Справа № 481/405/21 Провадж.№ 2-а/481/8/2021
31.05.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Вжещ С.І.
за участю: секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Сударикова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Момотенко Віталія Васильовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
05.04.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Момотенко Віталія Васильовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, згідно з яким просив скасувати постанову БАБ № 262686 від 05.03.2021 року, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Момотенко В. В. про притягнення його ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Крім того, в позовній заяві позивач просив поновити пропущений строк на оскарження постанови серії БАБ № 262686 від 05.03.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин, обґрунтовуючи тим, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 31.03.2021 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 05.03.2021 року відносно нього інспектором СРПП ВП №1 ГУНП в Миколаївській області Момотенко В.В. було винесено постанову серії БАБ № 262686, у якій зазначено, що він 05.03.2021 року о 01.34 годині, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_1 , в м. Новий Буг по вул. Харчука, 2, не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1 «а» ПДР України, також не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п.п.2.1 «б» ПДР України, внаслідок чого вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Однак позивач із даною постановою не погоджується, вказуючи на те, що дійсно 05.03.2021 року близько 01.40 години він знаходився у дворах багатоповерхівок по вул. Гребеннікова в м. Новому Бузі, Миколаївської області, у своєму автомобілі ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_1 , яким володіє, на якому приїхав ОСОБА_2 , щоб забрати його додому, як вони раніше домовлялись. Поставивши автомобіль на стоянку, ОСОБА_2 відійшов по своїх справах, а він чекав його у автомобілі. Коли під'їхали працівники поліції, автомобіль ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_1 , перебував на стоянці без руху, працівники поліції запитали у нього, чому він не зупинився на їх вимогу та почали вимагати документи на автомобіль та посвідчення водія, на що він відмовив, пояснивши це тим, що не керував даним автомобілем та не зобов'язаний надавати документи. При цьому пояснив, що всі документи та ключі від автомобіля знаходяться у водія, який повинен підійти через деякий час, але працівники поліції на його пояснення не реагували та, затримавши, доправили до Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, де склали якість документи. Про те, що відносно нього була винесена оскаржувана постанова, йому не було відомо, так як копію такої ніхто не вручав і, в подальшому, вона була направлена поштою на його адресу. Зазначив, що інспектором СРПП ВП №1 ГУНП в Миколаївській області Момотенко В.В. не дотримано вимог ст. 245, 280 КУпАП та не зазначено в ній наявність доказів, на підставі яких він прийшов до висновку винуватості водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 07.04.2021 р. позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
22.04.2021 року ухвалою судді відкрито провадження по справі та призначений судовий розгляд на 06.05.2021 року.
06.05.2021 року представник позивача Судариков Г.В. подав до суду клопотання, в порядку ст. 48 КАС України, про залучення в якості співвідповідача, Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, з яким інспектор Момотенко В.В. перебуває у трудових відносинах.
Ухвалою суду від 06.05.2021 року клопотання представника позивача Сударикова Г.В. про залучення в якості співвідповідача Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у справі задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Баштанський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. У зв'язку з залученням співвідповідача судовий розгляд відкладений до 24.05.2021 року 10:00 години.
Позивач ОСОБА_1 та його представника, адвокат Судариков Г.В., під час розгляду справи позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Відповідач 1, інспектор СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Момотенко В.В., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що ним було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП згідно вимог чинного законодавства. Так, ОСОБА_3 суду пояснив, що 04.03.2021 року близько 24.00 години він, разом з напарником патрулюючи в м. Новому Бузі по вул. Харчука, здійснили зупинку автомобіля ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_1 , але водій даного транспортного засобу вимогу поліцейського про зупинку не виконав. Після чого він, разом з напарником на службовому автомобілі, почали переслідувати даний транспортний засіб, який зупинився у дворах двоповерхівок. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що на водійському сидінні знаходиться ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. На вимогу вийти з автомобіля та надати йому документи на транспортний засіб та посвідчення водія, водій ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що він не керував даним транспортним засобом, при цьому в автомобілі знаходився один.
Представник відповідача 2 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Зоря О. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду відзив, у якому зазначив про те, що позов пред'явлений до неналежного відповідача УПП в Миколаївській області, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Відповідач 3 Баштанський районний відділ поліції ГУНП в Миколаївській області, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило, відзив на позов до суду не подавав.
Відповідно до ст. 205 КАСУ, у випадку неявки в судове засідання учасника справи (його представника) належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст.121 КАС України).
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а саме не вручення відповідачем 1 позивачу копії постанови у день її винесення, а отримання останнім такої 31.03.2021 року простою кореспонденцією, суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку та поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд приходить до такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови серії БАБ №262686, винесеної 05.03.2021 року інспектором СРПП ВП №1 ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Момотенко В.В., громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення вимог п.п. 2.1 А, п.п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України, а саме за те, що він, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2105, державний номер НОМЕР_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, а також не мав при собі реєстраційного документу на транспортний засіб.
Згідно вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)
Пунктом 1.9. Розділу 1 Правил № 1306, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.п.2.1 «а», «б» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Докази мають бути належними та допустимими.
На підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем ОСОБА_3 під час розгляду справи, в якості доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, надано диск DVD-R з відеозаписами.
Із переглянутого судом диску DVD-R (запис D3-151165/000001 від 05.03.2021 року) вбачається, що о 01:33 год. на запитання поліцейського «Чому не зупиняєтесь на законну вимогу поліції?» позивач відповів «бо не їхав», о 01:36 год. працівник поліції попросив позивача пред'явити документи, позивач відмовився надавати документи, пояснивши, що він сидить у своєму автомобілі біля свого двору, о 01:37 год. працівник поліції пояснив позивачу, що останній не зупинився на вимогу працівника поліції біля нотаріуса, де надавався жест про зупинку транспортного засобу (а.с.45).
Крім того, на диску DVD-R з фрагментами відео з відеореєстратора поліцейського автомобіля маються записи (013413_1, 013613_1, 014511_1) де видно, як о 01:35 год. поліцейські під'їхали до автомобіля ВАЗ 2105, о 01:36 год. поліцейські стоять біля автомобіля ВАЗ 2105, о 01:45 год. позивач вийшов з автомобіля з водійської сторони.
Аналізуючи зазначені відеозаписи судом виявлена розбіжність у часі відеореєстратора поліцейського автомобіля та відео розмови поліцейського з ОСОБА_1 .
Крім того, суд наголошує, що відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 цього закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Серед іншого необхідно вказати, що п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Як видно з диску DVD-R, наданого відповідачем 1 відео з відеореєстратора поліцейського автомобіля не є безперервним, а тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частиною 2 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення, а також докази, що підтверджують його вчинення .
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 72 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17 (ЄДРСРУ № 82707106).
Суд не вдається до оцінки фактів, зафіксованих на відеоносіях, що були надані відповідачем 1 та переглянуті в судовому засіданні, оскільки зазначені докази, з урахуванням правової позиції Верховного Суду є неналежними та недопустимими, оскільки прямо не вказані у постанові по справі про адміністративне правопорушення з зазначенням посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис.
Інших доказів, які б підтверджували скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП 05.03.23021 року не здобуто та в оскаржуваній постанові не зазначено, що вказує на обгрунтованість позову.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закриттю.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 , спрямовних до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Момотенко В.В., Управління патрульної поліції в Миколаївській області, то в цій вони підлягають відмові у задоволенні, як пред'явлені до неналежного відповідача, виходячи зі змісту правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Так, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
Тому, належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Згідно штату Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, затвердженого наказом № 999 від 21.12.2020 року, який уведено в дію з 01.01.2021 року, Сектор реагування патрульної поліції відділення поліції №1 підпорядкований Баштанському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, у зв'язку з задоволенням позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судовий збір сплачений позивачем, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що є відповідачем у справі.
Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову серії БАБ № 262686 винесену інспектором СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Момотенко Віталієм Васильовичем від 05.03.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В задоволення позову ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Момотенко Віталія Васильовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складене 01.06.2021 року.
Суддя Вжещ С.І.