ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2021Справа № 910/5316/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"
про забезпечення позову
у справі № 910/5316/21
За позовом Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр";
до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (відповідач 1);
Громадської організації "Смарт сіті хаб" (відповідач 2);
про визнання недійсним свідоцтва.
без виклику представників учасників процесу,
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" з позовом до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (відповідач 1) та Громадської організації "Смарт сіті хаб" (відповідач 2), в якому просить суд:
1. Визнати свідоцтво України № 288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD», зареєстровану за громадською організацією «СМАРТ СІТІ ХАБ» (надалі - ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ) недійсним повністю;
2. Зобов'язати державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (надалі - УКРПАТЕНТ) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки в частині визнання повністю недійсним свідоцтва України № 288203 на торговельну марку « KYIV SMART CARD » (зареєстровану 28 грудня 2020 року за заявкою від 08 листопада 2018 року № ш201826247), про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позовні вимоги КП ГІОЦ грунтуються на тих обставинах, що зареєстроване 28 грудня 2020 року свідоцтво України № 288203 на торговельну марку « KYIV SMART CARD », було видане внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, що відповідно до пункту в) частини 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» є підставою для визнання свідоцтва недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2021 року прийнято справу № 910/5316/21 до провадження суддею Мандриченком О.В. та відкрито провадження.
Через відділ діловодства суду 31.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити громадській організації «СМАРТ СІТІ ХАБ» передавати повністю або частково права на торговельну марку « KYIV SMART CARD » за свідоцтвом України № 288203 , відмовлятися повністю або частково від свідоцтва України № 288203 на торговельну марку « KYIV SMART CARD » до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили;
- заборонити державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» здійснювати реєстрацію договорів про передачу прав на торговельну марку « KYIV SMART CARD » за свідоцтвом України № 288203 , вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки у вигляді відомостей щодо відмови повністю або частково від свідоцтва України № 288203 на торговельну марку « KYIV SMART CARD » та опубліковувати ці відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність» до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.
Зазначену заяву мотивовано тим, що ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ» відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» 16 квітня 2021 року подала на реєстрацію до УКРПАТЕНТУ заяву про передачу третій особі права власності на торговельну марку «KYIV SMART CARD», що у свою чергу, у разі невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявник зазначає, що звернувшись до Державного реєстру України на знаки для товарів і послуг за отриманням відомостей про стан діловодства за заявкою на знак для товарів і послуг № m201826247, КП ГІОЦ з'ясувало, що ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ» 16 квітня 2021 року подано на реєстрацію до УКРПАТЕНТУ заяву про передачу третій особі прав власності на торговельну марку «KYIV SMART CARD», що підтверджується долученої до матеріалів справи копією відомостей.
Господарський суд міста Києва, розглянувши заяву компанії Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про забезпечення позову, вважає за необхідне задовольнити її з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві на підставі договору.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до УКРПАТЕНТУ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені.
Положенням ст. 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» закріплено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 - 2 ст. 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі реєстрації УКРПАТЕНТОМ заяви ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ» про передачу третій особі прав власності на торговельну марку «KYIV SMART CARD» чи відмови ГО «СМАРТ СІТІ ХАБ» від свідоцтва України № 288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD» з наступним поданням до УКРПАТЕНТУ заяви про реєстрацію відповідних змін.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач унеможливлюють лише внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки та спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких він звернувся до суду, і не мають своїм наслідком перешкоджання у здійсненні господарській діяльності відповідача.
Отже, наявний зв'язок між обраними позивачем заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог.
Суд відзначає, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки: спрямовані виключно на збереження існуючого становища Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до вирішення спору в даній справі; має тимчасовий характер, спрямоване виключно на забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову та недопущення його негативних наслідків для позивача; у даному випадку наявний зв'язок між вжитим заходами забезпечення позову і предметом позову; заявлені заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами.
За таких обставин, заява Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про забезпечення позову задовольняється судом у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про забезпечення позову задовольнити.
2. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/5316/21 вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Громадській організації «СМАРТ СІТІ ХАБ» передавати повністю або частково права на торговельну марку « KYIV SMART CARD » за свідоцтвом України № 288203 , відмовлятися повністю або частково від свідоцтва України № 288203 на торговельну марку « KYIV SMART CARD »;
- заборонити Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» здійснювати реєстрацію договорів про передачу прав на торговельну марку « KYIV SMART CARD » за свідоцтвом України № 288203 , вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки у вигляді відомостей щодо відмови повністю або частково від свідоцтва України № 288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD» та опубліковувати ці відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Стягувач: Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-А, ідентифікаційний код 04013755).
Боржник 1: Громадська організація «СМАРТ СІТІ ХАБ» (03680, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 1, павільйон 5, ідентифікаційний код 40524178).
Боржник 2: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1, ідентифікаційний код 31032378).
Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 02.06.2021 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 02.06.2024.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олександр Володимирович Мандриченко