ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 травня 2021 року м. Київ № 640/19532/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368), в якому просила суд:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, викладене у листі № 2600-0310-8/94397 від 13.07.2020.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 № 21-985зп з розрахунку 90 % із заробітної плати - 66 948,70 грн., без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 липня 2020 року, та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01 квітня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки, виданої після ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 (суддя Патратій О.В.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/19532/20, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 № 789 передано справу № 640/19532/20 на повторний автоматизований розподіл.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 головуючим по справі визначено суддю Пащенка К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2021 (суддя Пащенко К.С.) прийнято адміністративну справу до свого провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідачем надано відзив, у якому вказано, що пенсія у сумі 21256,15 грн., яку отримує позивач, станом на 01.04.2020 є більшою, аніж пенсія внаслідок здійснення перерахунку з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії у 16380,00 грн. з 01.04.2020 та 17120,00 грн. з 01.07.2020, отже проведення перерахунку пенсії є недоцільним, а підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває з 01.12.2008 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від розміру середньомісячної заробітної плати.
Наказом Генерального прокурора України від 27.03.2015 № 506ц ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора відділу розгляду звернень громадян управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України. На день звільнення загальний стаж роботи складає 40 років 4 місяців 16 днів, з яких органів прокуратури - 38 років 8 місяців 13 днів.
25.06.2020 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», надавши довідку № 21-985зп від 19.05.2020, видану Офісом Генерального прокурора.
Довідка про заробітну плату станом на 26 березня 2020 року видана відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 та ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Листом № 2600-0310-8/94397 від 13.07.2020 Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за недоцільністю, посилаючись, що статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати; а також, що при цьому максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з цим, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві визнало за недоцільне проводити перерахунок пенсії позивача.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в міста Києва протиправними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на момент призначення пенсії позивачу визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14.10.2014 було прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т. ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст.15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: 1) ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; 2) ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У рішенні у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20), Верховний Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
Так, 13.12.2019 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
В силу приписів ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд установив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення ОСОБА_1 до органу прокуратури за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та згодом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи, Офісом Генерального прокурора видано довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 від 19.05.2020 № 21-985зп, відповідно до якої розмір заробітної плати за нормами чинними на 26.03.2020 становить:
посадовий оклад - 40989,00 грн.;
надбавка за вислугу років (40%) - 16395,60 грн.;
матеріальні допомоги (1/12) для оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань - 4782,05 грн., 4762,05 грн.
Всього - 66948,70 грн.
Проте, листом № 2600-0310-8/94397 від 13.07.2020 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві у перерахунку пенсії було відмовлено у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії за вказаною довідкою здійснюється з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, а відтак розмір перерахованої пенсії буде меншим від 21256,15 грн., що вказує на недоцільність перерахунку пенсії.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач проводив перерахунок пенсії позивача з урахуванням обмеження розміру встановленого частиною п'ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Аналогічні зміни про обмеження пенсії максимальним розміром внесені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» до частини п'ятнадцятої статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проте, вказана норма набрала чинності з 01 січня 2015 року, тобто, після призначення пенсії позивачу і не може застосовуватися до нього, відповідно до статті 58 Конституції України.
Крім того, частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 01.012.2008 за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Окрім того, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 760/403/16-а за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено:
визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (що діяла станом на 01.12.2008 року) на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 17.02.2016 року №18-145зп про заробітну плату із розрахунку 90% середнього заробітку;
зобов'язати Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.03.2016 року здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 90% від розміру її середнього заробітку 23617,94 грн., зазначеного у довідці Генеральної прокуратури України №18-145зп від 17.02.2016, без обмеження граничного розміру пенсії.
Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 760/403/16-а набрала законної сили та є чинною.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Судом у межах справи № 760/403/16-а встановлено, що посилання відповідача на внесені зміни до положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» є необґрунтованими, оскільки Управління застосувало нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
Таке застосування норм права, за висновком суду, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Отже, суд вказав, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки Генеральної прокуратури України, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в чинній редакції Закону станом на день виходу позивачем на пенсію - 01.12.2008 року, з розрахунку 90% середнього заробітку.
За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Таким чином, з урахуванням обставин прийняття Солом'янським районним судом м. Києва постанови від 30.05.2016 у справі № 760/403/16-а, яким встановлено наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в чинній редакції Закону станом на день виходу позивачем на пенсію - 01.12.2008 без обмеження максимального розміру пенсії, беручи до уваги, наведені висновки Конституційного Суду України щодо застосування положень Законів України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 1789-ХІІ та від 14.10.2014 року № 1697-VII, суд прийшов до висновку про безпідставність застосування відповідачем норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії без застосування обмеження максимального розміру пенсії, викладена у листі № 2600-0310-8/94397 від 13.07.2020, є протиправною.
Щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 виходячи з 90% заробітної плати, суд відмічає таке.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Таку ж правову позицію Верховний Суд сформував у рішенні від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17, в якому вказав, що на осіб, яким пенсію було призначено до 01.01.2016, обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.
В постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі №127/11720/14-а зазначено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому: внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як встановив суд, позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ з 01.12.2008 у розмірі 90% від суми заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 № 21-985зп, без обмеження її максимального розміру та визначити розмір пенсії у відсотках у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, що діяла на час призначення позиваці пенсії, - 90%.
За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років без обмежень її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 № 21-985зп за нормами, чинними на 26.03.2020.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з квитанції № 0.0.1804359446.1 від 17.08.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, викладене у листі № 2600-0310-8/94397 від 13.07.2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 19.05.2020 № 21-985зп з розрахунку 90 % із заробітної плати - 66 948,70 грн., без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 липня 2020 року, та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01 квітня 2020 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098386) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко