26 травня 2021 року Справа № 915/2100/19
м.Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль C.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,
від позивача за первісним позовом: Семера В.А. - особисто;
від відповідача за первісним позовом: Стефанюк М.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом фізичної особи підприємця Семери Вікторії Анатолівни,
АДРЕСА_1 ;
до ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_2 ;
про стягнення грошових коштів у сумі 217842 грн. 04 коп. за договором поставки від 20.10.2017 №20/10/17-6,
за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_2 ;
до фізичної особи підприємця Семери Вікторії Анатолівни,
АДРЕСА_1 ;
про визнання договору поставки від 20.10.2017 року № 20/10/17-6 та видаткових накладних (далі - накладні) від 20.10.2017 року № 260, від 05.05.2018 року № 186, від 01.06.2018 № 250 недійсними, -
07.10.2019 позивач звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 04.09.2019 про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості товару за договором поставки №21/03/18-б від 21.03.2018 у розмірі 132500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки товару №21/03/18-6 від 21.03.2018 щодо оплати вартості отриманого товару.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2100/19 та визначено головуючим у справі суддю Коваля С.М.
Ухвалою суду від 30.10.2019 року відкрите провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачу наданий строк на подання відзиву у порядку ст. 165 ГПК України 10 днів з дня вручення Ухвали про відкриття провадження по справі, підготовче засідання по справі призначене на 26.11.2019 об 11 год. 30 хв.
25.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року постановлено розгляд справи провести 13.12.2019 року о 12:00.
Ухвалою суду від 13.12.2019 року постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд підготовчого засідання відкласти на 22 січня 2020 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 22.01.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено, справу призначено до судового розгляду по справі на 18.02.2020 об 11 год. 30 хв. з наданням права сторонам заявляти відповідні клопотання та надавати письмові пояснення.
Відповідачем подане клопотання від 17.02.2020 року про продовження встановленого судом строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви. У Відзиві на позовну заяву Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що договір поставки та видаткові накладні він не підписував, товар не отримував та не має обов'язку зі сплати товару перед Позивачем. Разом із Відзивом Відповідачем подано Клопотання про витребування доказів та Клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Також Відповідачем подана зустрічна позовна заява з клопотаннями про витребування доказів та проведення судової почеркознавчої експертизи. У зустрічній позовній заяві Відповідач просить визнати договір поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року - недійсним, як похідною вимогою: визнати видаткові накладні №260 від 20.10.2017 року, №186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року - недійсними.
Ухвалою суду від 24.02.20 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про продовження встановленого судом строку на подання зустрічної позовної заяви та продовжено ОСОБА_1 строк для подачі зустрічної позовної заяви по справі № 915/2100/19.
24.02.2020 року Ухвалою суду постановлено відкрити провадження за зустрічним позовом та об'єднати провадження з первісним позовом у господарській справі № 915/2100/19, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 17.03.2020 об 11 год. 00 хв. Також судом було витребувано у фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни оригінали договору поставки № 20/10/17-6 від 20.10.2017 та видаткові накладні від 20.10.2017 року № 260, від 05.05.2018 року № 186, від 01.06.2018 № 250.
Ухвалою суду від 07.04.2020 року постановлено Провести розгляд справи поза межами встановленого ч. 3 ст. 177 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".
Ухвалою суду від 03.06.2020 року поставлено призначити підготовче засідання на 30.06.2020 об 11 год. 15 хв. Явка сторін обов'язковою не визнавалася.
Ухвалою суду від 30.06.2020 року розгляд справи призначений 13.07.2020 о 12:15 год., явка ОСОБА_1 визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 13.07.2020 року розгляд справи призначений 22.09.2020 о 11:00 год., явка ОСОБА_1 визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року розгляд справи призначено 15.10.2020 о 10:00 год., явка ОСОБА_1 визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 15.10.2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
- Чи виконаний підпис у договір поставки № 20/10/17-6 від 20.10.2017 року у графах Постачальник особисто ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у договір поставки № 20/10/17-6 від 20.10.2017 року у графах Покупець особисто ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпису видатковій накладній № 260 від 20.10.2017 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 260 від 20.10.2017 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 186 від 05.05.2018 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 186 від 05.05.2018 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 250 від 01.06.2018 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 250 від 01.06.2018 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні.
Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 11.01.2021 року поставлено поновити провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта, зобов'язано сторони надати до суду експериментальні та вільні зразки підписів у запитуваній експертом кількості. Розгляд справи призначений 19.01.2021 року о 10:00.
Ухвалою суду від 19.01.2021 року розгляд справи призначено 17.02.2021 о 10:10 год. Явка фізичної особи - підприємця Семери Вікторії Анатоліївни визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 17.02.2021 року поставлено Клопотання Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07-19/20-1240 від 23.11.2020 задовольнити частково, Зобов'язати Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати до Господарського суду Миколаївської (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22) області висновок судового експерта в оригіналі, провадження у справі зупинено.
14.04.2021 року до суду надійшли матеріали справи із висновком експерта від 12.04.2021 року за №20-1240.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено 11.05.2021 року о 11:45, сторонам запропоновано надати до суду письмові пояснення з урахуванням висновку судового експерта.
30.04.2021 року до суду від Позивача надійшли Заперечення від 26.04.2021 року проти висновку експерта №20-1240 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №915/2100/19, складеного 12.04.2021 року, та клопотання про виклик у судове засідання та опитування судового експерта Осипчука Андрія Валерійовича.
У Запереченні проти висновку експерта №20-1240 Позивач зазначає, що не погоджується із висновком експерта, просить суд не приймати до уваги експерта №20-1240 судово-почеркознавчої експертизи та надає суду копію Консультативного висновку з рецензування Висновку експерта №20-1240 судово-почеркознавчої експертизи датованого 23.04.2021 року.
07.05.2021 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшли Письмові пояснення представника Відповідача по справі з урахуванням експертного висновку від 12.04.2021 № 20-1240, клопотання Позивача про виклик у судове засідання та опитування судового експерта та Заперечення проти висновку експерта Позивача.
Представник відповідача просить суд відмовити Позивачу у задоволенні Клопотання про виклик у судове засідання та опитування судового експерта Осипчука А.В. з мотивів того, що відповіді на перелік питань Позивача містить у висновку експерта №20-1240.
У судовому засіданні 11.05.2021 року судом відмовлено Позивачу у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання та опитування судового експерта Осипчука А.В. у зв'язку з його невмотивованістю та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Позивач звернулася до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року. Доказом передачі товару відповідно до умов договору поставки Позивач вказала видаткові накладні №№260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року.
Відповідно до п.2.1 Договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиниця виміру, строк поставки (передачі) товару, вартість товару у гривні на дату підписання відповідної специфікації на товар, строки оплати товару та інші умови вказуються у специфікації.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що протягом строку дії Договору грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Вказані у специфікації ціна та вартість товару в гривнях погоджені на дату підписання Договору і залишаються чинними до моменту їх індексації за даним пунктом. Індексація проводиться у разі якщо курс валюти буде відрізнятися в бік здешевлення гривні більше ніж на 3 % (три відсотки) від узгодженого курсу у специфікації.
Згідно п. 3.3. Договору сторони погодили, що оплата вартості товару, проіндексованої у відповідних випадках згідно п. 3.1. Договору, здійснюється покупцем на умовах кредиту (відстрочення платежу). Строк оплати: не пізніше 30 вересня 2018 року.
За передбаченими пунктом 4.2. Договору, строк поставки товару зазначається у специфікації.
Позивач зазначив у позові, що на виконання Договору він (як постачальник) передав відповідачу (покупцю) у власність товар, зазначений у специфікації №1 від 20.10.2017 року на загальну суму 85 590,00 грн., що еквівалентно 2700 Євро, з умовою оплати товару до 30.04.2018 року; товар зазначений у специфікації №2 від 04.05.2018 року на загальну суму 65575,00 грн., що еквівалентно 2500 дол. США, з умовою оплати товару до 30.09.2018 року; товар зазначений у специфікації №3 від 01.06.2018 року на загальну суму 66677,04 грн., що еквівалентно 2530,44 дол. США, з умовою оплати товару до 30.09.2018 року.
Як доказ передачі товару зазначеного у специфікації №1 від 20.10.2017 року на загальну суму 85590,00 грн. Позивач надала до суду видаткову накладну №260 від 20.10.2017 року.
Як доказ передачі товару зазначеного у специфікації №2 від 04.05.2018 року на загальну суму 65575,00 грн. Позивач надала до суду видаткову накладну №186 від 05.05.2018 року.
Як доказ передачі товару зазначеного у специфікації №3 від 01.06.2018 року на загальну суму 66677,04 грн. Позивач надала до суду видаткову накладну №250 від 01.06.2018 року.
Позивач зазначає, що Відповідач не виконав зобов'язався щодо оплати вартості зазначеного товару.
Предметом спору у первісній позовній заяві є стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості товару в сумі 217842,04 грн.
Відповідач заперечував факт підписання договору поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року та видаткових накладних №№260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року, просив призначити судову почеркознавчу експертизу.
Предметом спору у зустрічній позовній заяві є визнання договору №20/10/17-6 від 20.10.2017 року недійсним та визнання видаткових накладних №260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року недійсними.
Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просив визнати договір поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року - недійсним, як похідною вимогою: визнати видаткові накладні №260 від 20.10.2017 року, №186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року - недійсними.
У рамках судового розгляду справи були витребувані оригінали договору поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року та видаткових накладних №№260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року.
У рамках судового розгляду справи була проведена судова почеркознавча експертиза. На вирішення експерта були поставлені питання:
- Чи виконаний підпис у договір поставки № 20/10/17-6 від 20.10.2017 року у графах Постачальник особисто ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у договір поставки № 20/10/17-6 від 20.10.2017 року у графах Покупець особисто ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпису видатковій накладній № 260 від 20.10.2017 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 260 від 20.10.2017 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 186 від 05.05.2018 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 186 від 05.05.2018 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 250 від 01.06.2018 року у графах Постачальник Позивачем ФОП Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи ні;
- Чи виконаний підпис у видатковій накладній № 250 від 01.06.2018 року у графах Покупець Відповідачем ОСОБА_1 особисто чи ні.
Висновком експерта №20-1240 від 12.04.2021 року встановлено, що підписи у договорі поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року та видаткових накладних №260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року від імені постачальника виконані самою Семерою Вікторією Анатоліївною . Підписи у договорі поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року та видаткових накладних №260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року від імені покупця виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України. Аналогічні положення містить і Господарський кодекс України (далі - ГК України).
Так, відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України, підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання; належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ч.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За загальним правилом і з урахуванням ст.ст. 641, 642 ЦК України моментом, з якого договір вважається укладеним, є момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, тобто повного і безумовного прийняття однією стороною пропозиції другої сторони укласти договір на визначених і добровільно погоджених ними умовах.
Як зазначено вище, позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки товару №20/10/17-6 від 20.10.2017 року щодо своєчасної оплати за видатковими накладними №260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року. Проте висновком судового експерта встановлено, що договір поставки товару №20/10/71-6 від 20.10.2017 року та видатковій накладній №260 від 20.10.2017 року, №186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року Відповідачем не підписувалися.
Згідно з нормами Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні:
- операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац сьомий ст. 4 Закону), що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдо контрагентами;
- операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг, будучи дією (подією) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п'ятий і одинадцятий ст. 1 та частина перша ст. 9 Закону);
- первинний документ повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність (частини друга і восьма ст. 9 Закону). Тобто, первинний документ при здійсненні постачання-придбання товарів/послуг (проведенні за них безготівкових розрахунків) повинен об'єктивно визначати основні дані щодо взаємопов'язаних двосторонніх (односторонніх - при списанні коштів з банківського рахунка) дій підприємства і його контрагента та осіб, відповідальних за їх вчинення (тобто, мати достовірні дані).
Заперечення позивача щодо висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №20-1240 від 12.04.2021 судом не приймаються з огляду на таке.
Питання складення рецензії на висновки судових експертів врегульовані Порядком проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2020 за № 131/34414 (далі Порядок рецензування).
У відповідності до п. 1 Порядку рецензування цей Порядок визначає процедуру проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ), судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, а також проектів висновків фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта.
За приписами п. 2 Порядку рецензування метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Підставами для рецензування висновків судових експертів, проектів висновків згідно п.3 Порядку рецензування визначено:
1) план рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - План рецензування);
2) договір або план щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наданий позивачем Консультативний висновок Незалежного інституту судових експертиз від 05.03.2021 не є належним доказом необґрунтованості або неповноти висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №20-1240 від 12.04.2021, проведеній у даній справі. Заявлені позивачем у клопотанні про проведення повторної експертизи твердження щодо наявності суперечностей між висновком експерта та заперечень відповідача, що ним не підписувався ані договір, ані видаткова накладна, не можуть бути розцінені судом, як підстави для необґрунтованості або неповноти висновку судового експерта, а отже вказане клопотання слід залишити без задоволення.
Таким чином, враховуючи, що договір поставки товару №20/10/71-6 від 20.10.2017 року та видатковій накладній №260 від 20.10.2017 року, 186 від 05.05.2018 року, №250 від 01.06.2018 року не підписані відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає недоведеним факти отримання відповідачем товару, а відтак дійшов висновку про відсутність зобов'язання відповідача з оплати, зазначеного у вказаній видатковій накладній товару.
Стосовно зустрічної позовною заяви, суд зазначає, що ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним може визнаватися лише вчинений правочин.
Оскільки Висновком експерта №20-1240 від 12.04.2021 року встановлено, що підписи від імені покупця у договорі поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, суд доходить висновку, що договір поставки №20/10/17-6 від 20.10.2017 року ОСОБА_1 не вчинявся, Позивач та Відповідач не надають суду інших доказів, які б це спростували, а тому у суду немає підстав для задоволення зустрічної позовної заяви по справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази та враховуючи, що позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про факт поставки товару, а також обставин, які свідчать про отримання товару відповідачем, а відповідачем не доведені підстави недійсності правочину за зустрічним позовом, господарський суд, оцінюючи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачає підстав для задоволення первісного позову та не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 177-185, 196, 201-221, 231, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволені первісного позову повністю.
2. Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.
3. За первісним позовом витрати покласти на позивача за первісним позовом.
4. За зустрічним позовом витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 02.06.2021 року
Суддя С.М.Коваль.