Справа №592/6457/21
Провадження №1-кс/592/3325/21
28 травня 2021 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання представниці власниці майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
25.05.2021 року представниця власниці майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про скасування арешту майна, із змісту якого вбачається, що в провадженні СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області (майор поліції ОСОБА_5 ) знаходиться кримінальне провадження № 12021200480000454 від 26.02.2021 року за фактом замаху на самогубство за ч. 3 ст. 120 КК України. Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 від 01.03.2021 року під час досудового розслідування був накладений арешт на виявлений та вилучений 26.02.2021 року під час проведення огляду місця події приміщення кв. АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_3 , ноутбук марки Lenovo моделі G510, чорного кольору, яким вона користувалась. У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний обвинувачений їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. На підставі ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження, або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166,170-174 цього Кодексу. Вказаний вилучений під час обшуку місця проживання та реєстрації ОСОБА_3 ноутбук марки Lenovo моделі G510, чорного кольору під час досудового розслідування був оглянутий слідчим, ніякого значення та відношення до кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР № 12021200480000454 від 26.02.2021 року, вказана річ не має. Враховуючи вищезазначене вона вважає, що на даний час по кримінальному провадженні № 12021200480000454 від 26.02.2021 року в арешті ноутбуку відпала будь-яка потреба. На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, вона просила скасувати арешт з майна ноутбука марки Lenovo моделі G510, чорного кольору, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.03.2021 року по кримінальному провадженню № 12021200480000454 від 26.02.2021 року (вхідний № 20004/21 від 25.05.2021 року) (а. п. 1, 2) .
27.05.2021 року представниця власниці майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій вона просила справу № 592/6457/21, провадження № 1-кс/592/3325/21, призначену до судового розгляду на 28.05.2021 року на 9 годину 00 хвилин, провести у її відсутність. Клопотання про зняття арешту з майна по кримінальному провадженню № 12021200480000454 в інтересах ОСОБА_3 вона повністю підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі (вхідний № 20360 від 27.05.2021 року) (а. п. 11) .
В судове засідання власниця майна ОСОБА_3 не прибула. Про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. Її неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (а. п. 9) .
В судове засідання слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (а. п. 10) .
Ознайомившись із клопотанням представниці власниці майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, дослідивши документи та копії документів, доданих до клопотання, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, прихожу до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.03.2021 року у справі № 592/2335/21, провадження № 1-кс/592/1255/21 клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200480000454 від 26.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120 КК України, про арешт майна, було задоволено. Було накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучене 26.02.2021 року під час проведення огляду місця події в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки Lenovo моделі G510, чорного кольору, запакований до спец-пакету № 3041862, яким користувалась ОСОБА_3 , оскільки вищезазначений речовий доказ зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, в подальшому може бути використаний, як доказ та має суттєве значення у кримінальному провадженні № 12021200480000454 від 26.02.2021 року. Було ухвалено роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю вищезазначеного рухомого майна положення, що закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України. Було ухвалено слідчому СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 негайно виконати ухвалу про арешт майна. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді. Ухвала набрала законної сили 10.03.2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95224630) (а. п. 3) .
Із змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власниці або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Крім того, беру до уваги положення ч. 1 ст. 100 КПК України, із змісту якої вбачається, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 КПК України.
Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, згідно якій критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Рисовський проти України” від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04) , “Кривенький проти України” від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07) ) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81574015) .
Отже, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу, а саме: арешту вищевказаного майна, відпала потреба, оскільки слідчому судді слідчим не було надано жодних відомостей про те, що вищевказане майно було визнане речовим доказом, оскільки вказане майно не є предметом дослідження будь-якої експертизи, оскільки в даному випадку в разі неповернення вилученого та арештованого майна може бути не дотриманий справедливий баланс та особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності може понести індивідуальний і надмірний тягар, відтак прихожу до висновку про те, що клопотання представниці власниці майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна слід задовольнити частково, беручи до уваги вищезазначені мотиви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 21, 100, 174, 309, 375, 376, 532, 533 КПК України, -
Клопотання представниці власниці майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.03.2021 року у справі № 592/2335/21, провадження № 1-кс/592/1255/21, на ноутбук марки Lenovo моделі G510, чорного кольору, по кримінальному провадженню № 12021200480000454 від 26.02.2021 року.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1