Справа № 592/14858/19
Провадження № 1-кп/592/73/21
01 червня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого- ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200440002246 від 03.08.2019 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, ніде не зареєстрованого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ст. 185 ч.1 КК України, -
09.05.2019 з 14:00 год. ОСОБА_5 знаходився у домоволодінні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де відпочивав та вживав спиртні напої з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Під час відпочинку ОСОБА_7 залишила власний мобільний телефон MEIZU М 6Т 16 Gb Gold заряджатись у кімнаті будинку.
Після чого, у цей же день, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись сам у кімнаті, де ОСОБА_7 залишила мобільний телефон, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та метою, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілій та бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав мобільний телефон MEIZU М 6Т, належний ОСОБА_7 , вартістю 2106 грн., чим спричинив останній майнової шкоди на вказану суму.
З місця вчинення кримінального правопорушення зник з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що в цей день вживав спиртні напої разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , хлопцем на ім'я ОСОБА_10 , дівчиною ОСОБА_11 , перебував вдома у ОСОБА_6 , але мобільного телефону не викрадав і не бачив хто це зробив. Вони відпочивали в беседке на території домоволодіння, коли до нього підійшов ОСОБА_9 і запитав, чи є у нього документи. Так, у нього були посвідчення водія, вони сіли в автомобіль з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 і поїхали до ломбарду, де саме ОСОБА_9 дістав мобільний телефон, звідки він у нього не запитував, та надав на його прохання працівнику ломбарду своє посвідчення водія, і так як саме це були його документи, то йому і видали квитанцію, він розписався за 1000 грн., які віддав ОСОБА_9 . Так, він знає, що останній раніше здавав в ломбард золотий ланцюжок, а ОСОБА_10 йому давав також своє посвідчення, тому і він погодився в цей раз дати своє. Після цього вони поїхали на базу, де він працював і в цей час подзвонив ОСОБА_6 і сказав, що у Рити зник телефон. Коли вони повернулися до решти компанії, то всі кинулися запитувати де телефон саме до ОСОБА_9 , а не до нього. Оскільки злочину не вчиняв, то і цивільний позов потерпілої не визнає.
Незважаючи на такі пояснення та заперечення ОСОБА_5 у судовому засіданні, факт вчинення ним злочину за вказаних вище обставин, підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами. Зокрема, потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що 09.05.2019 відпочивала з компанією у домоволодінні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 у беседке вживали спиртні напої, у неї розрядився телефон і його поставили на підзарядку у будинку. Приблизно через 1,5- 2 години вона зайшла в будинок по телефон, але його не було. Вона посварилася зі всіма і уїхала. Через два тижня їй подзвонив ОСОБА_6 і повідомив, що телефон викрав ОСОБА_12 і здав його у ломбард «Скарбниця». Цивільний позов підтримує на суму 3 420 грн., саме за таку ціну вона купила мобільний телефон у вересні 2018 року через мережу Інтернет і оцінила вона його як новий, а не б/у. (а.с.19) Під час повторного допиту, потерпіла пояснила, що лише ОСОБА_5 зранку брав її телефон, бачив як він виглядає, вона йому казала пароль і він комусь телефонував.
Свідок ОСОБА_9 у суді показав, що 09.05.2019 компанією, в тому числі, він, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , перебували біля магазину за адресою АДРЕСА_3 і пили пиво. Потім близько до обіду пішли в гості до ОСОБА_6 , сіли в беседке у дворі , пили також пиво та слухали музику, ОСОБА_14 пішла у будинок спати, також і ОСОБА_6 ходив у будинок, а ОСОБА_12 також вставав із столу і вибував із поле його зору .О 16 годині до нього підійшов ОСОБА_16 та попросив звозити його на машині до ломбарду. Він погодився і разом із ним, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 поїхали по місту в район 9-го мікрорайону до ломбарду. Туди зайшов ОСОБА_12 , дістав мобільний телефон золотистого кольору, і отримав гроші, скільки він не знає, але ОСОБА_12 дав йому 200 грн на бензин. В ломбард заходив просто за компанію. Потім поїхали на роботу ОСОБА_18 , на базу, де він і признався йому, що це він викрав телефон. Тоді свідок запитав, навіщо він це зробив, так як думав, що в ломбард ОСОБА_19 здає свій телефон, а не чужий. Вказує, що у них були добрі дружні відносини і хоча зараз не спілкуються, але підстав його оговорювати немає .
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що в цей день були в гостях у ОСОБА_6 у дворі, розпивали спиртні напої. Потерпіла повідомила, що в неї розрядився телефон і свідок віднесла його у будинок на підзарядку. Потім поїхала разом із ОСОБА_20 , ОСОБА_18 і ОСОБА_15 на автомобілі у місце, в районі 9 -го мікрорайону зупинилися і хлопці вийшли з машини, як пояснив ОСОБА_12 міняти валюту. Повернувшись, вони разом поїхали на природу, заїхавши в магазин хлопці купили продукти харчування та пиво, скільки саме грошей витратили вона не бачила, пізніше зателефонувала ОСОБА_21 і сказала, що в неї зник телефон. Вони повернулися до будинку ОСОБА_6 , вийшла потерпіла і попросила повернути їй телефон. Всі сказали, що не брали її телефон і хто брав не бачили .
Дані показання потерпілої, свідків об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема копіями чеку № 5973, гарантійного талона, актом здачі прийомки № 293747 від 05.09.2018 року про придбання ОСОБА_7 нового мобільного телефону MEIZU М 6Т 16 Gb Gold за 2999 грн., а всього сплатила 3 421 грн., в тому числі, за негарантійний ремонт, сім і протектор, протектор на дисплей, доставку. (а.с.56-57); висновком експерта № 19/119/11-1/1699е від 08.08.2019 року, за яким ринкова вартість смартфона MEIZU М 6Т 16 Gb Gold станом на час вчинення злочину на 09.05.2019 року могла складати 2 106 грн. (а.с. 59-62); протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.09.2019 року, згідно якого з ПТ Ломбард «Свіжа копійка» за адресою м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 12 вилучено договір фінансового кредиту під заставу майна від 09.05.2019 року на ім'я ОСОБА_5 . (а.с.65-67); постановою про визнання речовим доказом від 19.09.2019 року даного договору. (а.с.68-69); копією посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 (а.с.73); довідкою про результати опитування з використанням поліграфа від 10.09.2019 року, з якої убачається, що свідок ОСОБА_9 про скоєння крадіжки мобільного телефону вперше дізнався в день скоєння крадіжки від особи, яка її скоїла, а саме від знайомого на ім'я ОСОБА_12 . (а.с. 135-136); довідкою про результати опитування з використанням поліграфа від 10.09.2019 року, з якої убачається, що обвинувачений ОСОБА_5 вважає себе причетним до скоєння таких правопорушень, як розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, шахрайство, крадіжка, надання неправдивих свідчень;вважає себе причетним до скоєння крадіжок металолому та мобільного телефону;про скоєння крадіжки мобільного телефону дізнався раніше від усіх в момент скоєння крадіжки;вважає, що телефон потерпілої він зняв із «зарядки» та розблокував його графічним ключем;першим запропонував поїхати до ломбарду;під час закладання телефону до ломбарду знав, що телефон викрадений та належить знайомій ОСОБА_14 ;просив ОСОБА_22 надати неправдиві свідчення в поліції;вважає себе винним у вказаному кримінальному правопорушенні так, як сам його скоїв та не дає правдиві пояснення під час проведення опитування із використанням поліграфа. (а.с.137-138) Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, в тому числі показанням потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які є логічними та послідовними, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за: ч.1 ст.185 КК України, т.я. він таємно вчинив крадіжку майна ОСОБА_7 на суму 2 106 грн., тобто крадіжка.
Що ж стосується доводів ОСОБА_5 з приводу того, що він не викрадав мобільного телефону ОСОБА_7 , а йому у ломбарді показав його свідок ОСОБА_9 , який його оговорює, то суд їх розцінює як особливе ставлення обвинуваченого до скоєного з власних міркувань і життєвих принципів, яке суперечить встановленим нормам моралі у суспільстві, та суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, так як твердження щодо обмовлення його у вчиненому свідком та потерпілою є голослівними і не можуть бути прийнятими судом до уваги, так як не підтверджені жодними доказами, а навпаки спростовують таку позицію обвинуваченого результати опитування вказаних осіб з використанням поліграфа, договором з ломбарду, який укладався саме між ОСОБА_5 та товариством. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 цього кодексу суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також досудову доповідь органу пробації, який дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, застосувавши покарання, не пов'язане з позбавлення волі. (а.с. 44-45)
Обставин, що пом'якшують покарання не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У даному провадженні заявлений цивільний позов ОСОБА_7 на суму 3 420 грн. матеріальної шкоди, як вказано вартість викраденого майна. (а.с.19), який обвинувачений не визнав. Так, потерпіла зазначила, що мобільний телефон був новий, придбала вона його 05.09.2018 року і сплатила загальну суму згідно чеку 3 421 грн. (а.с. 56) Так, як убачається із чеку № 5973 від 05.09.2018 року, вартість самого мобільного телефону MEIZU М 6Т 16 Gb Gold складає 2 999 грн., а решта коштів була сплачена за негарантійний ремонт (199 грн), сім і протектор (49 грн.), протектор на дисплей (149 грн.), доставку (25 грн.), що не інкримінується обвинуваченому, а судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Згідно висновку експерта № 19/119/11-1/1699е від 08.08.2019 року, ринкова вартість смартфона MEIZU М 6Т 16 Gb Gold станом на час вчинення злочину на 09.05.2019 року могла складати 2 106 грн., так як пройшло декілька місяців з дня придбання телефону та його викрадення, він перебував в експлуатації і мав знос, тому не можна сказати, що телефон був новий, а тому законних підстав стягувати з обвинуваченого 3 420 грн. у суду немає. Даний висновок експерта потерпілою ОСОБА_7 належними доказами спростований не був.
На підставі ст.ст. 127-129 КПК України, ст. 1167 ЦК України суд вважає за необхідне цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої 2 106 грн. матеріальної шкоди, в решті позову відмовити за необгрунтованістю.
Речові докази, у відповідності до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне:
-договір фінансового кредиту під заставу майна від 09.05.2019 року на ім'я ОСОБА_5 - залишити у матеріалах провадження. (а.с. 68-69).
На підставі ст. 122 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 471 грн. 03 коп. (а.с. 58).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався. Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 2 106 грн. матеріальної шкоди.
Речові докази, у відповідності до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне:
-договір фінансового кредиту під заставу майна від 09.05.2019 року на ім'я ОСОБА_5 - залишити у матеріалах провадження. (а.с. 68-69).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 471 грн. 03 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1