної обробки - з моменту подавання до закінчення всієї одночасно поданої партії вагонів по фронту подавання. Для кожної наступної групи вагонів, яка відповідає фронту одночасної обробки, з моменту закінчення часу обробки всієї одночасно поданої партії вагонів по фронту подавання.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348 затверджено Правила надання послуг у морських портах України (далі - Правила надання послуг).
Ці Правила регулюють відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, а також з наданням інших послуг, що звичайно надаються в морських портах у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України відповідно до статті 19 Закону України “Про морські порти України”, та встановлюють вимоги до виконання технологічних процесів з урахуванням особливостей роботи в морських портах. Ці Правила є обов'язковими для виконання портовими операторами, операторами терміналу, вантажовідправниками, вантажоотримувачами, судновласниками, вантажовласниками, перевізниками, їх представниками та іншими особами, як які користуються послугами, передбаченими законодавством, та надають їх у морських портах України.
Згідно з п. 3.1 Правил надання послуг вантажно-розвантажувальні роботи в морському порту здійснюють портові оператори, оператори терміналів на підставі договорів перевалки або інших договорів.
Перелік портових операторів, операторів терміналів у кожному морському порту, а також перелік послуг, які вони надають, визначено в Реєстрі морських портів України, ведення якого здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.4 Правил надання послуг вантажні операції портовий оператор, оператор термінала виконує за принципом оптимального розподілу ресурсів для оброблення суден та вагонів відповідно до робочої технологічної карти (далі - РТК).
РТК - технологічна документація, що розробляється в порту на підставі карт типових технологічних процесів для кожного вантажу (групи однорідних у технологічному відношенні вантажів) і в сукупності охоплює всю номенклатуру вантажів, які перевантажуються в порту за затвердженими технологічними схемами (п.2.1.).
Згідно з п. 8.3 Правил надання послуг перевантаження вантажів у морському порту портові оператори (оператори терміналів) можуть здійснювати за такими варіантами робіт: вагон - судно (і навпаки), вагон - склад (і навпаки), судно - склад (і навпаки), судно - автомашина (і навпаки), автомашина - склад (і навпаки), судно - судно.
Відповідно до п. 6.3 РТК для зернових вантажів передбачено, що при швидкості вітру більше 10 м/с роботи по навантаженню судів за цією РТК категорично забороняються.
Згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом (затверджені Міністерством транспорту України - Наказ № 542 від 20.08.2001) вантажі, які потребують захисту від атмосферних опадів і розпилення (цемент, вапно, мінеральні добрива тощо), перевозяться у критих або спеціалізованих вагонах (хоперах-цементовозах, мінераловозах тощо). Враховуючи, що вантаж потребує захисту під час атмосферних опадів (кукурудза - 25 причал 55 путь на відкритому майданчику за відсутністю закритих складів за прямим варіантом через два зсипні бункери та за допомогою суднонавантажувальної машини безпосередньо на судно), вивантаження зупинялось під час випадіння опадів (дощ, мряка, сніг). Те, що на причалі №25 колія 55 застосовується 2 бункери та суднонавантажувальна машина підтверджується додатком № 1 до ЄТП від 05.02.2018 р., яке погоджено позивачем.
Навантаження вагонів “по прямому варіанту” на фронті причалу № 25 колія № 55 здійснюється без підйому вагонів, що зазначається сторонами, однак суд враховує, що відповідач посилається на неможливість навантаження судна під час несприятливих метеорологічних умов. Вивантаження вагонів відповідно зупиняється у зв'язку із зупинкою обробки судна, а також у зв'язку з необхідністю закривати кришками зсипні бункери для запобігання потрапляння вологи у бункери. Так, п.7.8 РТК 2 передбачено, що при швидкості вітру більше 15 м/с, а також за несприятливих метеорологічних умов (гроза, дощ, мряка і т.п.) роботи по завантаженню судна зупиняються.
Так, довідкою Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 04.01.2021 р. за вих.№ 1984/13 підтверджується те, що 07.12.2020 р. - був сніг з 11:00-19:30 та вітер швидкістю 8-13 м/с з 00:00-13:35; 12-16 м/с з 13:35-24:00; 08.12.2020 р. - сніг з 08:10-11:00, вітер швидкістю 12-16 м/с з 00:00-23:55.
Таким чином, враховуючи, що затримка вагонів за відомостями № 2627-26 на 2 год. 50 хв (зупинення робіт мало місце 08.12.2020 р. з 08:10 год до 11:00 год) мала місце через несприятливі погодні умови, підтверджені належними доказами, зокрема довідкою метеорологічної установи, при яких вантажні роботи заборонені чинними Правилами, та з огляду на необхідність дотримання працівниками адміністрації цих Правил з повідомленням залізниці про такі обставини, наявні усі підстави для застосування статті 121 Статуту залізниць України та звільнення Адміністрації від відповідальності у вигляді стягнення плати за користування вагонами за час їх затримки в сумі 1576,56 грн.
Поряд з цим відповідач вказує, що підставою для звільнення від плати за користування вагонами за відомостями №№ 24088231, 24088232 в розмірі 56,29 грн., що наведено в розрахунку ціни позову (а.с. 7), є зменшення переробної спроможності обробки вагонів згідно додатку 1 до СТП.
Водночас господарський суд зазначає, що умовами спірного договору про обробку вагонів з вантажами № 1/59/КД-17358 від 01.07.2012 р. сторонами не погоджено такої підстави звільнення від плати як неврахування максимальної переробної спроможності обробки вагонів. Аналогічно така підстава відсутня в Правилах та Статуті залізниць.
Крім того, відповідно до графи 7 додатку 1 до ЄТП загальна кількість вагонів, що обробляються одночасно на 44 та 45 коліях дорівнює 3, в свою чергу доводи відповідача про те, що норма вивантаження поданих позивачем вагонів має зменшуватися до 2 вагонів за годину є помилковим, адже зазначена норма встановлена у графі 7 додатку до ЄТП та є незмінною.
Максимальна переробна спроможність вантажного фронту з урахуванням обробки суден встановлена у графі 14 Додатку 1 до ЄТП, розрахована для добової норми вантажних операцій, та враховує фактор обробки суден, але не тягне за собою зменшення загальної кількості вагонів, що обробляються одночасно, встановленої у графі 7 Додатку 1 до ЄТП.
Зазначений у графі 13 Додатку 1 до ЄТП коефіцієнт використання механізмів під час одночасної обробки вагонів та суден, на який посилається відповідач, вже був застосований при розрахунку загальної кількості вагонів, що обробляються одночасно, а саме:
- на колії 44 максимальна переробна спроможність вантажного фронту з урахуванням обробки суден (графа 14) розраховується: 42*0,5=21, де 42 - максимальна переробна спроможність вантажного фронту ваг/доб (графа 12), 0,5 - коефіцієнт використання механізмів для обробки вагонів (графа 13);
- на колії 45 максимальна переробна спроможність вантажного фронт) з урахуванням обробки суден (графа 14) розраховується: 30*0,5=15, де 30 - максимальна переробна спроможність вантажного фронту ваг/доб (графа 12), 0,5 - коефіцієнт використання механізмів для обробки вагонів (графа 13).
Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від плати з огляду на неврахування максимальної переробної спроможності обробки вагонів, тому вважає, що є підстави для стягнення з відповідача 56,29 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1335,72 грн. (2253,97 грн. х 2270,00 грн. / 3830,53 грн.).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) про стягнення заборгованості у розмірі 3830,53 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, Митна площа, буд. 1; код ЄДРПОУ 38728457) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19; код ЄДРПОУ 40081200) плату за користування вагонами в сумі 2253/дві тисячі двісті п'ятдесят три/грн. 97 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1335/одна тисяча триста тридцять п'ять/грн. 72 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 31 травня 2021 р.
Суддя В.С. Петров