про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 року справа № 712/4281/21
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали позовної заяви у справі № 712/4281/21
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
26.05.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду з Соснівського районного суду м. Черкаси за підсудністю надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , у якій позивач просить:
- викликати у судове засідання та опитати в якості свідків громадян: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , тел НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 );
- визнати протиправними діяння відповідача та зобов'язати здійснити реєстрацію місця проживання позивача за адресом АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позові зазначено, що 18.03.2021 позивачем до відповідача подано заяву про реєстрацію місця проживання, проте до матеріалів позовної заяви не надано додатків, що подавались разом із заявою від 18.03.2021 та не зазначено, чи зверталась позивач про отримання адміністративної послуги через Центр надання адміністративних послуг Черкаської міської ради.
Позивачем зазначено про надання згоди співвласником домоволодіння, проте не зазначено про наявність/відсутність згоди інших співвласників домоволодіння, відомостей/доказів про виділення в натурі 3/25 частки домоволодіння.
Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи поділяються на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору може бути залучена до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Позивачем не зазначено про наявність/відсутність інших співвласників домоволодіння, не зазначено їх ідентифікаційні дані та не визначено у якості третіх осіб.
Відповідно до частини 2 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Позивачем у позові заявлено клопотання про допит свідків, проте не зазначено обставини, що можуть підтвердити свідки.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини 1, 2 статті 55 Конституції України та ст.2, ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуванні порушення було обґрунтованим стосовно відповідача.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати у разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Задоволення відповідних позовних вимог особи можливе у разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
У позові не зазначено, які саме права позивача порушено відповідачем з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивач у позові просить визнати протиправними діяння відповідача, проте не зазначає яке/які саме діяння (дія чи бездіяльність), у зв'язку з чим позивачеві варто уточнити позовну вимогу.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 (ЄДРСР 54398764) бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 4, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
нової редакції позовної заяви із зазначенням: обґрунтування позиції які саме права позивача порушено відповідачем з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; клопотання про залучення третіх осіб; обгрунтованої заяви про допит свідків; позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
доказів на підтвердження обґрунтування позовних вимог.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова