17 травня 2021 року Справа № 915/171/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: Панасенка В.М. - довіреність №17 від 05.01.2021,
представника відповідача: Тучкової Ю.В. - самопредставництво,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" (61033, м.Харків, вул.Шевченка, буд.233, корп.Б, код ЄДРПОУ 35349333; e-mail: office@tep-soyuz.com.ua),
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661)
в особі: Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП:20915546; е-mail: office@sunpp.atom.gov.ua),
про: стягнення заборгованості в розмірі 1189621,14 грн.
Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 06.05.2021 (вх.№6902/21 від 07.05.2021): стягнення заборгованості у загальному розмірі 392677,14 грн, з яких: 240000,0 грн основний борг, 72586,08 грн пені, 72586,08 грн штрафу, 7504,98 грн збитків від інфляції.
Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 17.05.2021 (вх.№7373/21 від 17.05.2021): стягнення заборгованості у загальному розмірі 152677,14 грн, з яких: 72586,08 грн пені, 72586,08 грн штрафу, 7504,98 грн збитків від інфляції, -
15.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від лютого 2021 року (вх.№2302/21 від 15.02.2021), в якій просить стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" 1189621,14 грн заборгованості за Договором №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 на закупівлю від 21.11.2019, з якої: 1036944,0 грн основного боргу за виконані роботи (240000,0 грн за Актом №1 та 796944,0 грн за Актом №2), 72586,08 грн пені (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2), 72586,08 грн штрафу (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та 7504,98 грн збитків від інфляції за Актом №1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 на закупівлю від 21.11.2019 відповідач не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню, штраф та збитки від інфляції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 - справу №915/171/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 22.02.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
05.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання №386103-176 від 01.03.2021 (вх.№3453/21) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 22.02.2021 разом із позовною заявою з виправленнями відповідно до ухвали від 22.02.2021 б/н від 01.03.2021 (вх.№3454/21 від 05.03.2021).
Ухвалою суду від 12.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.04.2021.
30.03.2021 від позивача до суду надійшла заява про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі б/н від 30.03.2021 (вх.№4685/21), в якій позов підтримує та наполягає на його задоволенні та просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.
02.04.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №32/310 від 29.03.2021 (вх.№4949/21), в якому повідомив суд, що станом на 26.03.2021 у бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС обліковується кредиторська заборгованість за укладеним Договором перед позивачем у сумі 1036944,0 грн. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЮУ АЕС здійснює yci можливі, вичерпні заходи для погашення заборгованості перед своїми контрагентами у найкоротший строк. Відповідач в порядку ст.ст.551, 614 ЦК України, ст.233 ГК України просить суд зменшити розмір стягуваної пені та штрафу на 90%.
05.04.2021 (вх.№5084/21) до системи "Електронний суд" та 08.04.2021 (вх.№5262/21) поштовим зв'язком від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 05.04.2021, в якій останній вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, а відсутність коштів у відповідача через фінансову кризу неплатежів, не звільняє його від обов'язку виконувати умови договору в обумовлені сторонами терміни.
Ухвалою суду від 12.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.
26.04.2021 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (у порядку ст.169 ГПК України) №32/432 від 23.04.2021 (вх.№ЕП:6272/21), в якому просить суд врахувати та долучити до матеріалів справи платіжне доручення №УКС/134 від 13.04.2021, за яким було сплачено суму заборгованості за Актом №2 від 07.10.2020 в розмірі 796944,0 грн та копію довідки №2-44835 від 20.04.2021 про взаєморозрахунки між ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "ХПКІ "ТЕП-СОЮЗ" за період з 01.01.2020 по 20.04.2021.
07.05.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог б/н від 06.05.2021 (вх.№6902/21 від 07.05.2021), в якій повідомив суд, що відповідач платіжним дорученням №УКС/134 від 13.04.2021 частково розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №2 від 07.10.2020 борг у розмірі 796944,0 грн, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на 796944,0 грн і стягнути з відповідача: 240000,0 грн основного боргу по Акту №1, 72586,08 грн пені (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2), 72586,08 грн штрафу (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та 7504,98 грн збитків від інфляції за Актом №1.
У судовому засіданні 17.05.2021 судом оголошувалась перерва до 17.05.2021.
17.05.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог б/н від 17.05.2021 (вх.№7373/21 від 17.05.2021), в якій повідомив суд, що відповідач платіжним дорученням №УКС/134 від 13.04.2021 частково розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №2 від 07.10.2020 борг у розмірі 796944,0 грн. Крім того, позивач зазначив, що відповідач платіжним дорученням №УКС/164 від 14.05.2021 розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №1 від 26.03.2020 борг у розмірі 240000,0 грн, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на 796944,0 грн по Акту №2 і 240000,0 грн по Акту №1 основного боргу та просить стягнути з відповідача: 72586,08 грн пені (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2), 72586,08 грн штрафу (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та 7504,98 грн збитків від інфляції за Актом №1.
Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 17.05.2021 (вх.№7373/21 від 17.05.2021) були прийняті до розгляду.
Під час розгляду справи, представник позивача та представник відповідача підтримали доводи, викладені у позові з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, у відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив.
У судовому засіданні 17.05.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
12.12.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" (виконавець, позивач у справі) укладено Договір №395-19/19-123-11-19-06000 на закупівлю від 21.11.2019 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт за темою: "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015, код 45454000-4 Реконструкція) Енергоблок №3. Реконструкція системи регулювання турбогенератора К-1000-60/3000.ПКД". Код згідно з ДКПП ДК 016:2010 - 71.12.
Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт згідно цього договору та відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2), що є невід'ємною частиною цього договору, складає: 950030,0 грн. Крім того, ПДВ 190006,0 грн. Усього з урахуванням ПДВ: 1140036,0 грн.
Згідно п.2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
У відповідності до п.4.1, 4.2 Договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до робіт, що є предметом цього договору, визначаються Технічним завданням на розробку проектно-кошторисної документації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Виконавець забезпечує розробку проектно-кошторисної документації в терміни, визначені календарним планом (Додаток №3), що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 4.4 Договору приймання та оцінка виконаних робіт здійснюється у відповідності до Технічного завдання на розробку проектно-кошторисної документації (Додаток №1 до цього Договору).
Відповідно 4.8 Договору термін виконання договору: початок - дата укладання договору, закінчення: 29.05.2020.
Виконавець надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у кількості 3-х примірників після отримання повідомлення про позитивний результат вхідного контролю (п.5.6 Договору).
Відповідно до п.5.7 Договору керуючись змінами до п.201.1 ПКУ, виконавець складає акт здачі-приймання виконаних робіт та кодує вид робіт згідно з ДКПП. Податкова накладна також повинна містити коди ДКПП та бути за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017р. №276.
У відповідності до п.5.8 Договору виконавець зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, i зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу замовника pdvl@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною виконавець надає замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податковою накладної у ЄРПН.
Згідно п.5.9 Договору належним виконанням робіт за Договором є підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Термін дії цього договору до 31.12.2020. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишились невиконаними (п.10.1 Договору).
Судом встановлено, що на виконання п.п.4.1-4.2 Договору між сторонами було складено та підписано Технічне завдання №ТЗ.3.0011Ц.714 на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію системи регулювання турбогенератору К-1000-60/3000. Енергоблок №3 ВП ЮУАЕС Пункт ОТПЗ в 14.12.16 "Реконструкція системи регулювання турбогенератору К-1000-60/3000" (Додаток №1 до Договору) та Календарний план робіт на закупівлю №19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 (Додаток №3 до Договору) (т.1 а.с.15-24, 73).
Вартість робіт згідно Договору та відповідно до Протоколу/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 узгодження договірної ціни (Додаток №2 до Договору) складала 1140036,0 грн (з урахуванням ПДВ), останній підписаний обома сторонами (т.1 а.с.72).
08.04.2020 Додатковою угодою №1/19-123-11-19-06000, п.2, якої сторони погодили, що "Календарний план робіт" Додаток №3 до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 викласти у редакції Додатку №1 до цієї Угоди. "Календарний план робіт" Додаток №3 до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 вважати таким, що втратив юридичну силу після підписання цієї Угоди (т.1 а.с.77-78).
30.09.2020 Додатковою угодою №2/19-123-11-19-06000, п.2 якої сторони погодили, що "Календарний план робіт" Додаток №1 до Додаткової угоди №19-123-11-19-06000 від 08.04.2020 до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 викласти у редакції Додатку №1 до цієї Угоди. "Календарний план робіт" Додаток №1 до Додаткової угоди №19-123-11-19-06000 від 08.04.2020 до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 вважати таким, що втратив юридичну силу після підписання цієї Угоди (т.1 а.с.79-81).
Згідно супровідних листів №386104/395-132 від 27.02.2020, №386104/395-253 від 29.04.2020 та №386104/395-257 від 30.04.2020 (т.1 а.с.85-88) позивач передав відповідачу виконані роботи.
Сторонами на виконання умов Договору без заперечень та зауважень були підписані:
- Акт №1 від 26.03.2020 здачі-приймання виконаних робіт до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 "ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015, код 45454000-4 Реконструкція) Енергоблок №3. Реконструкція системи регулювання турбогенератора К-1000-60/3000. ПКД" Код ДКПП 71.12". Вартість виконаних робіт за Актом №1: 200000,0 грн. Крім того ПДВ - 20% - 40000,0 грн. Всього належить до сплати за Актом №1: 240000,0 грн (т.1 а.с.82);
- Акт №2 від 07.10.2020 здачі-приймання виконаних робіт до Договору №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 "ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015, код 45454000-4 Реконструкція) Енергоблок №3. Реконструкція системи регулювання турбогенератора К-1000-60/3000. ПКД" Код ДКПП 71.12". Вартість виконаних робіт за Актом №2: 664120,0 грн. Крім того ПДВ - 20% - 132824,0 грн. Всього належить до сплати за Актом №2: 796944,0 грн (т.1 а.с.83).
Відповідно до п.2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних poбіт.
Факт отримання робіт на вище зазначену суму відповідачем не заперечується. Претензій щодо якості виконаних робіт на адресу позивача від відповідача не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання з оплати за виконані йому роботи за Договором своєчасно та у повному обсязі не здійснив, що призвело до утворення заборгованості на загальну суму 1036944,0 грн, з яких: 240000,0 грн за Актом №1 та 796944,0 грн за Актом №2.
З метою досудового врегулювання спору, 06.01.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №17 від 06.01.2021 з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги згідно із Договором №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 на виконання проектних робіт, що складає: по Акту №1 - 278897,30 грн та по Акту №2 - 908516,16 грн, а всього 1187413,46 грн. В матеріалах справи містяться докази направлення на адресу відповідача вказаної вище претензії (т.1 а.с.89-91).
Оскільки, відповідач вимогу щодо оплати виконаних робіт не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на день подання позову до суду становила 1036944,0 грн (240000,0 грн за Актом №1 та 796944,0 грн за Актом №2).
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Станом на час розгляду справи, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог б/н від 06.05.2021 (вх.№6902/21 від 07.05.2021), в якій повідомив суд, що відповідач платіжним дорученням №УКС/134 від 13.04.2021 частково розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №2 від 07.10.2020 борг у розмірі 796944,0 грн, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на 796944,0 грн і стягнути з відповідача: 240000,0 грн основного боргу за виконані роботи за Актом №1, 72586,08 грн пені (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2), 72586,08 грн штрафу (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та 7504,98 грн збитків від інфляції за Актом №1. Також заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 17.05.2021 (вх.№7373/21 від 17.05.2021), в якій повідомив суд, що відповідач платіжним дорученням №УКС/134 від 13.04.2021 частково розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №2 від 07.10.2020 борг у розмірі 796944,0 грн. Крім того, позивач зазначив, що відповідач платіжним дорученням №УКС/164 від 14.05.2021 повністю розрахувався з позивачем по основному боргу - сплативши по Акту №1 від 26.03.2020 борг у розмірі 240000,0 грн, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на 796944,0 грн по Акту №2 і 240000,0 грн по Акту №1 основного боргу та просить стягнути з відповідача: 72586,08 грн пені (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2), 72586,08 грн штрафу (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та 7504,98 грн збитків від інфляції за Актом №1.
Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
У відповідності до п.6.2 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7% від вартості простроченого платежу. Якщо порушення строків оплати виконаних poбіт продовжується понад тридцяти днів, замовник сплачує додатковий штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченої в строк роботи.
Відповідно до п.6.3 Договору за невиконання або неякісне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні всі заподіяні збитки у відповідності до діючого законодавства України.
Згідно п.6.4 Договору виплати штрафних санкцій не звільняють сторони від виконання договірних зобов'язань.
На підставі п.6.2 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 72586,08 грн (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2) та штрафу у загальному розмірі 72586,08 грн (16800,0 грн за Актом №1 та 55786,08 грн за Актом №2).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі приписів ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з червня по грудень 2020 року включно в розмірі 7504,98 грн нараховані на суму заборгованості 240000,0 грн по Акту №1.
Розрахунки пені, штрафу та збитків від інфляції відповідачем не заперечені.
Перевіривши розрахунки пені, штрафу та збитків від інфляції суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
У відзиві на позовну заяву №32/310 від 29.03.2021 (вх.№4949/21 від 02.04.2021) відповідачем у порядку ст.ст.551, 614 ЦК України, ст.233 ГК України заявлено клопотання про зменшення розміру стягуваної пені та штрафу на 90%.
Звертаючись з вказаним клопотанням відповідач вказує, що порушення строку оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації як у ДП "НАЕК "Енергоатом", так i на ринку електроенергетики України в цілому, в наслідок введення нової моделі енергетичного ринку у червні 2019 року яку неможливо було передбачити. Також, неможливо було спрогнозувати введення вагомих цінових обмежень та виведення 55% обсягів електричної енергії, що виробляє ДП "НАЕК "Енергоатом" з ринкового середовища та їх реалізація практично на безоплатній основі (1 коп. за КВт*год), так i критичне зростання заборгованості перед відповідачем з боку ДП "Гарантований покупець". Посилаючись на ст.614 ЦК України відповідач просить долучити до матеріалів справи докази, які свідчать про відсутність вини відповідача, а саме: Інформація щодо підсумків роботи ДП "НАЕК "Енергоатом" за 10 місяців 2020 року; Стисла проміжна фінансова звітність за 9 місяців 2020 року; Звіт про фінансовий стан станом на 30.09.2020; Звіт про сукупний дохід за 9 місяців 2020 року; Стаття "Енергоатом підтримує позицію Андрія Геруса щодо пріоритетного погашення боргів перед держкомпаніями"; Стаття "Президент Украины провел совещание по выводу Энергоатома из кризиса"; Стаття "Борг енергоринку перед Енергоатомом перевищив 24 млрд. грн. - віце-президент Компанії"; Стаття "Атомпрофспілка закликає уряд розблокувати погашення заборгованості перед Енергоатомом". Відповідач зазначає, що беручи до уваги інформацію наявну в наданих документах можна зробити висновок, що фінансова криза неплатежів відповідача виникла по не залежним від нього причинам та теперішній ситуації сприяють велика кількість навколишніх чинників, зокрема державна політика у сфері атомної енергетики. Безумовним доказом фінансової кризи, настання якої неможливо було спрогнозувати в межах господарської діяльності підприємства, є те, що Указом Президента України від 22.09.2020 №406/2020 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики" Кабінет Miністрів України було зобов'язано ужити вичерпних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася перед виробниками електричної енергії державного сектору економіки внаслідок виконання ними спеціальних обов'язків учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та забезпечити недопущення виникнення такої заборгованості в подальшому". З метою подолання цього кризового стану, на виконання Указу Президента України від 22.09.2020 №406/2020 з 20.01.2021 Кабінет Міністрів України прийняв функції управління ДП "Енергоатом" . Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що вина як підстава для відповідальності його підприємства відсутня, а тому штрафні санкції нараховані безпідставно.
Відповідач посилаючись на ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуальною кодексу України судами першої інстанції" та просить прийняти до уваги, що відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості та вживає всіх можливих заходів для цього, тоді як в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за укладеним Договором. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЮУ АЕС здійснює yci можливі, вичерпні заходи для погашення заборгованості перед своїми контрагентами у найкоротший строк.
Позивач у відповіді на відзив б/н від 05.04.2021 (вх.№5084/21 та вх.№5262/21) вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, а відсутність коштів у відповідача через фінансову кризу неплатежів, не звільняє його від обов'язку виконувати умови договору в обумовлені сторонами терміни. Кpiм того, зазначає, що розділ 8 Договору "Форс-мажорні обставини" не включає таку обставину, як фінансова неспроможність виконати зобов'язання. Щодо визначення розміру пені, та штрафів, то позивач зазначає, що застосування санкцій за неналежне виконання господарського зобов'язання визначається безпосередньо ч.2 ст.231 ГК України та розділом 6 Договору. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" посилаючись на відсутність вини у прострочці платежів не запропонувало жодного варіанту вирішення проблеми. Хоча на її сайті вказано про успішність роботи НАЕК.
В свою чергу, у зв'язку з неплатежами, ТОВ "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" несе значні збитки:
- у Миколаївському господарському суді в цей час знаходяться шість справ за позовами позивача до відповідача: №915/125/21, №915/126/21, №915/171/21, №915/172/21, №915/175/21, №915/409/21 на загальну суму 3593097,39 грн, яка для позивача є значною;
- по Договору №395-19-123-11-19-06000 від 12.12.2019, оформлено податкову накладну №3 від 26.03.2020 на суму податку 40000,0 грн та податкову накладну №1 від 07.10.2020 на суму податку 132824,0 грн;
- для виплати заробітної плати працівникам, оплати оренди ТОВ "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" змушене було укласти Кредитний договір №CLMB000191 від 27.12.2019, взяло кредитних траншів з 06.05.2020 на суму 12452400,0 грн, заплативши проценти банку з 06.05.2020 в сумі 54972,03 грн.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за Договором №395-19/19-123-11-19-06000 від 12.12.2019 на закупівлю від 21.11.2019 була сплачена повністю у добровільному порядку після звернення позивача з позовом.
Суд вважає, що нараховані позивачем збитки від інфляції, в певній мірі компенсують знецінення несплачених відповідачем коштів, а тому зменшення розміру нарахованих позивачем пені та штрафу не завдасть значного негативного наслідку його фінансовому стану.
Отже, враховуючи, що відповідачем на час розгляду справи в повному обсязі оплачена заборгованість за договором, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і за умови існування об'єктивних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 10% - до 65327,47 грн та штрафу на 10% - до 65327,47 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 17844,32 грн. Розмір позовних вимог при поданні позову складав 1189621,14 грн. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 152677,14 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2289,43 грн.
У відповідності до п.1) ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 у разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору (у даному випадку 15554,89 грн (17844,32 - 2289,43) повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ ВП: 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектно-конструкторський інститут "Теплоелектропроект-Союз" (61033, м.Харків, вул.Шевченка, буд.233, корп.Б, код ЄДРПОУ 35349333) 65327,47 грн пені, 65327,47 грн штрафу, 7504,98 грн збитків від інфляції та 2289,43 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 27 травня 2021 року.
Суддя М.В. Мавродієва