Номер провадження: 11-кп/813/1257/19
Номер справи місцевого суду: 500/6065/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.08.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 в межах розгляду апеляційної скарги прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2017 року в кримінальному провадженні № 12015160150001014, внесеному до ЄРДР 29.04.2015 року, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Залізничне, Болградського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає - АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід не обирався,
визнано винуватим та йому призначено покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в місті Ізмаїл, Одеської області, громадянку України, незаміжню, не працює, зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , проживає - АДРЕСА_2 , раніше не судиму, запобіжний захід не обирався,
визнано винуватою та їй призначено покарання за:
- ч. 3 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі,
- ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.190 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
Згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_12 визначено шляхом
поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 , судимого 21 листопада 2003 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік; 26 липня 2007 року Ізмаїльським міськрайонним судом одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 09 вересня 2009 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, запобіжний захід не обирався,
визнано винуватим та йому призначено покарання за:
- ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі,
- ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі,
- ч. 2 ст. 190 КК України у виді трьох років позбавлення волі,
- ч. 3 ст. 190 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_14 залишено без розгляду.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 задоволено повністю, стягнуто на її користь з ОСОБА_16 4766 грн. 66 коп.,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлених судами обставин.
Згідно з оскарженим вироком ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні таких злочинів:
- 08.12.2014 року ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 1000 доларів США, що становило 15525 гривень, а також намагався заволодіти шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_18 , в сумі 40000 грн., однак не довів до кінця умисел з причин, що не залежали від нього.
- 04.05.2015 року ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_19 , шахрайським шляхом заволоділи грошовими ОСОБА_20 в сумі 294 гривень.
- 16.09.2015 року ОСОБА_7 , таємно викрав з автомобіля марки «ВАЗ-2106», який належить ОСОБА_20 , її майно на загальну суму 2570 гривень.
- 27.09.2015 року ОСОБА_7 , шахрайським шляхом заволодів належним ОСОБА_21 мобільним телефоном марки «SONY» модель «C2305/Xperia C», вартістю 960 гривень.
- 11.10.2015 року ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_22 в сумі 500 гривень.
- 08.05.2015 року ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_23 в сумі 895 гривень, та грошовими коштами ОСОБА_24 в сумі 1200 гривень.
- 10.05.2016 року ОСОБА_7 , шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_25 в сумі 796 гривень, ОСОБА_26 , в сумі 900 гривень, ОСОБА_27 , в сумі 3750 гривень.
10.02.2017 року ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів належим ОСОБА_28 мобільним телефоном марки «Sony Xperia», вартістю 1210 грн.
Оскарженим вироком також засуджені ОСОБА_29 та ОСОБА_16 , апеляційні скарги стосовно яких не подані.
Не погоджуючись з вироком районного суду прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді реального позбавлення волі, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Вироком Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, оскаржений вирок скасовано, ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки,
- за ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 190 КК України - 3 (три) роки,
- за ч. 2 ст. 190 КК України - 3 (три) роки,
- за ч. 3 ст. 190 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Згідно з положеннями ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Постановою Верховного Суду від 04.07.2019 року скасовано вирок Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2018 року відносно ОСОБА_7 та призначено новий розгляд апеляційної скарги.
Цією ж постановою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Вимоги клопотання та узагальнені доводи особи, яка його подала.
Прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 звернувся до Одеського апеляційного суду з клопотанням про продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строку тримання під вартою на 60 діб з моменту розгляду зазначеного клопотання.
Доводи прокурора обґрунтовані тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, на даний час в Ізмаїльському міськрайонному суді на розгляді знаходяться об'єднані обвинувальні акти відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить про наявність, передбачених ст. 177 КПК України, ризиків: переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Позиції учасників судового провадження.
Вислухавши доповідача; прокурора, який підтримав доводи клопотання; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора; дослідивши доводи клопотання, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Строк дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту в разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Беручи до уваги, що ОСОБА_30 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а в апеляційній скарзі прокурора порушується питання про погіршення його становища та призначення йому більш суворого покарання, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинення інших кримінальних правопорушень не зменшились.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Едуард Шабалін проти Росії» від 16.10.2014 року), постанови Верховного Суду від 04.07.2019 року, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_7 , з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його винуватим за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, та скоєння ним інших кримінальних правопорушень, про що свідчать факти скоєння ОСОБА_7 05.09.2017 року та 20.06.2018 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, за якими внесено відомості до ЄРДР за №12017160150002531 від 05.09.2017 року та №12018160150001612 від 20.06.2018 року, та обвинувальні акти по яким перебувають на розгляді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, що свідчить про наявність у ОСОБА_7 стійкого злочинного умислу на скоєння корисливих злочинів та його небажання стати на шлях виправлення, апеляційний суд вважає, що запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів неможливо, а тому приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких перешкод для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою апеляційним судом не встановлено, жодних доводів з цього приводу учасниками провадження не надано.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 діб, тобто до 28.10.2019 року.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 376, 404, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 діб, тобто до 28.10.2019 року.
Відкласти розгляд апеляційної скарги прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2017 року в кримінальному провадженні № 12015160150001014, внесеному до ЄРДР 29.04.2015 року, відносно ОСОБА_29 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_16 , обвинуваченої за ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.190 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4