242/2747/21
3/242/1184/21
01 червня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Черкова В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Покровського районного управління ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 644570 від 09.04.2021 року, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: 09.04.2021 року о 19 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї бабусі домашнє насильство, а саме - виражався на її адресу нецензурною лайкою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Крім того в Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Так, з матеріалів справи встановлено, що заявником щодо вчинення правопорушення є сусід, який в своєму поясненні (викладено власноручно) вказує, що в квартирі АДРЕСА_2 мешкає ОСОБА_2 , яка систематично вчиняє насильницькі дії відносно своєї бабусі. Аналогічного змісту є пояснення інших сусідів, які також вказують, що ОСОБА_2 систематично вчиняє насильницькі дії відносно своєї бабусі, тобто вказані пояснення відображають загальну інформацію щодо відносин проживання онуки та її бабусі протягом невстановленого часу. Відомості щодо відношення цих подій до 09.04.2021 (як вказано в фабулі протоколу) відсутні.
При цьому матеріали справи не містять жодного пояснення самої бабусі, а пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зводяться тільки до того, що між ними сталася конфліктна ситуація без жодної конкретизації обставин.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 283 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову суду до Донецького апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Черков В.Г.