Провадження № 3/470/118/21
Справа № 470/254/21
01 червня 2021 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Шматковій Н.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2021 року серії ВАБ №053605 слідує, що 10 травня 2021 року протягом дня громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, однак фізичної сили не застосовував, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КупАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином.
З метою захисту охоронюваних прав і свобод громадян, відповідно до Конституції України та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КупАП, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає самостійні конкретні дії особи, які утворюють об'єктивну сторону такого правопорушення, як вчинення домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, визначені ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, формами насильства в сім'ї, за які передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП, виступають: психологічне насильство в сім'ї, фізичне насильство в сім'ї та економічне насильство в сім'ї.
Зі змісту протоколу не вбачається суттєвих ознак правопорушення, поставленого ОСОБА_1 в провину, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що діями особи завдано будь-якого психологічного, фізичного або економічного насильства потерпілій ОСОБА_2 .
Матеріалами справи не встановлено чи був ще хтось свідком вказаної події та міг підтвердити свідчення ОСОБА_2 .
Не містять матеріали провадження також інформації про тривалість конфлікту, підстави його виникнення, чи були спроби уникнути конфлікту, чи були ці дії обопільними та як себе під час сварки поводила ОСОБА_2 , чи намагалася уникнути та припинити конфлікт, чи навпаки своїми діями продовжила його.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане вище в сукупності дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що потерпіла не зазнала психологічного чи будь-якого іншого насильства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. Л. Лященко