Миколаївської області
Справа №477/463/21
Провадження №2/477/524/21
31 травня 2021 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Буджиганчук Євдокії Юріївни, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,
В березні 2021 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.
Зазначала, що у січні 2021 року при отримані заробітної плати виявила, що на підставі постанови від 11 січня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича з неї здійснюються відрахування на погашення боргу перед відповідачем згідно виконавчого напису №6009 від 08 грудня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю.
Вказувала, що ніяких взаємовідносин зміж нею та товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” не було, тому вказаний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням вимог, оскільки грошові вимоги цього підприємства не є безспірними.
Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено без доведеності безспірності вимог кредитора, в тому числі й при відсутнсті фінансових документів, які б підтверджували розмір та нарахування заборгованості, що виключає безспірність вимог, просила визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов підтримала та просила його задовольнити з тих же підстав, що були зазначені у ньому.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив суду не надав.
Суд, вважаючи можливим розглянути справу без участі сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом “Про нотаріат” (далі - Закон), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.
Так, в ст. 87 Закону передбачено, що виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону та пунктами 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо:
- подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1).
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (підпункт 3.3).
Умови до форми та змісту письмової заяви стягувача на вчинення виконавчого напису передбачають підпункти 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку.
Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджується документами, чітко визначеними Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати:
- оригінал кредитного договору;
- засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Виходячи з такого підходу до вирішення цих спорів, Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-887/цс17) зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» був укладений кредитний договір №630118714 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки.
Правонаступником АТ «Альфа Банк» є на теперішній час товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
08 грудня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Буджиганчук Євдокією Юріївною було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 31014 грн. 93 коп.
Позивачка не погоджується як із з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, так і з наявністю у відповідача права вимоги у нею будь-якої заборгованості.
Виконавчий напис було вчинено на підставі заяви відповідача, до якої стягувачем додано Анкету-заяву, розрахунок заборгованості із зазначенням суми заборгованості.
Безспірність заборгованості ОСОБА_1 для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.
Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса були порушені вимоги статей 87 та 88 Закону України “Про виконавче провадження” та пункту 3 Порядку.
Статтею 50 Закону України “Про нотаріат” передбачено право на оскарження нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Внесення змін до виконавчого напису або визнання його частково таким, що не підлягає виконанню, наприклад якщо суми грошового зобов'язання можуть бути змінені (зменшені), діючим законодавством не передбачено, тому виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 262-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6009, вчинений 08 грудня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Буджиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , заборгованості в сумі 31014 (тридцять одна тисяча чотирнадцять) грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів після складання повного тексту рішення.
Суддя Р.В.Козаченко