28 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1229/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2021 року №UA508040/2021/000060/2,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.03.2021 року №UA508040/2021/000060/23 щодо збільшення митної вартості товарів імпортованих ФОП ОСОБА_1 (код за ЄДР НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ФОП ОСОБА_1 та підприємством-нерезидентом "LINYI CYENGLONG PLASTIK INDASTRY CO, LTD" (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №13112020 від 13.11.2020 на постачання Товарів (оприскувачів електричних, комбінованих запасних частин до них) та митну територію України на умовах FOB порт Циндао (Китай) (згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2000 року) згідно умов п. 2.1 Контракту. На виконання вищезазначеного договору позивачем в березні 2021 року було імпортовано на митну територію України товари - оприскувачі акумуляторні для сільського господарства та зарядні пристрої до них. З метою проходження митного оформлення вантажу, позивачем подано до Митниці електронну вантажну митну декларацію №UA508040/2021/001564 від 15.03.2021, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари, а саме, оприскувачі акумуляторні для сільського господарства, ранцеві, переносні, з автоматичною помпою, розпилювальною регульованою трубкою, у комплекті з трьома змінними розпилювачами, плечовими ременями; насос діафрагмовий 3,1 л/хв., робочий тиск 2-4 бари, тривалість роботи без підзарядки 4 год., довжина розпилювальної трубки 65-110 см, напруга 12В, ємність акумулятора 12В/8Агод (2,1 кг.), ємністю бака 16л та 12л, в комплекті з зарядними пристроями - 2050 шт., за договірною вартістю 22688,70 доларів США (629169,00 грн по курсу 27,7305 грн за 1 дол. США без урахування пропорційно розподіленої вартості перевезення поза митною територією України в сумі 81151,79 грн, а разом 710 320,79 грн). Окрім того, згідно зазначеної митної декларації, позивачем було заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на транспортування вищезазначених товарів поза митною територією України з порту Циндао (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) в контейнері TCNU6483473 згідно коносамента МЕ0820122772 в сумі 83000,00грн, що підтверджується договором на транспортно-експедиторське обслуговування №ТЕ02428214431 від 30.04.2021, заявкою №KL001206 від 04.01.2021, довідкою експедитора ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» від 05.03.2021 за №0503-1, рахунком на оплату №409 від 05.03.2021, платіжним дорученням про оплату вартості перевезення №27 від 09.03.2021, актом надання послуг №409 від 16.03.2021 тощо. Разом із вищезазначеною вантажною митною декларацією позивачем через свого представника було надано весь перелік документів, визначений ст. 53 Митного кодексу України. Однак, за результатами опрацювання поданої позивачем вантажної митної декларації №UA508040/2021/001564 від 15.03.2021 року відповідач видав картку відмови №UA508040/2021/00068 у митному оформленні товарів та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарі №UA508O4O/2021/OOOO6O/2 від 15.03.2021 року в бік збільшення (за резервним методом) визначення митної вартості товарів, що призвело до збільшення платежів з податку на додану вартість до оплати на 74 013,28 грн. Позивач вважає протиправним спірне рішення відповідача, посилаючись на те, що ним були подані документи у обсязі, достатньому для визначення відповідачем митної вартості задекларованого товару за основним методом, оскільки містять усю необхідну інформацію про вартість товару, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на транспортування та страхування) є протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 31.03.2021 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
15.04.2021 до суду відповідачем подано відзив на позов, згідно якого останній проти позову заперечує, зазначає, що 15.03.2021 ФОП ОСОБА_1 до Митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № UA508040/2021/001564. Товар ввезено на умовах поставки "FOB-Qingdao", на виконання умов договору від 13.11.2020 №13112020 між ним та компанією "LINYI CHENGLONG PLASTIC INDUSTRY CO., LTD." За результатами оцінки ризику щодо МД №UA508040/2021/001564 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю: перевірка достовірності декларування витрат на транспортування; посилити контроль правильності митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. Позивач не спростував додатково наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ФОП ОСОБА_1 та підприємством-нерезидентом "LINYI CYENGLONG PLASTIK INDASTRY CO, LTD" (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №13112020 від 13.11.2020 на постачання Товарів (оприскувачів електричних, комбінованих запасних частин до них) та митну територію України на умовах FOB порт Циндао (Китай) (згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2000 року) згідно умов п. 2.1 Контракту.
На виконання вищезазначеного договору позивачем в березні 2021 року було імпортовано на митну територію України товари - оприскувачі акумуляторні для сільського господарства та зарядні пристрої до них. З метою проходження митного оформлення вантажу, позивачем подано до Митниці електронну вантажну митну декларацію №UA508040/2021/001564 від 15.03.2021, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів, тобто за ціною договору, імпортовані товари, а саме, оприскувачі акумуляторні для сільського господарства, ранцеві, переносні, з автоматичною помпою, розпилювальною регульованою трубкою, у комплекті з трьома змінними розпилювачами, плечовими ременями; насос діафрагмовий 3,1 л/хв., робочий тиск 2-4 бари, тривалість роботи без підзарядки 4 год., довжина розпилювальної трубки 65-110 см, напруга 12В, ємність акумулятора 12В/8Агод (2,1 кг.), ємністю бака 16л та 12л, в комплекті з зарядними пристроями - 2050 шт., за договірною вартістю 22688,70 доларів США (629169,00 грн по курсу 27,7305 грн за 1 дол. США без урахування пропорційно розподіленої вартості перевезення поза митною територією України в сумі 81151,79 грн, а разом 710 320,79 грн).
Окрім того, згідно зазначеної митної декларації, позивачем було заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на транспортування вищезазначених товарів поза митною територією України з порту Циндао (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) в контейнері TCNU6483473 згідно коносамента МЕ0820122772 в сумі 83000,00грн, що підтверджується договором на транспортно-експедиторське обслуговування №ТЕ02428214431 від 30.04.2021, заявкою №KL001206 від 04.01.2021, довідкою експедитора ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» від 05.03.2021 за №0503-1, рахунком на оплату №409 від 05.03.2021, платіжним дорученням про оплату вартості перевезення №27 від 09.03.2021, актом надання послуг №409 від 16.03.2021 тощо.
Разом із вищезазначеною вантажною митною декларацією позивачем через свого представника було надано документи, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: зовнішньоекономічний контракт №13112020 від 13 листопада 2020 року із нерезидентом "LINYI CHENGLONG PLASTIC INDUSTRY CO., LTD", інвойс №CLPE20201104-1 від 14.11.2020, пакувальний лист від 25.12.2020 до інвойсу №CLPE20201104-1 від 14.11.2020, коносамент МЕ0820122772, платіжні доручення в іноземній валюті №201124/COR/44473 від 24.11.2020 року та №201209/COR/53679 від 09.12.2020 рок з повної оплати товарів згідно укладеного контракту та інвойсу, довідку про вартість перевезення від 05.03.2021, рахунок на оплату вартості перевезення №409 від 05.03.2021, договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕ02428214431 від 30.04.2021 із заявкою тощо. Однак, за результатами опрацювання поданої позивачем вантажної митної декларації №UA508040/2021/001564 від 15.03.2021 року, відповідач видав картку відмови №UA508040/2021/00068 у митному оформленні товарів та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарі №UA508O4O/2021/OOOO6O/2 від 15.03.2021 року в бік збільшення (за резервним методом) визначення митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість імпортованого позивачем товарів "оприскувачі акумуляторі: для сільського господарства, ранцеві, переносні, з автоматичною помпою, розпилювальною регульованою трубкою, у комплекті з трьома змінними розпилювачами, плечовим ременями; насос діафрагмовий 3,1 л/хв., робочий тиск 2-4 бари, тривалість роботи без підзарядки 4 год., довжина розпилювальної трубки 65-110см, напруга 12В, ємність акумулятора 12В/8Агод (2,1 кг.), ємністю бака 16л та 12л, в комплекті з зарядними пристроями 2050 шт." - з 22688,70 доларів США до 38960,25 доларів США, що призвело до збільшення платежів з податку на додану вартість до оплати на 74 013,28 грн.
Підставами для відмови у визнанні митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору) згідно вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000036/2 від 30.04.2020 року зазначено, що:
- серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару;
- у наданих платіжних дорученнях відсутні реквізити інвойсів (дата), по яким здійснювалась оплата за товар, що не дає можливість визначити, по якому інвойсу проходила оплата за товар;
- відповідно до п. 2.2.1 договору Транспортного експедиторського обслуговування експедитор маж право укладати угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями, але договір на перевезення з зазначеним у коносаменті перевізником декларантом не надано.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
В даному конкретному випадку, з повідомлення декларанту, наявного в матеріалах справи (а.с.58) вбачається, що митницею витребувано від позивача додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідні повідомлення з вимогою про надання документів не містять.
Окрім того, суд бере до уваги те, що позивачем у відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару надіслано: рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг; заяву на транспортно-експедиційне обслуговування; декларацію крани відправника. Однак, надані документи згідно висновку відповідача також не усунули його сумнівів щодо вартості товарів.
Суд зазначає, що встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів стало ненадання декларантом необхідних документів, а саме: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому суд зазначає, що відповідачем ані в рішенні про коригування митної вартості, ані в відзиві на позов так і не було обґрунтовано, яким чином вказані документи мали усунути щодо дійсної митної вартості товару чи її складових.
Як установлено судом зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UA 508040/2021/000060/2 від 15.03.2021, у визнанні заявленої декларантом митної вартості було відмовлено у зв'язку з тим, що, на думку митниці, позивачем заявлено не повні відомості про митну вартість та окремі складові митної вартості (витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено.
Також у рішенні йдеться про те, що позивач на вимогу не надав наступні документи: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Щодо доводу митного органу про ненадання декларантом страхових документів, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 контракту від 13.11.2020 № 13112020 поставка товару здійснюється на умовах FOB - порт Циндао (Китай) у відповідності до "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" в редакції 2000 року - Інкотермс -2000.
Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Укладення договору перевезення та страхування до обов'язків продавця не входять. Тобто, покупець, ФОП ОСОБА_1 , бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.
Інкотермс (англ., International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.
Умови Інкотермс є стандартизованими. Такі умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов'язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов'язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.
На сьогодні умови поставки FOB Інкотермс діють в редакції 2010 року, які є останнім виданням Правил та є актуальними у 2017, 2018 та 2019 році.
FOB (…named port of shipment) англ.On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.
Як вбачається з обов'язків покупця за умовами FOB, то останній зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. При цьому, договір страхування не є обов'язковим для покупця, що прямо передбачено вищеназваними умовами поставки товару.
Тобто, відповідно до Інкотермс, страхування вантажу не є обов'язком покупця (позивача), так само як і не є обов'язком постачальника.
За таких обставин, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.8 ч.2 ст.53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 по справі №821/1050/17 та постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 по справі № 540/268/19.
Як вже було зазначено вище, на пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані відповідні пояснення та документи.
Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 804/16980/14, від 06.02.2018 р. у справі № 815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення "митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 27.02.2021 № UА500490/2021/002528, а саме: 190,0050 дол. США/шт., 430103 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2050 *19,0050 = 38963,2500 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислення вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації, а саме: який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім цього, як вбачається з наданої суду відповідачем митної декларації від 27.02.2021 № UА500490/2021/002528, на підставі якої відповідачем скориговано митну вартість товарів: товар в наведеній декларації не є аналогічним товару задекларованим у декларації поданій позивачем.
Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 15.03.2021 № UA 508040/2021/000060/2.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000) від 15.03.2021 року №508040/2021/0000060/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім) 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108020200