ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/477
31 травня 2021 року м. Київ № 640/15930/20
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м.Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення № 461/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку; зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку про скасування рішення № 461/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку; зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку ІІІ групи з 31.03.2019р.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
08.10.2020 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем відповідно до запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця №20730000000035632 від 05.04.2016р. ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
З 05.04.2016 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Солом'янському районі, з 01.05.2016 року перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 2 групи, з 01.04.2018 р. - 3 групи.
29.03.2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №461/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 31.03.2019 року. Підставою для виключення з реєстру платників податку є п.299.10.3 п.299.10 ст. 299 з урахуванням абз.8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України.
13.05.2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із запитом на отримання публічної інформації.
19.05.2020 року Головне управління ДПС у м. Києві надало відповідь №13669/В/26-15-33-17-15, згідно з якою позивача повідомлено про те, що у зв'язку з наявністю податкового боргу з єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів було прийнято рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає вказане рішення протиправним та просить суд його скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Водночас, перевірки позивача, за результатами якої було б встановлено порушення вимог аб. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та про що було б складено відповідний акт, не відбувалося.
Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
До того ж, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 року по справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми пп. 299.10.3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.
При цьому, передумовою прийняття вказаного рішення стала доповідна від 26.03.2019 р. № 7912/26-15-13-14-17.
Також відповідач зазначає, що згідно з даними інтегрованої картки платника на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІТС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника.
У той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем, зокрема, у поданому відзиві на позов.
При цьому, посилання контролюючого органу про надання йому права анулювання реєстрації платника єдиного податку, за наявності підстав передбачених п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, без проведення перевірки, судом не береться до уваги, оскільки Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов'язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.
Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних IТC "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення від 29.03.2019 року №461/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 щодо позивача про виключення із реєстру платників єдиного податку з 31.03.2019 року діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості і підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права є
В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав є зобов'язання відповідача поновити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.
Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесення витрат на надання правової допомоги позивачем надано:
копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2020 р., укладеного між позивачем та Адвокатом Курпіль А.М., предметом якого є надання правової допомоги в позасудовому та судовому порядках з органами податкової служби щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а згідно з п. 4.1 договору гонорар становить 20 000 грн.; копію акта №1 приймання-передачі виконаних робіт від 02.07.2020 р., копію детального опису робіт від 06.07.2020 р., в яких викладено види виконаних робіт, копію розрахункового документа (квитанції) від 02.07.2020 р. №2009-4349-2026-5535 про сплату позивачем 20 000 грн. ФОП Адвокату Курпіль А.М., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.12.2012 р. №488.
Вказані документи долучено позивачем до позову.
У відзиві заперечень щодо заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу не надано.
Враховуючи викладене, фактичне понесення заявлених витрат станом на час звернення до суду, суд задовольняє витрати на правову допомогу у заявленому розмірі 20 000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.03.2019 року №461/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку 3 групи з 31.03.2019 року, про що внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку.
4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код 43141267) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 6 306 грн. сплаченого судового збору та 20 000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 31.05.2021 р.