Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 травня 2021 р. № 520/4686/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022), в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати такими, що не відповідають нормам Конституції України і є протиправними рішення та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ - 14099344; адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) щодо відмови у зміні рішення про призначення пенсії в частині збільшення відсотку пенсії ОСОБА_1 з 70% на 80% від місячної (чинної) заробітної плати та щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 р., за його заявами №14933 від 24.12.2020 року, №708 від 21.01.2021 року, та двома заявами №2006 від 18.02.2021 р. та №2011 від 18.02.2021 р;
- скасувати: рішення №103 від 30.12.2020 року відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; рішення №963300167054 від 28.01.2021 року відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; рішення від 22.02.2021 року відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні збільшення загального відсотку розрахунку пенсії з 70% на 80%, а також обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 р. за вислугу років; рішення без дати ухвалення (вихідний №2000-0308-3/25636 від 22.02.21 р.) відділу перерахунків пенсії № 4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні збільшення загального відсотку розрахунку пенсії з 70% на 80%, а також обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 25.11.1991 р. за вислугу рокуів»
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р(ІІ)/2020, в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати зазначеної в довідці Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 року №21-85 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12), починаючи з 01.10.2020 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області ухвалити рішення, яким внести зміни (частково змінити) до рішення відділу №1 з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова, викладеного в протоколі №6139 від 19.09.2014 року, про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до норм ст.50-1 Закону України "про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ, в частині відсотку для розрахунку (обчислення) призначеної пенсії від місячної заробітної плати, а саме про збільшення відсотку розрахунку призначеної пенсії з 70% на 80%, тобто без урахування зменшення відсотку пенсії згідно пункту 3) статті 3 Розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, і незалежно від втрати чинності частиною 2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ з набуттям чинності пунктом 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, і незалежно від рішення щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в грошовому розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р(ІІ)/2020, в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати зазначеної в довідці Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 року №21-85 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12), починаючи з 01.10.2020 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити, після проведення перерахунків пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 01.10.2020 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі (але не більше ніж за 12 місяців) та одночасно обчислити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на індекс інфляції всіх несвоєчасно виплачених з 01.10.2020 року до дати фактичної виплати сум пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111;
- визнати такими, що не відповідає нормам Конституції України, а також є протиправною бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо неповного розгляду звернення, невирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень, у т.ч. у встановлені Законами України строки, за зверненнями ОСОБА_1 в порядку Закону України "Про звернення громадян" від 24.12.2020 року та від 21.01.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.12.2020 року та від 21.01.2021 року, подані в порядку Закону України "Про звернення громадян", а також дві заяви подані за встановленою формою №2006 від 18.02.2021 року та №2011 від 18.02.2021 року, в повному обсязі всіх поставлених в них питань;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, яке набуде законної сили, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень (відповідача), відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- якщо суд дійде висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, не застосовувати такий закон чи інший правовий акт, а застосувати норми Конституції України як норми прямої дії, а після винесення рішення у справі звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України, відповідно до абз.2 ч.4 ст.7 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для призначення пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 02.09.2014 згідно із Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991
ОСОБА_1 , 24.12.2020 через Московський відділ обслуговування громадян у м. Харкові ГУПФУ в Харківській області в Регіональному центрі надання адміністративних послуг подав заяву від 24.12.2020 про перерахунок пенсії за встановленою формою (Додаток 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу IV), затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1).
До заяви про призначення пенсії позивач додав копії: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; оригінал довідки Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 року №21-85 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області та Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р(ІІ)/2020, що враховується для перерахунку пенсії позивача.
Одночасно, 24.12.2020 через Московський відділ обслуговування громадян у м. Харкові ГУПФУ в Харківські області в Регіональному ЦНАП позивачем було подано звернення від 24.12.2020 р. в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-ВР до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Додатково 14.01.2021 р. копія цього звернення була передана через особовий кабінет інтернет-сайту Пенсійного фонду України.
У вказаному зверненні позивач просив: провести перерахунок в бік збільшення пенсії позивача в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 року №21-85 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, шо враховується для перерахунку пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її в перерахованому розмірі з 01.10.2020 р; ухвалити рішення, яким внести зміни до рішення (частково змінити) Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова викладеного в протоколі №6139 від 19.09.2014 року (відділ №1 з призначення пенсій), про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до норм ст. 50- 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-Х1І, в частині відсотку призначеної пенсії від місячної заробітної плати, а саме про збільшення відсотку призначеної пенсії з 70% до 80%, тобто без урахування зменшення відсотку пенсії згідно пункту 3) статті 3 Розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-УІІ, незалежно від втрати чинності частиною 2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ з набуттям чинності пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ та виплатити, після проведення вищевказаних перерахунків, разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з дати виникнення права на перерахунок з 01.10.2020 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі (але не більше ніж за 12 місяців): з одночасною виплатою компенсації всіх несвоєчасно виплачених сум пенсії на індекс інфляції відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року N 2050-111.
До звернення про призначення пенсії позивач додав копії: довідки Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 року №21-85 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, підвищеної з 11.09.2020 року згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р(ІІ)/2020, що враховується для перерахунку пенсії позивача, розрахунок стажу для призначення пенсії.
За наслідками розгляду звернення, позивач отримав рішення відповідача № 103 від 30.12.2020 про відмову у призначенні пенсії. У своєму рішення відповідач посилався на ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», № 1697-VІІ від 14.10.2014, згідно з яким пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб. Які втратили працездатність. Розмір пенсії після перерахунку почне складати: з 01.10.2020 - 17120 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн. у зв'язку із чим проводити перерахунок пенсії не доцільно.
21 січня 2021 року, через свій електронний кабінет на сайті Пенсійного фонду України, позивачем було повторно подано окрему заяву №708 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за встановленою ПФУ формою про перерахунок призначеної пенсії в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати.
Одночасно, 21.01.2021 через свій електронний кабінет на сайті Пенсійного фонду України, позивачем було подано повторне звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області в порядку Закону України «Про звернення громадян» про зміну раніше прийнятого рішенням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладеного в протоколі №6139 від 19.09.2014 року про встановлення відсотку призначеної пенсії - збільшення відсотку з 70% до 80% незалежно від перерахунку пенсії в грошовому вимірі, та про подальший перерахунок призначеної пенсії в розмірі 80% від місячної чинної заробітної плати з аналогічними попередньому зверненню вимогами.
За наслідками розгляду зазначеної заяви, позивач отримав рішення № 963300167054 від 28.01.2021. в якому відповідач зазначив, що проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 21.01.2020 та довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії від 08.09.2020 № 414 станом на 11.09.2020, виданої Харківською обласною прокуратурою, є недоцільним.
18 лютого 2021 року позивачем, через ЦНАП до ГУ ПФУ в Харківські області подано заяву № 2006 від 18.02.21, в якій він просив внести зміни до рішення (частково змінити) УПФУ в Московському р-ні м. Харкова, викладеного в протоколі № 6139 від 19.09.2014, в частині відсотку призначеної згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-Х1І пенсії з 70% на 80% від місячної заробітної плати та заяву № 2011 в якій позивач просив відповідача провести перерахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. в розмірі 80% від місячної заробітної плати згідно довідки Харківської обласної прокуратури №21-85 від 02.11.2020 р., без обмеження максимального розміру, з 01.10.2020.
24 лютого 2021 року відповідач розглянувши заяву № 2006, надав лист, в якому зазначив, що рішенням відділу перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.02.21 в проведенні перерахунку пенсії відповідно заяви від 18.02.21 № 2006 щодо зміни загального проценту розрахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» від заробітку з 70% на 80% позивачу відмовлено.
Також з заяви про уточнення окремої позовної вимоги від 08.04.2021 судом встановлено, що Рішенням від 22.02.21 відповідач розглянув заяву позивача № 2011, зазначивши, що згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697 проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 18.02.2021 2011 та довідкою про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії від 02.011.2020 № 21-85 станом на 11.09.202, виданої Харківською обласною прокуратурою, є недоцільним.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Станом на дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, частина перша якої (в редакції чинній на час призначення пенсії) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років; незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частинами дванадцятою та сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, відповідно до яких обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданих пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (надалі також Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону внесено зміни (друге речення частини п'ятнадцятої), згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана норма набрала чинності до призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури, яка призначена до 01.10.2011, має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
При вирішенні питання про застосування закону в часі (статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ) суд виходить з того, що згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Внесенням змін до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року Законом України від 08 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, в тому числі Закону України "Про прокуратуру", а також прийняттям Закону України "Про прокуратуру" (в редакції 14 жовтня 2014 року) допущено звуження соціальних гарантій, а саме: гарантоване позивачу право на пенсійне забезпечення при наявності 20 років вислуги, а також зменшено відсотковий розмір пенсії від розміру заробітної плати та порядку її розрахунку.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділи здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. Вони по суті є органами державної виконавчої влади і суб'єктами владних повноважень, а тому відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу за вислугою років на підставі частини 20 ст. 86 ЗУ "Про прокуратуру" №1697-VII та у зв'язку із неприйняттям КМУ нормативного акту про умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, відповідач порушив соціальні права і свободи позивача, тобто його право на перерахунок пенсії.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.
Умови та порядок пенсійного забезпечення позивача у момент виникнення у нього права на призначення пенсії визначалися статтею 50-1 Закону 1789-XII.
Приписи частин дванадцятої та сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, що набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено.
Суд зазначає, що норми статті 50-1 Закону № 1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).
Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України, однак не прийняті до моменту його звернення за перерахунком пенсії, що стало наслідком для прийняття відповідачем спірного рішення.
Відтак, маючи відповідне право на перерахунок пенсії та перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, позивач не може його реалізувати.
Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 не може бути застосовано до правовідносин, що виникли до 13.12.2019 року.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати з 01.10.2020 року.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити, після проведення перерахунків пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час тобто за період з 01.10.2020 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі (але не більше ніж за 12 місяців), суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійних виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги позивача про обчислення та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на індекс інфляції всіх несвоєчасно виплачених з 01.10.2020 року до дати фактичної виплати сум пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а), від 12.02.2019 (справа №814/1428/18) та від 15.04.2019 року (справа №727/7818/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45555/18).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача, заявлених в порядку ст. 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення.
Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є визнання такими, що не відповідають нормам Конституції України і є протиправними рішення та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ - 14099344; адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) щодо відмови у зміні рішення про призначення пенсії в частині збільшення відсотку пенсії ОСОБА_1 з 70% на 80% від місячної (чинної) заробітної плати та щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 р., за його заявами №14933 від 24.12.2020 року, №708 від 21.01.2021 року, та двома заявами №2006 від 18.02.2021 р. та №2011 від 18.02.2021 р; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.10.2020 року перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-111 (2663-14) від 12.07.2001) виходячи з розрахунку 80% від загальної суми усіх складових заробітної плати зазначеної у довідці Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 № 21-85 у тому числі: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань без обмеження максимального розміру та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити, після проведення перерахунків пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 01.10.2020 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі (але не більше ніж за 12 місяців) та одночасно обчислити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на індекс інфляції всіх несвоєчасно виплачених з 01.10.2020 року до дати фактичної виплати сум пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання такими, що не відповідають нормам Конституції України і є протиправними рішення та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області (код ЄДРПОУ - 14099344; адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) щодо відмови у зміні рішення про призначення пенсії в частині збільшення відсотку пенсії ОСОБА_1 з 70% на 80% від місячної (чинної) заробітної плати та щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 р., за його заявами №14933 від 24.12.2020 року, №708 від 21.01.2021 року, та двома заявами №2006 від 18.02.2021 р. та №2011 від 18.02.2021 р.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.10.2020 року перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-111 (2663-14) від 12.07.2001) виходячи з розрахунку 80% від загальної суми усіх складових заробітної плати зазначеної у довідці Харківської обласної прокуратури від 02.11.2020 № 21-85 у тому числі: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань без обмеження максимального розміру.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити, після проведення перерахунків пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 01.10.2020 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі (але не більше ніж за 12 місяців) та одночасно обчислити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію на індекс інфляції всіх несвоєчасно виплачених з 01.10.2020 року до дати фактичної виплати сум пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-111.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Тітов