73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"30" серпня 2006 р. Справа № 7/291-АП-06
м.Херсон, зал судового засідання №324, 10 год. 00 хв.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів", м.Херсон
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Букацель Л.І. - гол. бухгалтер, доруч. №1521/10 від 14.08.06р., Плесняєва- Іващенко С.М. - представник, доруч. №1521/10 від 14.08.06р.
від відповідача: Горбунова К.О. - держподатінспектор, пост. дов. №3/9/10-139 від 10.01.06р.; Кравицький О.Ф. - старший державний податінспектор, дов. №10534/9/10-039 від 14.08.06р.
Позивач (ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів") звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам чинного податкового законодавства прийняте відповідачем (ДПІ у м.Херсоні) податкове повідомлення-рішення № 000061600/0 від 21.12.2005р. про зменшення підприємству на 10425 грн. заявленої до бюджетного відшкодування суми згідно декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) за вересень 2005р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у оспорюваному акті не зазначено яку саме норму Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями (далі Закон №168) порушено підприємством.
В порушення п.п.1.7, п.п.2.3.2 розд. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 10.08.2005р. №327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. № 925/11205, далі Порядок №327) у акті перевірки не зазначено первинні документи, якими б не підтверджувалося право платника на бюджетне відшкодування та які норми Закону № 168 при цьому було порушено.
Порядок бюджетного відшкодування визначено у п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168, згідно з яким бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення ПДВ звітного податкового періоду. Зазначений Закон не містить норми, яка зобов'язує платника при проведенні розрахунку бюджетного відшкодування враховувати суми податку попереднього податкового періоду, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на те, що в процесі проведення перевірки контролюючим органом використано надані платником податку копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за вересень 2005р. та копії платіжних документів, що підтверджують факт оплати за товари. За наслідками дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку встановлено факт завищення заявленої до відшкодування суми від'ємного значення ПДВ.
В порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону №168 позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення ПДВ, що є більшою, ніж сума податку фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товару.
Позивачем у рядку 4 додатку 3 до декларації по податку на додану вартість зазначена сума (1042876,00 грн.), що підлягає бюджетному відшкодуванню. Ця сума не повинна перевищувати суму податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачену отримувачем товарів у попередньому податковому періоду постачальникам таких товарів.
Так, у рядку 3 додатку 3 підприємством зазначено фактично сплачену суму податку в розмірі 1070153 грн., але перевіркою встановлено, що фактично сплачена сума податку у попередньому звітному періоді становить 1032451 грн. Сума зазначена у рядку 4 не може перевищувати суму, зазначену у рядку 3, а позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму, що є більшою на 10425 грн., ніж сума податку фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (1042876 - 103245), яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Підпунктом 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону №168 встановлено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її нарахування.
Чинне законодавство не пов'язує недійсність рішення контролюючого органу з порушенням порядку проведення перевірок, при дотриманні контролюючим органом компетенції, встановлених законом меж відповідальності та встановленні наявності правопорушення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Уповноваженим представником органу державної податкової служби проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку підприємства з питання достовірності від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларації по ПДВ за вересень 2005р.
В процесі проведеної перевірки встановлено, що платником податку згідно декларації з ПДВ за вересень 2005р. заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 1042876 грн., шляхом зарахування її на розрахунковий рахунок.
Згідно припису п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону №168 заявлена до відшкодування сума не повинна перевищувати суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
На підставі даних рядку 3 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2005р. зазначена сума дорівнює 1070153 грн.
Перевірку проведено з врахуванням положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.05р. № 350.
З посиланням на підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 вищеназваних Методичних рекомендацій, контролюючим органом суму попереднього податкового кредиту рядку 3 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2005р. (а.с.17) визначено виходячи з реєстру отриманих і виданих у серпні платником податку податкових накладних та платіжних доручень, що підтверджують факт оплати постачальником зазначених у цих накладних товарів (робіт, послуг), у т.ч. ПДВ.
Застосовуючи встановлений метод, перевіряючим було встановлено, що фактично сплачена сума податку у попередньому звітному періоді становить 1032451 грн., а не 1070153 грн., як зазначено позивачем.
В зв'язку з цим, з врахуванням припису підпункту 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону №168, контролюючим органом було підтверджено право на бюджетне відшкодування в сумі 1032451 грн., що на 10425 грн. менше, ніж заявлено відповідачем.
За наслідками перевірки складено акт № 2550/15-2/00952367 та прийнято податкове повідомлення рішення від 13.02.2006р. №000061600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 10425 грн., оспорення якого є предметом даного спору.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, у тому числі додатково надані, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано приписом підпункту 7.7 статті 7 Закону №168.
Відповідно до абз. 3 підпункту 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону №168 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду.
Імперативною нормою п.п.7.7.2 пункту 7.7 цього Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З системного аналізу наведеної правової норми встановлено, що від'ємна сума бюджетного відшкодування не може перевищувати суму податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто законодавець не ставить у залежність період виникнення у отримувача товарів зобов'язання перед постачальниками з оплатою вартості цих товарів постачальникам.
Наданими у справу доказами, а саме реєстром розрахункових документів, підтверджено сплату ВАТ "Херсонський КХП" протягом серпня 2005р. суми податкового кредиту постачальникам таких товарів на суму 1070153 грн., цей факт органом ДПС ніяким чином не спростовано.
Зважаючи на викладене, підприємство у повній відповідності з приписами пункту 7.7 визначило суму бюджетного відшкодування згідно декларації за вересень 2006р. в сумі 1042876 грн.
У відповідача відсутні законні підстави для його зменшення на суму 10425 грн., в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням положень підпункту 7.7 статті 7 Закону №168 і суд визнає його нечинним.
Доводи відповідача до уваги не приймаються з врахуванням наступного.
У наданих запереченнях відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ (затверджені наказом ДПАУ №350 від 18.08.05р.), якими встановлено, що податковий кредит попереднього податкового періоду має бути розрахованим згідно наданих підприємством, завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам та копій реєстрів отриманих виданих ними податкових накладних.
Натомість зазначений Методичними рекомендаціями спосіб визначення податкового кредиту попереднього податкового періоду інший ніж встановлений абз. а) п.п.7.7.2 статті 7 Закону №168, що призводить до звуження правового змісту цієї норми.
Методичні рекомендації затверджені Наказом ДПА України, не мають пріоритету перед Законом №168.
Судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. позивачу відшкодовується за рахунок державного бюджету.
За згодою представників сторін у судовому засіданні проголошено повний текст постанови.
Керуючись ст.ст.94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити.
Визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам чинного податкового законодавства прийняте ДПІ у м.Херсоні податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005р. № 000061600/0 яким ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів", код 952367 зменшено суму бюджетного відшкодування на 10425 грн.
2. Присудити з Державного бюджету України на користь ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" м.Херсон, вул.Порт-Елеватор, 5, код ОКПО 00952367, свідоцтво платника ПДВ № 009523621039, 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.О. Задорожна
Повний текст постанови
складено 30.08.2006р.