Справа № 473/1548/21
іменем України
"01" червня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., представника заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дорошівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з такою заявою в якій вказувала на те, що з 08 жовтня 1988 року по 22 травня 2003 року вона перебувала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі від якого у них народився син ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу колишнє подружжя продовжувало проживати разом, вести спільне господарство, були пов'язані між собою спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка (що складається з трьох окремих ділянок) загальною площею 3,83 га., розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги за законом, належним чином прийняла спадщину, проте нотаріус відмовив заявниці в посвідченні її спадкових прав, вказуючи на необхідність підтвердження факту її спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю протягом не менш, як п'яти років до часу відкриття спадщини.
У зв'язку з цим ОСОБА_2 просила про задоволення її заяви.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 року до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_3 .
В судовому засіданні, яке проводилося без участі заявниці ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 , представник заінтересованої особи - Дорошівської сільської ради - в судове засідання не з'явилися, проте надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви ОСОБА_2 не заперечують.
Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі заявниці ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , представника заінтересованої особи - Дорошівської сільської ради.
Заслухавши пояснення представника заявниці ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що з 08 жовтня 1988 року по 22 травня 2003 року ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі від якого у них народився син ОСОБА_5 .
З показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 5, 6, 8-9) вбачається, що після розірвання шлюбу колишнє подружжя продовжувало проживати разом, вести спільне господарство, були пов'язані між собою спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, мали спільний бюджет.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка (що складається з трьох окремих ділянок) загальною площею 3,83 га., розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги за законом, належним чином прийняла спадщину, проте нотаріус відмовив заявниці в посвідченні її спадкових прав, вказуючи на необхідність підтвердження факту її спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю протягом не менш, як п'яти років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.
Зокрема, згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - постанова) якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 21 постанови при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.
В судовому засіданні встановлено факт, що ОСОБА_2 дійсно проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з лютого 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (по день смерті останнього).
В період спільного проживання жоден з них не перебував в іншому шлюбі.
Разом з тим судом не виявлено інших осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , мають право на її обов'язкову частку, заявили будь-які вимоги щодо спадкового майна та мають вищий пріоритет на спадкування (є спадкоємцями 1-3 черг).
Враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на те, що закон не передбачає іншого порядку встановлення цього факту та від нього залежить реалізація заявницею свого майнового права, а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дорошівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу - задовольнити повністю.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Щербані Вознесенського району Миколаївської області разом з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Щербані Вознесенського району Миколаївської області, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з лютого 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Вуїв