Справа № 712/5895/21
Провадження № 1-кс/712/3121/21
01 червня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12020250000000274, -
28 травня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження № 12020250000000274.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 08 листопада 2020 близько 16 год. 50 хв. водій автомобіля HONDA PILOT реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул. Трипільська в м. Сміла Черкаської області, у напрямку від вул. Івана Піддубного до вул. Алатирська, перебуваючи напроти буд. 48 по вул. Трипільська в м. Сміла, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги у не відведеному для цього місці, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці.
30 квітня 2021 старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12020250000000274 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 28 КПК України.
08.11.2020 ОСОБА_5 зателефонував в службу 102 та повідомив, що збив чоловіка по вул. Трипільська на Юровій горі. Згідно рапорту ст. інспектора-чергового СРП № 3 Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 місце скоєння наїзду вул. Трипільська буд. 45 на Юровій горі. Проте, в постанові слідчим вказано, що наїзд на пішохода було здійснено напроти буд. АДРЕСА_1 і відсутні відомості про те, що Юрова гора, це кафе-бар.т В матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення огляду учасника ДТП ОСОБА_5 на ступінь алкогольного сп'яніння, що є важливим аспектом для з'ясування питання щодо можливості водія вчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки та є обставиною, яка мала враховуватись при проведенні автотехнічної експертизи.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча і становить порушення вимог підпункту «а» п. 2.9 ПДР, проте не вважається безпосередньою причиною настання ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння потерпілому смерті, але при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК України.
В постанові слідчим вказано, що під час проведення досудового слідства по кримінальному провадженню було встановлено, що в момент здійснення наїзду на ОСОБА_4 була темна пора доби, що не відповідає дійсності. Згідно Постанови ДТП сталась 08.11.2020 приблизно об 16.50 год., повідомлення на 102 надійшло о 16.58 год., тобто до заходу сонця, яке в дану пору року розпочинається після 17.00 год. Отже, з 16.00 та 18.30 це проміжок часу, який підпадає під поняття цивільні сутінки, коли діяльність людини ще не потребує додаткового освітлення (за відсутності туману або дощу. Згідно протоколу огляду місця події від 08.11.2020 температура повітря +8, дорожнє покриття сухе, отже дощу не було. Відомості про наявність туману в протоколі теж не зазначені. До того ж ОСОБА_5 підтвердив в своїх показах, що йому ні чого не заважало рухатись і не відволікало від керування автомобілем. Таким чином, під час ДТП відсутні умови, які обмежували видимість і створювали перешкоди для своєчасного виявлення пішохода та негайного вжиття водієм заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
В постанові слідчий зазначає, що пішохід вибіг на ділянці дороги без пішохідного переходу. Проте, даний факт встановлювався лише з показів водія транспортного засобу ОСОБА_8 , який є учасником ДТП та зацікавленою особою, та не підтверджений жодним експертним висновком або показами свідків. ОСОБА_4 був особою з інвалідністю внаслідок травми і з показів брата померлого мав проблеми зі здоров'ям, крім того померлий мав міцну статуру і під час аварії був взутий в капці. Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи визначити швидкість руху автомобіля на момент наїзду пішохода 50 км/год. не представляється можливим; вказаний ОСОБА_5 темп руху пішохода не може прийматись до уваги при подальших дослідженнях як такий, що встановлений з порушенням методичних рекомендацій; перевірити технічну спроможність в частині напрямку руху пішохода до місця наїзду та розташування пішохода не представляється можливим.
Таким чином, експертизою не підтверджено, що померлий вибіг на дорогу і дані щодо відсутності технічної можливості водія уникнути наїзду не підтверджені. Експертом зроблений висновок, що в дорожній обстановці, яка склалась на момент ДТП ОСОБА_5 мав діяти відповідно до п. 12.3 ПДР.
У висновку проведення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи експертом взято до уваги дані протоколу проведення слідчого експерименту від 19.03.2021 та вказано, що в момент виходу пішоходу з узбіччя на проїзну частину дороги автомобіль ОСОБА_5 знаходився на відстані 14,1 м від місця наїзду. Таким чином, під час слідчого експерименту статист виходив на проїжджу частину, а не вибігав.
Отже, висновок слідчого, що померлий вибіг на дорогу не відповідає обставинам справи та суперечить матеріалам кримінального провадження.
Крім того, враховуючи, що ДТП сталося в приватному секторі, то відсутність розмітки не є обставиною, яка може суттєво вплинути на хід розслідування.
Адже незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов'язаний був дотримуватись ПДР та при виявленні пішохода негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу (пункти 10.1, 12.3 ПДР).
Слідчим під час проведення досудового слідства по кримінальному провадженню було допущено порушення вимог КПК України та проведено слідчі експерименти в умовах, які не відповідали умовам під час ДТП.
Висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 30.03.2021 підтверджено, що слідчим не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.
При винесенні постанови про закриття кримінального провадження № 12020250000000274 слідчим проігноровано висновок від 04.12.2020 № 4/851 експертизи технічного стану транспортного засобу.
Згідно висновку товщина передніх гальмових дисків не відповідає вимогам підприємства виробника, відповідно до вимог п.31.4.1 а) ПДР України експлуатація даного транспортного засобу заборонялась.
Водій автомобіля HONDA PILOT реєстраційний номер НОМЕР_1 мав можливість виявити вказані невідповідності шляхом проведення своєчасного технічного огляду.
В протоколі огляду місця події від 08.11.2020 зазначено про відсутність слідів шин та слідів гальмування, що саме по собі неможливо враховуючи покази ОСОБА_5 .
Водій стверджує, що намагався вивернути кермо ліворуч і через 10-15 м зупинився, тож очевидно, що навіть на швидкості 50 км/год. таке гальмування мало залишити сліди.
Проте, в ході слідства дослідження слідів автомобіля, що залишилися при дорожньо-транспортній пригоді не проводилось.
Слідством не з'ясовано дійсних обставин справи, а саме: механізм наїзду автотранспортного засобу на пішохода; де стався наїзд на потерпілого; що вплинуло на виникнення дорожньо-транспортної ситуації; рівень швидкості автомобіля при здійсненні наїзду.
Водія автомобіля не оглянутої з метою з'ясування-ступеня алкогольного сп'яніння.
Результати слідства ґрунтуються лише на показах водія ОСОБА_5 та не підтверджуються матеріалами досудового слідства.
Отже, слідчим не вчинено дій щодо з'ясування чи могли несправності гальмових дисків автомобіля стати причиною ДТП, внаслідок якого потерпіли помер.
Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження №12020250000000274 є передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України, оскільки у матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному, що свідчить про невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує.
Прокурор в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12020250000000274 від 08.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30 квітня 2021 року постановою старшого слідчого ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області закрито кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, аналізуючи подану заявником скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження враховує наступне.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадженняє захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Під час розгляду вказаної скарги встановлено, що в постанові від 30 квітня 2021 року слідчим не доведено повноти проведення досудового розслідування.
Суд вважає обгрунтованими доводи заявника щодо того що слідчим не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів для з'ясування дійсних обставин справи, а саме: механізм наїзду автотранспортного засобу на пішохода; де стався наїзд на потерпілого; що вплинуло на виникнення дорожньо-транспортної ситуації; рівень швидкості автомобіля при здійсненні наїзду, чи не перебував водія автомобіля на момент ДТП у стані алкогольного сп'яніння, чи дійсно ДТП сталась у темну пору доби та чим це підтверджено. До таких висновків суд доходить з урахуванням відсутності у спірній постанові вичерпних висновків з вказаних обставин у співставленні з результатами проведених слідчих та процесуальних дій.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що в ході судового розслідування не повно з'ясовані обставини кримінального провадження, а тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження № 12020250000000274 від 08.11.2020 підлягає скасуванню як винесена передчасно.
При новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу (події) злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів потерпілого.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 12020250000000274 - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 30.04.2021, про закриття кримінального провадження №12020250000000274 від 08.11.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_9