Справа № 487/5155/20
Провадження № 2/487/547/21
26 квітня 2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
10 вересня 2020 р. до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, в якому просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зобов'язати Службу у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, надати висновок про доцільність позбавлення прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей.
Позов мотивований тим, що 24 березня 2017 року шлюб між сторонами розірвано. Від цього шлюбу у сторін є двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ще перебуваючи у шлюбі відповідач зловжив спиртними напоями, що призводило до конфліктів, внаслідок чого відповідач завдавав позивачу тілесних ушкоджень, доволі часто в присутності малолітніх дітей. Зловживає відповідач спиртними напоями і на теперішній час. Після розірвання шлюбу відповідач також постійно провокував скандали і бійки, після яких позивачка неодноразово викликала поліцію. Конфліктні ситуації припинились після засудження відповідача вироком Ленінського районного суду від. 05.04.2019 за ч. 1 ст. 146 КК України. Все це вплинуло на поведінку та рівень навчання дітей, які значно погіршилися коли діти подорослішали. Позивач та її рідні прикладають максимум зусиль щоб налагодити відносини дітей з вчителями та з однолітками, покращити їх поведінку. Відповідач від виконання своїх батьківських обов'язків самоусунувся, має заборгованість по аліментам, яка станом на 31.05.2020 складає 78 716,85 грн. Вихованням дітей відповідач також не займається. Інколи діти самі відвідують відповідача, але такі побачення мають тільки негативні наслідки, оскільки батько завжди перебуває у стані алкогольного сп'яніння. І взагалі відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щоб уникнути обов'язку матеріального утримання дітей, про що свідчить його нотаріально посвідчена заява. Зазначені обставини позивач вважає є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
22 вересня 2020 року відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
До підготовчого засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника Служби.
В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Островською-Колосюк Ю.Б., відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Враховуючи, що відповідач фактично визнає позовні вимоги, суд вважає можливим ухвалити рішення в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч.ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.
Позбавлення батьківських справ завжди є результатом протиправної, винної поведінки.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі СК України), якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, то вони можуть бути позбавленні батьківських прав.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2017 року шлюб між сторонами розірвано.
Діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні.
05 квітня 2019 року вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт.
Окрім цього, позивач ОСОБА_3 неодноразово зверталась до Заводського ВП ГУПН в Миколаївській області, Інгульського ВП ГУП в Миколаївській області із заявами щодо неправомірних дій ОСОБА_2 (відповідь Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області від 17.06.2020, 16.04.2016, відповіді Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області від 18.06.2020, 2016 р., 2017 р.).
12.03.2020 року державним виконавцем Заводського ВДВС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) Єльніковою А.М. відкрито ВП № 61518519 з виконання виконавчого листа № 487/3332/18 виданого 10.10.2018 Заводським районним судом м. Миколаєва.
Згідно розрахунку заборгованості від 18.06.2020, заборгованість зі сплати аліментів становить 78 716,85 грн.
Згідно з відповіддю Миколаївської ЗОШ №26 від 17.06.2020 мати ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підтримувала зв'язок з класними керівниками, виявила бажання співпрацювати з спеціалістами Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Відповідно до характеристик на дітей, виданих директором Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. №26, мати підтримувала зв'язок з вчителями в телефонному режимі, намагалася виправити поведінку дітей.
Згідно з відповіддю ТОВ «Центр освіти «ОПТІМА», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в ТОВ «Центр освіти «Оптіма» з 02.12.2019 року у 9 класі, навчання оплачує мати.
Відповідно до довідки-характеристики на ОСОБА_2 , виданої ДОП сектору превенції Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Коваленко С.О., ОСОБА_2 зарекомендував себе з посередньої сторони. Його було помічено в компаніях осіб, схильних до скоєння кримінальних правопорушень та у вжитті алкогольними напоями. ОСОБА_2 протягом 2017 року притягувався 2 рази до адміністративної відповідальності та відносно нього надходили звернення до Заводського ВП ГУНП за ч. 1 ст. 125 КК України - 2017 р. та за ст. 186 КК України - від 17.04.2018 р.
Згідно з деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником дітей є ОСОБА_1 .
Відтак, встановлено, що відповідач, як батько дітей, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує медичним доглядом, спілкування з дітьми не підтримує.
Згідно Висновку органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 10.11.2020 р. орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Отже зазначені вище фактори, суд розцінює, як ухилення відповідача від виховання своїх дітей, який свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських обов'язків відносно дітей.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, виходячи з інтересів дітей.
Розподіляючи судові витрати відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з дотриманням положення ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 1.
Повне судове рішення складено 05 травня 2021 року.
Суддя: З.М. Сухаревич