Справа № 236/2251/21
01 червня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді Шаньшиної М.В.,
за участю секретаря Коломацького О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Лиман ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області(головуючий суддя Шаньшина М.В.) в цивільній справі № 236/2231/21 про ініціювання розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження,
В провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області (головуючий суддя Шаньшина М.В.) перебуває цивільна справа № 236/2231/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Довіра та Гарантія", заінтересовані особи: ТОВ " ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Під час судового розгляду судом прийнято рішення (ухвала від 31.05.2021 року) про ініціювання розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 261/3152/13-ц, закінченої ухваленням рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року.
Відповідно до ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14від 02.09.2014 року була визначена зміна територіальної підсудності судових справ,підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманському міському суду Донецької області.
За таких обставин питання про відновлення втраченого судового провадження підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вбачає підстави для відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 261/3152/13-ц, закінченої ухваленням рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року.
Згідно зі ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1)частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2)документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3)матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4)будь-які інші документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5)відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6)дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно--телекомунікаційній системі;
7)будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Судом встановлено, що рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку на його думку, необхідно відновити.
Факт ухвалення Петровським районним судом м. Донецька відповідного рішення, його зміст, склад учасників процесу підтверджується:
- отриманим з Єдиного державного реєстру судових рішень в режимі повного доступу повним текстом рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року по справі № 261/3152/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Цивільні справи, що перебували в архіві Петровського районного суду м. Донецька, у зв'язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ на зберігання до Краснолиманського міського суду Донецької області не надходили.
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом ст. 79 ЦПК України є обставина проведення антитерористичної операції на території м. Донецька та вихід частини території міста Донецька з-під контролю державної влади України. Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному законодавству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим твердження про можливу втрату зазначеного судового провадження.
За таким обставин суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 261/3152/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченої ухваленням рішення Петровським районним судом м. Донецька від 26.09.2013 року.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 494 ЦПК України, суд
Відновити втрачене судове провадження в частині змісту рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року в цивільній справі № 261/3152/13-ц.
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року в цивільній справі № 261/3152/13-ц(повний текст) в такій редакції:
« Справа № 261/3152/13-ц
Провадження № 2/261/1199/13
м. Донецьк 26 вересня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Жупанової О.О., при секретарі Дівів'євій Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15 лютого 2006 року між АКБ “Райффайзенбанк Україна” який змінив назву на ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL-100/1382/2006, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 у кредит грошові кошти в сумі 77 953 грн. 50 коп., строком до 15 лютого 2011 р. включно зі сплатою 5 % річних + FIDR. 12 листопада 2010 року між ПАТ “ОТП Банк” та ТОВ “ОТП Факторинг Україна” був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з яким до Позивача переходять усі права банку за зазначеним кредитним договором та договорами забезпечення між банком та Відповідачем. Станом на 28 березня 2013 року Відповідач порушує умови Кредитного договору та має заборгованість у розмірі 373 648 грн. 61 коп., яка складається з: 19 380 грн. 89 коп. - заборгованість за відсотками, 60 973 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом та 293 294 грн. 07 коп. - пеня. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь суму боргу за кредитним договором в розмірі 373 648 грн. 61 коп. та судові витрати у розмірі 3 441 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримуючи позовні вимоги, та наполягаючи на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього заборгованості за кредитом та відсотками у повному обсязі, розмір пені просив зменшити до розміру тіла кредиту, в зв'язку з важким матеріальним становищем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст.11 ЦПК України, суд розглядає дану цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 15 лютого 2006 року між АКБ “Райффайзенбанк Україна” який змінив назву на ПАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL-100/1382/2006 (надалі- Кредитний договір), за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 у кредит грошові кошти в сумі 77 953 грн. 50 коп., строком до 15 лютого 2011 р. включно зі сплатою 5 % річних + FIDR. (а.с. 3-6). 12 листопада 2010 року між ПАТ “ОТП Банк” та ТОВ “ОТП Факторинг Україна” був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю (надалі- Договору купівлі-продажу кредитного портфелю) згідно з якими до Позивача переходять усі права банку за Кредитним договором та договорами забезпечення між банком та Відповідачем. (а.с. 6-13).
Відповідно до п.3.3 Договору купівлі-продажу кредитного портфелю покупець набуває усі права вимоги за Кредитними договорами, що є дійсними на Дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до Боржників щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до Боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму осново боргу; а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій.
Як вбачається з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю, позивач викупив у банка загальну суму боргу боржника за кредитним договором, загальну суму процентів нарахованих на суму заборгованості боржника за кредитним договором, разом загальну суму основного боргу боржника та загальну суму процентів у валюті договору (а.с.13).
Отже, відповідно до умов Договору купівлі-продажу та у відповідності до положень статей 1077, 1084, 1086 ЦК України до ТОВ “ОТП Факторинг Україна” перейшли всі права та обов'язки за Кредитним договором № CL-100/1382/2006 від 15 лютого 2006 року, укладеним між АКБ “Райффайзенбанк Аваль” та ОСОБА_2 , і всі питання щодо виконання зобов'язань за зазначеними договорами підлягають вирішенню між новим кредитором ТОВ “ОТП Факторинг Україна” та боржником ОСОБА_2 ..
Як вбачається з змісту ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі й на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика).
У відповідності зі ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Відповідно до п. 1.5.1 Частини № 2 Кредитного договору, погашення відповідної частини Кредиту та процентів здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 Частини № 2 Кредитного договору) шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з розрахунку заборгованості Відповідача перед Кредитором станом на 28 березня 2013 року (а.с. 14) залишок заборгованості за кредитом становить 60 973 грн. 65 коп., сума відсотків за користування кредитом становить 19 980 грн. 89 коп.
Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, суд вважає, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 60 973 грн. 65 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 19 980 грн. 89 коп., в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення кредиту суд виходить з наступного.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно умов частини № 2 Кредитного договору № CL-100/1382/2006 від 15 лютого 2006 року, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені Кредитним договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1 % (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно Кредитного договору. (п.3.1.1 . Договору).
Відповідно до наданого суду розрахунку, розмір пені, нарахованої згідно умов Кредитного договору, станом на 28 березня 2013 року складає - 293294 грн. 07 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 616 ЦК України суд також має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Так, заборгованість за кредитом складає 60 973 грн. 65 коп., разом з тим, розмір пені складає 293 294 грн. 07 коп., отже він значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом кінцевим терміном повернення кредиту є 15 лютого 2011 року, а до суду з позовом банк звернувся тільки у травні 2013 року, що призвело до нарахування пені, яка значно перевищує суму заборгованості по тілу кредиту, що є на думку суду зловживанням з боку Кредитора своїм правом.
Виходячи з встановленого, а також враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру пені за кредитним договором, на підставі зазначених норм цивільного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 60 973 грн. 65 коп., тобто до розміру заборгованості по тілу кредиту.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що тягне за собою встановлену діючим законодавством відповідальність за порушення зобов'язання для боржника, та стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 60 693 грн. 65 коп.
Сплата судового збору позивачем на користь держави в розмірі 3414 грн. 00 коп. підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1), а тому зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог позивача в розмірі 1413 грн. 28 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 527, 533, 549, 554, 610, 611, 1052,1054 1077, 1084, 1086 ЦК України, ст. 88, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” заборгованість за Кредитним договором № CL-100/1382/2006 від 15 лютого 2006 року:
- 60 973 грн. 65 коп. (шістдесят тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні шістдесят п'ять копійок) - заборгованість за кредитом;
- 19 380 грн. 89 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят гривень вісімдесят дев'ять копійок) - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 60 973 грн. 65 коп. (шістдесят тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні шістдесят п'ять копійок) - пеня за прострочення сплати кредитних коштів;
Всього : 141 328 грн. 19 коп. (сто сорок одну тисячі триста двадцять вісім гривень дев'ятнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” судовий збір у розмірі 1413 грн. 28 коп. (одна тисячі чотириста тринадцять гривень двадцять вісім копійок).
В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О.Жупанова»
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуюча суддя -