Житомирський апеляційний суд
Справа №288/14/21 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.
Категорія ч.. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
01 червня 2021 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Омельчука В.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи: ТОВ «СУЗІР'Я АГРО»,
встановив:
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 березня 2021 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Відповідно до постанови, 29 грудня 2020 року о 21.10 годині ОСОБА_1 по а/д Попільня - Ружин, км 7, керувала транспортним засобом Opel Zafira д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовилась в присутності двох свідків
Крім того, 29 грудня 2020 року о 21.10 годині ОСОБА_1 по а/д Попільня - Ружин, км 7, керувала транспортним засобом Opel Zafira д. н. з. НОМЕР_1 не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень та завдало матеріальних збитків.
На постанову суду ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що про день та час розгляду справи не була повідомлена належним чином. Суд справу розглянув у її відсутність, копію постанови вона отримала не своєчасно, а тому вважає, що пропустила строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин.
На її думку, постанова суду є незаконною та необґрунтованою, вона винесена без повного та всебічного дослідження обставин справи, та у її відсутність, висновки суду 1-ї інстанції суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що хотіла прийняти участь в судовому засіданні та довести, що не перебувала в стані алкогольного сп'яніння під час скоєння ДТП, і мала бажання поїхати в лікарню для огляду та надання їй медичної допомоги після отриманих травм при ДТП.
Вказує, що з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП була не згодна, але суд не надав цьому доказу належної оцінки, крім того суд не встановив, хто саме керував транспортним засобом.
Зазначає, що як свідка по справі працівники поліції задіяли особу, яка прямо зацікавлена в тому, щоб її було покарано, оскільки ОСОБА_2 є потерпілим по справі про ДТП.
Заслухавши пояснення захисника Омельчука В.О. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними та такими, що дають підстави для поновлення, строку апеляційного оскарження, оскільки розгляд справи проводився у відсутність ОСОБА_1 , а копію постанови суду вона тримала лише 28.04.2021 року, про що в матеріалах справи міститься відмітка (а.с. 35).
Висновки суду, в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в апеляційному порядку не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до відповідальності повинна сумлінно користуватися своїми правами, не зловживати ними з метою затягування розгляду справи для спливу строків визначених ст. 38 КУпАП та уникнення особи від відповідальності.
Висновки суду повністю узгоджуються з практикою Європейського суду, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшла до Попільнянського районного суду Житомирської області 04.01.2021 р., про що як засвідчують матеріали справи ОСОБА_1 знала, оскільки відповідно до телефонограми від 05.01.2021 року, яка міститься в матеріалах справи була повідомлена про день та час призначення судового засідання (а.с. 13).
В жодне з призначених судових засідань для розгляду справи ОСОБА_1 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомляла.
Судом першої інстанції вживались заходи щодо виклику ОСОБА_1 в судові засідання для розгляду справи шляхом направлення судових повісток за адресою, яка зазначена в її письмових поясненнях та протоколах про правопорушення (а.с.7), крім того, суд неодноразово направляв листи за місцем роботи ОСОБА_1 ТОВ «СУЗІР'Я АГРО» (а.с.19,21).
За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду, врахувавши при цьому, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надана можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 378726 від 29.12.2020 року, в якому зафіксовано ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 (а.с.4); поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили, що ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась у їх присутності, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або у закладах охорони здоров'я.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ДТП, що свідчить про те, що працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, за допомогою алкотестеру «Драгер» та у закладі охорони здоров'я відмовилась.
Апеляційний суд вважає надуманими доводи апелянта про те, що працівниками поліції її не направлено до медичного закладу для надання медичної допомоги, як учаснику ДТП, оскільки відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 ніхто з учасників ДТП тілесних ушкоджень не отримав (а.с.7).
Не дає підстав для сумніву у правильності висновків суду залучення працівниками поліції в якості свідка ОСОБА_3 , який посвідчив відмову ОСОБА_1 від проведення огляду, оскільки вона, як при складанні протоколу за ст.124 КУпАП, так і в апеляційній скарзі свою вину у порушенні ПДР, що стали причиною пошкодження транспортних засобів визнає, а тому жодних даних які б ставили під сумнів об'єктивність цього свідка, з врахуванням зафіксованої на відео відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду не вбачається.
Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Не дають підстав для скасування судового рішення і інші доводи апелянта, які є формальними та жодним чином не свідчать про незаконність чи необґрунтованість прийнятого рішення, оскільки висновки суду ґрунтуються на доказах, що містяться у матеріалах справи.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 березня 2021 року щодо неї - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук