ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 квітня 2021 року м. Київ № 826/17188/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,
за участі представників сторін:
від позивача - Яким'як О.В.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» (далі - позивач або ТОВ «Тема Мода Юкрейн») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 № 0008382203.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 23.07.2014 №311/1-26-50-22-03-34349259 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тема Мода Юкрейн» з питань повноти нарахувань та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Сілк Констракшн» (код ЄДРПОУ 38389405) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.
Позивач стверджує, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Сілк Констракшн», господарські операції з вказаним контрагентом підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаним контрагентом є необґрунтованими, а прийняте за результатами розгляду акта перевірки податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.
Звертає увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентом в охоплений перевіркою період були вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією, контрагент позивача має ознаки фіктивності та задіяний у схемах формування необґрунтованої податкової вигоди третім особам.
З урахуванням викладеного контролюючий орган вважає, що позивач протиправно сформував податковий кредит, що мав вплив на формування показника від'ємного значення ПДВ.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.07.2020 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі № 826/17188/14 скасовано, та направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №826/17188/14; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 замінено відповідача у даній справі Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19).
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2021 замінено Головне управління ДПС у м. Києві (код 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19).
У судовому засіданні 21.04.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» як юридична особа зареєстроване 16.05.2006 (номер запису: 10701020000019825), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид діяльності за КВЕД: діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами (46.16).
23.07.2014 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тема Мода Юкрейн» з питань повноти нарахувань та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Сілк Констракшн» (код ЄДРПОУ 38389405) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.
Результати перевірки оформлені актом від 23.07.2014 №311/1-26-50-22-03-34349259.
В акті перевірки стверджується про порушення ТОВ «Тема Мода Юкрейн» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201, із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в лютий 2014 року на суму 581196,00 грн., в тому числі за період: за лютий 2014 року на суму 581196,00 грн.
Такі висновки податковий орган пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сілк Констракшн». На думку відповідача, операції між ТОВ «Сілк Констракшн» та ТОВ «Тема Мода Юкрейн» були направлені не на досягнення взаємної вигоди, а на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість останнім, в результаті чого ТОВ «Тема Мода Юкрейн» завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Сілк Констракшн» за лютий 2014 року на загальну суму 581 191,00 грн.
На обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в акті перевірки зазначив, що під час перевірки встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, а також неможливість фактичного здійснення ТОВ «Сілк Констракшн» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.
Так, у акті перевірки зазначено, що у ході аналізу податкової звітності, наданої ТОВ «Сілк Констракшн» до податкового органу встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно даних АС «Податковий блок» та звітів про суми нарахованої заробітної плати за період з 01.01.2013 по 30.04.2014, поданих до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у ТОВ «Сілк Констракшн» обліковувалось 2 особи.
Крім того, в ході проведення перевірки контролюючим органом використано акт ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.05.2014 №1349/26-55-22-07/38389405 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сілк Констракшн» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2013 по 30.04.2014.
З акту перевірки вбачається, що акт ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.05.2014 №1349/26-55-22-07/38389405 складено з урахуванням матеріалів отриманих від ОУ ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві службовою запискою «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України», згідно з якої: за податковою адресою м. Київ, вул. Філатова, б.10А кв.2/16 підприємство ТОВ «Сілк Констракшн» не знаходиться. Встановлено, що засновником ТОВ «Сілк Констракшн» є гр. Йилмаз Огуз, який зареєстрований в Туреччині. Додатково проведено почеркознавче дослідження по документах, що містяться в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Сілк Констракшн». Відповідно до висновку експерта №211 від 05.05.2014 підписи від імені керівника ТОВ «Сілк Констракшн» гр. Йилмаза Огуза в матеріалах реєстраційної справи були виконані різними особами. На момент проведення звірки ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві, стан платника податків ТОВ «Сілк Констракшн», (код ЄДРГІОУ 38389405) - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не має можливості провести зустрічну звірку ТОВ «Сілк Констракшн» (код СДРГІОУ 38389405) щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.01.2013 по 30.04.2014 року.
Вищенаведене, на думку податкового органу, вказує на безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.
На підставі висновків акта перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0008382203 від 12.08.2014, згідно з яким ТОВ «Тема Мода Юкрейн» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 581 196,00 грн.
Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI з наступними змінами та доповненнями (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку підлягає різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, за умови, що такий показник має від'ємне значення.
Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.
Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за рахунок якого утворюється від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню платнику податків з бюджету.
Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Сілк Констракшн», податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Тема Мода Юкрейн» (власник) та ТОВ «Сілк Констракшн» (підрядник) був укладений договір підряду на виконання будівельних ремонтних робіт б/н від 10.10.2013, за умовами якого власник призначає підрядника виконувати будівельні, ремонтні та механічні роботи у магазині LC Waikiki, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна, 4-А.
Відповідно до пункту 5.1.1 договору аванс у розмірі 25% від загальної вартості контракту у сумі 1 332 771,39 грн. виплачується підряднику власником упродовж 5 робочих днів з дати укладання цього договору сторонами на користь власника, для того, щоб фірма-підрядник мала змогу придбати устаткування/матеріали, що необхідні для гарантованого будівництва.
Згідно з пунктом 5.1.5 договору власник зобов'язується виплачувати фірмі-підряднику решту суми в наступному порядку:
- 25% від загальної вартості договору у сумі 1 332 771,39 UAH протягом тридцяти днів із моменту поставки фурнітури/устаткування на будівельний майданчик;
- 25% від загальної вартості договору у сумі 1 332 771,39 UAH протягом тридцяти днів із дати передачі та приймання робіт;
- 25% від загальної вартості договору у сумі 1 332 771,39 UAH протягом шістдесяти днів із дати передачі та приймання робіт.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що на кінцевій стадії завершення робіт, після прийняття та загального рахунку, фірма-підрядник виставляє рахунок-фактуру. Даний рахунок-фактури повинен бути, наскільки це можливо, дуже детальним та охоплювати кожен вид робіт. Кожне найменування виду робіт повинно прописуватися окремим рядком у рахунку-фактурі.
Сума рахунку-фактури повинна охоплювати загальний рахунок (пункт 6.1 договору).
В силі пункту 6.3 договору платежі власника на користь фірми-підрядника повинні здійснюватися шляхом банківського переказу відповідно до вищезгаданого графіка платежів, на наступний банківський рахунок фірми - Silk Construction LLC SWIFT: AVALUAUKCKB Название филиала и адрес: Raiffeisen Bank Aval, Podil филиал: #1, 04070, KYIV, Kosyantinivska, 2-a. Номер счета: 26001380062.
Відповідно до пункту 7 договору власник повинен представити робочий майданчик для виконання робіт щонайбільше протягом одного тижня після дати підписання даного договору, а фірма-підрядник повинна розпочати роботи протягом трьох днів після представлення робочого майданчика відповідно до плану робіт, що міститься у додатках до даного договору.
Весь об'єм робіт в рамках даного договору повинен бути виконаний фірмою-підрядником відповідно до договору та додатків до нього, без неточностей та дефектів, а також без затримок на певних етапах роботи, а робота повинна бути готовою до прийняття на дату 04.12.2013.
З матеріалів справи установлено, що 11.10.2013 позивачем було перераховано на рахунок ТОВ «Сілк Констракшн» аванс за ремонтні роботи у сумі 1 332 771,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2013 № 454.
З метою виконання умов вказаних договорів підряду, ТОВ «Сілк Констракшн» виконало, а ТОВ «Тема Мода Юкрейн» прийняло підрядні роботи, що підтверджується: договірними цінами на будівництво; локальними кошторисами на будівельні роботи; підсумковими відомостями ресурсів до локальних кошторисів; загальновиробничими витратами на будову; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3; актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; розрахунками загальновиробничих витрат; підсумковими відомостями ресурсів; актом вартості поставленого та змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
Вказані Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 та Акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
За виконані роботи позивачем було перераховано на рахунок ТОВ «Сілк Констракшн» грошові кошти в сумі 1 599 325,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2013 № 622, в сумі 1 599 325,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2013 № 554, в сумі 3 487 176,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2014 № 153, та в сумі 266 554,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2013 № 455.
Факт надання послуг згідно зазначеного вище договору підтверджується також фотографіями приміщення по вул. Сирецька, буд. 84 у м. Києві до проведення ремонту та після ремонту, копії яких наявні в матеріалах справи, копією проектної документації щодо проведення будівельних робіт у магазині LC Waikiki, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна, 4-А.
Також позивачем долучено до матеріалів справи плани обстеження, освітлення, розташування камер, встановлення стелі, вивісок, зображень, встановлення гіпсокартону, аварійного освітлення, телефонів, кабельних каналів, планами установки освітлення, протипожежних сигнальних приборів, встановлення живлення та розеток, системи оповіщення, плани накладення елементів підвісної стелі, проекти механічної установки вентиляції, водних споруджень.
На виконання умов договору підряду б/н від 10.10.2013, ТОВ «Сілк Констракшн» (замовник) був укладений договір з ТОВ «Центр Буд-Інвест ЛТД» (підрядник) від 21.10.2013 №2, за умовами якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними й залученими силами будівельно-ремонтні роботи, електричні, механічні роботи, пуско-налагоджувальні роботи за адресою: Україна, м. Київ, вул. Лаврухіна, буд. 4. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучено до матеріалів справи локальний кошторис, договірну ціну на будівництво, розрахунок загальновиробничих витрат.
Також, на виконання умов договору підряду б/н від 10.10.2013ТОВ «Сілк Констракшн» (покупець) був укладений договір на виконання будівельно-ремонтних робіт на умовах виконання робіт «під ключ» від 18.12.2012 з ТОВ «ЗІРВЕ МІМАРЛИК ІНШ.ВЕ САН.ЛТД.ШТІ», предмет якого становить поставка дерев'яних, алюмінієвих, нержавіючих, плексі та складових полиць та офісних меблів, освітлювальної арматури, рекламних вивісок, на підтвердження чого надано копію договору від 18.12.2012 та вантажні митні декларації; договір купівлі продажу №121 від 13.11.2013, предметом якого є поставка виробничих дверей на підставі проекту до магазину LC WAIKIKI, на підтвердження чого надано копію договору №121 від 13.11.2013, вантажну митну декларацію, міжнародну товарно-транспортну накладну, договір №002.2013 від 24.10.2013 з С.Ц. СІТІ ІНСТАЛ INTERNATIONAL С.Р.Л. щодо поставки для покупця в магазин LC WAIKIKI, розташований у м. Києві Україна устаткування і матеріали, виконання механічних, монтажних робіт, на підтвердження чого надано копії вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних; договір № 218 від 17.10.2013 з S.C.Teknovent Group SRL Group S.R.L. щодо поставки для покупця в магазин LC WAIKIKI, розташований у м. Києві Україна устаткування і матеріали, виконання механічних, монтажних робіт, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію договору № 218 від 17.10.2013, копії вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних.
За фактом надання підрядних робіт ТОВ «Сілк Констракшн» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.02.2014 № 12 на суму 3 487 176,00 грн., у тому числі ПДВ 581 196,00 грн.
Допитаний у судовому засіданні 25.12.2014, під час розгляду справи у суді вперше, як свідок директор ТОВ «Сілк Констракшн» Йїлмаз Огуз підтвердив, що він безпосередньо як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілк Констракшн» брав участь у здійсненні господарських операцій з ТОВ «Тема Мода Юкрейн» та організації виконання робіт, постачанні матеріалів для ТОВ «Тема Мода Юкрейн». Також повідомив, що підписи на договорі та додатках до нього, первинних документах, податкових накладних, які підписані від імені ТОВ «Сілк Констракшн» під час виконання господарських операцій по взаємовідносинах з позивачем виконані ним особисто. Показання свідка були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні 24.03.2021 під час дослідження доказів у справі.
З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій судом проаналізовано умови договору позивача з контрагентом, а також досліджено всі первинні бухгалтерські документи, на підставі яких сформовано спірний податкових кредит.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ «Сілк Констракшн», був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного договору ТОВ «Сілк Констракшн» було зареєстроване в якості юридичної особи та було платником податку на додану вартість.
При цьому, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Сілк Констракшн» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання зазначеного вище договору.
Контролюючий орган не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту за вказаними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Відповідач так само не ставив під сумнів та не заперечував наявність у ТОВ «Сілк Констракшн» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання зазначеного вище договору.
Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння ТОВ «Сілк Констракшн» від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угод з метою неправомірного отримання податкових вигод.
Також, відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем так і його контрагентами сум податку на додану вартість за наслідками спірних фінансово-господарських операцій.
Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо виконання ТОВ «Сілк Констракшн» будівельних робіт.
В той же час, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування встановлених судом в ході розгляду справи обставин.
Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 04.12.2018 у справі № 814/788/14, від 30.11.2018 у справі № 820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.
Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем (постачальником), порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем (постачальником) товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.
Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" (заява №6689/03), п. 38 рішення ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" (заява №803/02)).
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів. Для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
Суд не приймає твердження податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів, що не може свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана вище юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб'єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання своїх договірних обов'язків контрагентом.
У свою чергу, як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про сумнівність господарських операцій позивача з ТОВ «Сілк Констракшн» у зв'язку з дослідженням актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.
Між тим, суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення позивачем порушень, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Такі звірки взагалі не є перевірками, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.
Крім того, без дослідження та оцінки первинних документів, якими фіксуються факти здійснення господарських операцій, висновки будь-яких актів інших податкових органів не можуть бути покладені в основу висновку про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом саме при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Таким чином, суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що зазначений вище акт по контрагенту позивача підтверджує безтоварність господарських операцій, оскільки зміст акту свідчить, що зустрічна звірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі. У зв'язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки таких актів є неправомірним.
Отже, обставини щодо можливої фіктивності контрагента позивача, про що вказує відповідач в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, в ході розгляду справи не підтвердились.
Крім того, суд ураховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 826/13637/14 за позовом ТОВ «Тема Мода Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, у тому числі, в частині зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Тема Мода Юкрейн».
Так, зазначеним рішенням суду встановлено: «Між ТОВ «Тема Мода Юкрейн» та ТОВ «Сілк Констракшн» був укладений договір підряду на виконання будівельних ремонтних робіт б/н від 10.10.2013 р. на проведення ремонтних робіт у будівлі за адресою, м. Київ, вул. Лаврухіна, 4-А , згідно п. 5.1.1 якого сторони домовились, що позивач сплачує аванс у розмірі 25% від загальної вартості контракту у сумі 1 332 771, 39 грн. (без урахування ПДВ), що виплачується підряднику власником (Позивачем) упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього Договору Сторонами.
На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані копії наступних документів: податкової накладної № 12 від 21.02.2014р., яка зареєстрована в ЄДРПН, платіжного доручення № 153 від 21.02.2014р., вантажно-митних декларацій (т.V а.с.49-76), додатку до договору від 10.10.2013 року щодо договірної ціни (т.ІІІ а.с. 10-11), підсумкових відомостей ресурсів (т.ІІ а.с. 96-155), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-4 на системи вентиляції, кондиціювання та пожежегасіння (т.ІІ а.с. 156-161), локального кошторису на будівельні роботи (т.ІІ а.с. 162-185), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-3 на електромонтажні роботи (т.ІІа.с.186-190), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-3 на електромонтажні роботи (т.ІІ а.с. 191-203), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-2 на інтер'єр магазину та встановлення вивісок (т.ІІ а.с. 204-212), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-2 на інтер'єр магазину та встановлення вивісок (т.ІІ а.с. 213 - 250, т.ІІІ а.с.1- 9), підсумкової відомості ресурсів (т.ІІІ а.с.12 - 122), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 9-1-1 на пусконалагоджувальні роботи (т.ІІІ а.с. 129-131), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на загально-будівельні роботи (т.ІІІ а.с. 140-143), актів приймання-передачі будівельних робіт складених між ТОВ «Тема Мода Юкрейн» та ТОВ «Сілк Констракшн» (т.ІІІ а.с. 123-128), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.ІІІ а.с. 138-139).
Судом зазначено: «наявні в матеріалах справи копії первинних документів позивача у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.».
За висновком суду: «співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, що позивач придбавав у контрагенту послуги, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ по відносинам із контрагентом, тому висновки актів перевірки є помилковими.».
Вказане рішення згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 19.10.2018.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, виконання ТОВ «Сілк Констракшн» будівельних ремонтних робіт на користь ТОВ «Тема Мода Юкрейн», реальність операцій між ТОВ «Сілк Констракшн» та позивачем за спірним договором доведено не тільки первинними документами, наданими позивачем, але й встановлено у процесі розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/13637/14.
За таких обставин, суд констатує про встановлення фактичного руху активів за результатами здійснення оспорюваних господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Водночас докази які можуть свідчити про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особами, які значяться продавцями товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не придбавалися або не могли бути придбані в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, в матеріалах справи відсутні.
Висновки відповідача про неналежне оформлення документів та його сумніви в їх достовірності ґрунтуються виключно на аналізі самих документів, який не супроводжувався будь-якими діями по перевірці обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідач задля доведення своєї позиції мав би здійснити таку перевірку та з'ясувати обставини, однак, як вбачається із матеріалів справи, такої перевірки він не провів, доказів суду не представив, обмежився інформацією з власних баз даних, достовірність інформації в яких не підтверджена жодними об'єктивними доказами.
Водночас, на підтвердження реальності виконання умов договорів, позивач надав копії первинних документів.
Надаючи оцінку вказаному, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі № 813/552/15, від 06.02.2020 у справі № 806/1339/15.
Крім того, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 № 0008382203 є протиправним та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.11.2014 № 1645.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 № 0008382203.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34349259, адреса: вул. Пимоненка, 13, оф. 5А51, м. Київ, 04050) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44116011, адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема Мода Юкрейн» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34349259, адреса: вул. Пимоненка, 13, оф. 5А51, м. Київ, 04050).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44116011, адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.05.2021.
Суддя Т.П. Балась