Справа № 263/6378/21
Провадження № 2-з/263/62/2021
01 червня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Маріуполя заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
24.05.2021 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіна Інесса Ігорівна, про визнання заповіту недійсним.
31.05.2021 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгію Івановичу (адреса розташування робочого місця якого: АДРЕСА_1 ) видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до закінчення розгляду по суті цивільної справи №263/6378/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіна Інесса Ігорівна, про визнання заповіту недійсним, та до набрання відповідним судовим рішенням за результатом розгляду вказаної цивільної справи законної сили.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що після смерті його дружини - гр. ОСОБА_3 позивач звернувся до приватного нотаріуса Куркчи Г.І. з відповідною заявою про прийняття мною спадщини та відкриття спадкової справи. На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом Куркчи Г.І. було заведено спадкову справу №67387265, про що видано відповідний Витяг. Водночас під час реєстрації вказаної спадкової справи приватний нотаріус Куркчи Г.І. також підтвердив позивача, що у Спадковому реєстрі наразі мається заповіт, який складено від імені дружини позивача - ОСОБА_3 , та який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною Інессою Ігорівною 15.12.2020 року (відповідний витяг з цього приводу також долучено до позовної заяви). У подальшому з урахуванням усіх обставин загибелі дружини позивача ним і було подано до суду відповідну позовну заяву про визнання заповіту недійсним.
Водночас, як йому стало відомо, відповідач ОСОБА_2 , дізнавшись про відкриття (заведення) спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , також звернувся до приватного нотаріуса Курчи Г.І. з відповідною заявою про прийняття ним спадщини.
З урахуванням дійсних обставин справи, а також особи відповідача ОСОБА_2 , потенційно можлива ситуація, коли не дочікуючись відповідного рішення суду та приховавши від приватного нотаріуса Куркчи Г.І. ту обставину, що наразі у суді триває розгляд цивільної справи з приводу визнання заповіту (за яким єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_2 ) недійсним, відповідач ОСОБА_2 безперешкодно зможе отримати у приватного нотаріуса відповідні свідоцтва про право на спадщину та ще до вирішення судом спору по суті одноосібно та у неправомірний спосіб розпорядитися спадковим майном. Вказане у значній мірі ускладнить виконання рішення суду про визнання заповіту недійсним, оскільки за таких обставин позивачу задля дійсно ефективного та належного захисту своїх порушених прав доведеться звертатися до суду вже з новими позовами та визнавати недійсними усі угоди (правочини, договори), які будуть укладені відповідачем ОСОБА_2 відносно майна померлої ОСОБА_3 .
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 травня 2021 року заява передана в провадження судді Хараджа Н.В.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд приймає до уваги роз'яснення, надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Слідуючи роз'ясненням, наданим у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, суд приймає до уваги, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що предметом позову є законність заповіту, посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною Інессою Ігорівною 15.12.2020 року.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, виходячи з предмету заявлених вимог та їх підстав, зокрема, того, що позивачем оскаржується саме законність складеного дружиною позивача заповіту, а також приймаючи до уваги безперешкодну можливість приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгію Івановичу вчиняти будь-які дії на підставі спірного заповіту на користь відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання заповіту недійсним, що буде достатнім і співмірним способом заявленим позовним вимогам і забезпечить можливість вирішення питання законності складеного померлою дружиною позивача - ОСОБА_3 заповіту на корить ОСОБА_2 , без порушення прав та інтересів як відповідача у справі ОСОБА_2 , так і зможе забезпечити ефективний спосіб захисту прав позивача у разі можливого задоволення позову.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Заходи зустрічного забезпечення позову у справі не підлягають застосуванню, оскільки підстави, зазначені в ч.3 ст.154 ЦПК України відносно позивача не встановлені.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18,149-150,153,154,157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіна Інесса Ігорівна, про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгію Івановичу (адреса розташування робочого місця якого: АДРЕСА_1 ) видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до закінчення розгляду по суті цивільної справи №263/6378/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіна Інесса Ігорівна, про визнання заповіту недійсним, та до набрання відповідним судовим рішенням за результатом розгляду вказаної цивільної справи законної сили.
Ухвалу суду про забезпечення позову направити приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгію Івановичу, робоче місце якого розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , для виконання.
Строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документу три роки.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в 15-ти денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В.Хараджа