Справа № 132/1100/14-к
Провадження № 1-кп/127/1795/17
01.06.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12014020160000050, № 12015020160000017 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше засудженого:
10.12.2013 року вироком Калинівського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 164 КК України до ста годин громадських робіт;
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України,
29 січня 2014 року в період часу з 00:30 год. по 02:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем проживання ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_3 . Приблизно о 01:45 год. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 взяв ножа та, розуміючи протиправність своїх дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_8 , з метою умисного позбавлення життя останнього, наніс йому один удар ножем в область грудей та два удари ножем в область живота. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці пригоди.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 103 від 12 лютого 2014 року, смерть ОСОБА_8 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей, живота та заочеревинного простору і ушкодження верхньої долі правої легені, які супроводжувались гострою масивною крововтратою на зовні та у праву плевральну і черевну порожнини.
09 січня 2015 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_9 попросив ОСОБА_7 перегнати його автомобіль марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , на територію Калинівського РМЗ, де останній мав зберігатись під охороною, а ключі залишити в шухляді столу. Того ж дня, приблизно о 21:00 год. ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , знаючи де знаходяться ключі від нього, з метою провідати матір, яка проживає в с. Корделівка Калинівського району, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем марки «Мерседес-Бенц», д.н. НОМЕР_1 , та в подальшому скоїв ДТП.
Відповідно до висновку експерта № 9 від 17.02.2015 року, залишкова вартість вищевказаного автомобіля складає 70427,43 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 70427,43 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. п. 2.1 а, 10.1, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху України (п. 2.1 а - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії й талон, що додається до посвідчення; п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п.12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), рухаючись по автодорозі Житомир-Могилів-Подільський в с. Корделівка Калинівського району зі швидкістю 45-50 км/год., виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_10 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Рено Трафік» - ОСОБА_11 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового уламкового перелому дистального метаепіфізу правого плеча зі зміщенням, яке не являлось небезпечним для життя і не супроводжувалось загрозливими для життя явищами, за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я. Відповідно до висновку експерта № 9 від 06.02.2015 року, вищевказане ушкодження належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості, виникло від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності утворення може відповідати терміну ДТП.
Згідно з висновком експерта № 61а від 02.02.2015 року, в ситуації, яка склалась, при умові, що в автомобілі марки «Мерседес Бенц» були відсутні технічні несправності, що впливають на керованість та напрямок руху ТЗ перед виникненням події ДТП, невідповідність дій водія автомобіля «Мерседес Бенц» ОСОБА_7 вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, призвела до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Після скоєння ДТП ОСОБА_7 , в порушення п. 2.10 а, г, є Правил дорожнього руху України, не надав першу медичну допомогу потерпілим, втік з місця пригоди та до проведення медичного огляду вжив спиртні напої.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів при зазначених вище обставинах визнав частково, надав суду наступні показання. він не визнає свою провину за ч. 1 ст. 115 КК України, в квартирі ОСОБА_8 він не перебував.
Покійного ОСОБА_8 він знав протягом тривалого часу, останній був дідом його знайомого - ОСОБА_12 . За час знайомства у квартирі ОСОБА_8 він був кілька разів, останній раз за пів року до загибелі ОСОБА_8 разом з ОСОБА_12 29 січня 2014 року він в квартирі ОСОБА_8 не перебував.
Заяву про зізнання у вчиненні даного злочину він написав під психологічним тиском працівників міліції. На той час він перебував у ІТТ м. Вінниці, де до нього підійшли оперативні працівники міліції, які йому повідомили, що його вагітну дружину притягнуть до відповідальності, як співучасницю по цій справі, якщо він не напише заяву, що дане вбивство вчинив він. Він погодився написати заяву, зміст якої йому розповіли працівники міліції. Потім з ним проводили слідчий експеримент. Про те, що він має розповідати йому сказали працівники міліції, показавши протокол його допиту. При цьому, коли його допитували, він був без адвоката, що написав міліціонер він не читав, оскільки не зміг розібрати почерк. Під час досудового розслідування були порушені його права.
На той час він курив цигарки марки «Бонд». Він не може пояснити, яким чином недопалки цигарок «Прилуки» з його ДНК виявили у квартирі ОСОБА_8
28 січня в другій половині дня він перебував у ОСОБА_12 , розпивав з останнім та іншими знайомими алкоголь.
Потерпілого ОСОБА_9 він знав за п'ять років до подій, працював на нього неофіційно. Він виконував роботи слюсаря та водія, здійснював перевезення на автомобілі потерпілого марки «Мерседес Бенц». Він возив посуд, вивозив сміття. Вказівки про те, що і куди він має везти, йому давав ОСОБА_9 .
Він працював на автомобілі ОСОБА_9 , мав доступ до автомобіля, ключів та мав дозвіл власника їздити на ньому. Охоронці стоянки, де був автомобіль, знали його та те, що він їздить на автомобілі ОСОБА_9 , вільно впускали його на стоянку. Даний автомобіль він взяв, щоб поїхати до матері, мав на це право, угон не скоював. Коли він брав автомобіль, то в стані алкогольного сп'яніння не перебував. По дорозі він скоїв ДТП, в чому визнає свою вину, розкаюється. На той час був сніг, надворі було темно, він не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та скоїв ДТП. Він злякався та залишив місце події. В подальшому він допомагав з лікуванням потерпілого в ДТП.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 надав суду наступні показання. Він знайомий з ОСОБА_7 , останній у нього працював, виконував роботи на території його підприємства. ОСОБА_7 особистих транспортних засобів та посвідчення водія не мав.
09.01.2015 року він попросив ОСОБА_7 поставити його автомобіль на стоянку, що на території сусіднього підприємства, що той і зробив. В подальшому ключі від його автомобіля знаходилися в шухляді в столі на його підприємстві.
Через деякий час до нього подзвонили з поліції та повідомили, що його автомобіль потрапив в ДТП в районі с. Корделівка. Потім ОСОБА_7 повідомив йому, що він без дозволу взяв його автомобіль, щоб поїхати до мами.
В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи його автомобілем виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з іншим автомобілем. Передня частина його машина була пошкоджена.
Він дозволив ОСОБА_7 лише поставити його автомобіль на стоянку, а в подальшому він не давав ключі від автомобіля ОСОБА_7 , брати його автомобіль не дозволяв.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надав суду наступні показання. На той час він працював таксистом. Він взяв замовлення на АДРЕСА_4 , віз жінку з темним волоссям, яка розмовляла російською мовою. Жінка вийшла біля банкомату, мабуть, зняла гроші, після чого вони направилися в с. Голендри. Однак доїхати туди не змогли, оскільки була заметіль.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала суду наступні показання. Вона працювала газовим інженером, була знайома з ОСОБА_8 , оскільки він був її абонентом, вона перевіряла його газовий лічильник. ОСОБА_15 проживав сам, алкоголем не зловживав.
Того дня вона робила обхід по під'їзду будинку, в якому проживав ОСОБА_15 , перевіряла лічильники газу. ОСОБА_15 зазвичай дозволяв їй заходити в його квартиру, двері завжди були привідчинені. Близько 17 год. вона підійшла до дверей квартири ОСОБА_8 , які були відхилені. Вона погукала, зайшла у квартиру, подивилася лічильник, повернула голову в інший бік та побачила, що з-під бушлата видно ноги. Вона злякалася, пішла до сусідів та повідомила їм, що, мабуть, дід помер. Сусід ОСОБА_16 зайшов до квартири ОСОБА_8 , вона також зайшла разом з ним. На дивані вона побачила велику пляму крові та тіло ОСОБА_8 , яке лежало поряд з диваном, накрите бушлатом. Також вона бачила поламаний маленький стільчик та молоток біля тіла ОСОБА_8 . В квартирі голосно працював телевізор. ОСОБА_16 викликав поліцію, після приїзду якої вона до квартири більше не заходила.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав суду наступні показання. ОСОБА_15 проживав з ним по-сусідству. Останній був замкнутий, жив сам, до нього ніхто з рідних не приходив, лише один раз він бачив його сина.
ОСОБА_7 він ніколи не бачив у квартирі ОСОБА_8 .
Того дня в двері його квартири подзвонила контролер по газу та повідомила, що в квартирі ОСОБА_8 щось сталося. Вони разом зайшли в квартиру ОСОБА_8 . Двері до квартири були відчинені майже навстіж, як зазвичай. В квартирі завжди було брудно, стояв нестерпний запах. Відчиняючи двері ОСОБА_15 таким чином робив провітрювання. В одній з кімнат він побачив тіло ОСОБА_8 , яке було чимось накрите. Після цього він викликав поліцію.
Безладу в квартирі, як при крадіжці чи пограбуванні, не було.
В подальшому він був понятим при ОМП. Він уже всього не пам'ятає, що тоді відбувалося, які речі вилучали, однак в протоколі все було відображено вірно, він його підписував.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав суду наступні показання. ОСОБА_7 - його знайомий. ОСОБА_8 він не знав.
29.01.2014 року близько 19-20 год. він зустрічався з ОСОБА_7 в квартирі останнього в м. Калинівка. В той час до ОСОБА_7 приїхали друзі. Дівчина, яка проживала з ОСОБА_7 , вийшла та сказала, що останній спить. Однак через кілька хвилин ОСОБА_7 вийшов до нього заспаний.
Через деякий час до нього подзвонили працівники поліції та повідомили, що підозрюють ОСОБА_7 у скоєнні вбивства.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав суду наступні показання. ОСОБА_7 його друг. ОСОБА_15 був його нерідним дідом, який жив сам, багато часу проводив на дачі. ОСОБА_15 знав ОСОБА_7 .
Одного дня до нього зателефонувала його матір, яка на той час перебувала в м. Москва, та повідомила, що ОСОБА_8 вбили. Він поїхав до квартири останнього та побачив там тіло ОСОБА_8 , яке лежало між кімнатою і кухнею. В квартирі він бачив зламаний стілець.
За кілька днів до цього ОСОБА_7 проживав у м. Калинівка. Ввечері з 20-21 год., перед тим, як було виявлено труп ОСОБА_8 , ОСОБА_7 був у нього разом з Зеленицею.
В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- витяг з кримінального провадження №12014020160000050, згідно з яким 30.01.2014 року о 16:10 год. до чергової частини Калинівського РВ УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_16 , що 30.01.2014 року о 16:00 год., він виявив у квартирі АДРЕСА_5 труп власника квартири ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаної рани грудної клітки праворуч, двох колото-різаних ран правого поперекового відділу. Труп направлено на СМЕ;
- протокол огляду місця події від 30.01.2014 року з фототаблицею, згідно з яким місцем події являється приміщення квартири АДРЕСА_5 . Квартира складається з коридору, двох кімнат, туалету та кухні. Під час проведення даного огляду було виявлено та вилучено: ніж кухонний з дерев'яним руків'ям (з тумбочки на кухні), змиви речовини бурого кольору зі стіни у коридорі, змиви з леза та руків'я ножа, що знаходився у тумбочці - столі на кухні, два недопалки цигарок з фільтром «Прилуки», що виявлені в помийному відрі на кухні, фрагменти речовини бурого кольору, виявлені в раковині на кухні ;
- протокол огляду трупа від 31.01.2014 року, згідно з яким на тілі трупа ОСОБА_8 наявний одяг: сорочка та дві тільняшки просочені речовиною бурого кольору. На лівій боковій стороні в більшій кількості. В правій грудній та боковій стороні сорочки та тільняшок маються отвори, навколо яких тканина просочена речовиною бурого кольору. Розмір отвору 2х1 см, нижче правої бокової кишені. Колото-різана рана Г подібної форми в сьомому міжребер'ї, довжиною 7 см, при зведених краях. Також, 2 см в правій боковій стороні (поперековій) та рана 1,8 см. В поперековій стороні - колото різана рана;
- лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_8 №107 від 31.01.2014 року, згідно з яким причиною смерті стали колото-різані проникаючі поранення грудної клітки та попереку з ушкодженнями внутрішніх органів;
- протокол огляду місця події від 01.02.2014 року, згідно з яким місцем події являється приміщення квартири АДРЕСА_5 . Під час проведення даного огляду було виявлено та вилучено: ніж з руків'ям (прозорим) довжиною 130 мм, який знаходився на підвіконні у гостевій кімнаті; саморобний ніж з руків'ям темно-синього кольору, який знаходився у серванті в приміщені кухні; частину пошкодженого дерев'яного стільця, який знаходився у коридорі ліворуч від холодильника;
- протокол додаткового огляду місця події з ілюстративними таблицями від 03.02.2014 року, згідно з яким місцем огляду являється двокімнатна квартира в АДРЕСА_6 , яка належала ОСОБА_8 . При огляді гостевої кімнати з правої сторони від входу на дерев'яному кріслі виявлено та вилучено одну пару шкіряних рукавиць (зимових), зі столу - пульт від телевізора, з поверхні холодильника, який знаходився у коридорі, два сліди пальців рук, які знаходяться на відстані 8 мм один від одного;
- висновок експерта № 30 від 10.02.2014 року, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові ОСОБА_7 (об'єкт 1), ОСОБА_12 (об'єкт 2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). На наданих на дослідження недопалках сигарет «Прилуки» (об'єкт 3) виявлені клітини з ядрами, на недопалку «Прилуки» (об'єкт 4) виявлені поодинокі клітини з ядрами. В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (об'єкт З), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК -профіль) клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (об'єкт 4) не встановлені. Генетичні ознаки клітин на недопалку сигарети «Прилуки» (об'єкт 3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 (об'єкт 1) і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_12 (об'єкт 2) та ОСОБА_8 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_7 (об'єкт 1) та в об'єкті 3 складає 6,82 х 10"24. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 147 секстильйона осіб. Походження клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (об'єкт З) від ОСОБА_12 та ОСОБА_8 виключається;
- висновок експерта № 70 від 03.02.2014 року, згідно з яким кров із трупа ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. Кров ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_12 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В;
- висновок експерта № 103 від 12.02.2014 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено: проникаюча колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки справа з ушкодженням верхньої долі правої легені та дві проникаючі колото-різані рани живота з ушкодженням очеревини та заочеревинного простору справа без ушкодження внутрішніх органів, кров у правій плевральній порожнині 1200 мл та у черевній порожнині 120 мл, садно в ділянці правого ока, садна та синець на руках, садно в ділянці лівої здухвинної кістки. Проникаючі поранення грудей, живота та заочеревинного простору у ОСОБА_8 спричинені дією плоского предмету, що мав колюче-ріжучі властивості, можливо, ножа. Садно та синець на правому передпліччі, садно на лівому ліктьовому суглобі, садно в ділянці лівої здухвинної кістки, утворились від дії твердих тупих предметів. Смерть ОСОБА_8 , настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей, живота та заочеревинного простору з ушкодженням верхньої долі правої легені, які супроводжувались гострою масивною крововтратою на зовні та у праву плевральну і черевну порожнини. Між пораненнями, та смертю прямий причино-наслідковий зв'язок. Виявлені колото-різані проникаючі поранення грудей, живота та заочеревинного простору у ОСОБА_8 належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (пункти 2.1.3, й та 2.1.3. к «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ № 6 від 17.01.1995р.). Виявлені на тілі ОСОБА_8 садна та синці на руках і тулубі заподіяні незадовго до смерті (у межах декількох годин до настання смерті) і кожне окремо та всі у сукупності належать до легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Садно правого ока виникло в строк понад трьох діб до часу проведення експертизи трупа і належить до легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_8 спиртів та їх ізомерів не виявлено, що свідчить про тверезий його стан на момент настання смерті. Враховуючи локалізацію виявлених при експертизі трупа ОСОБА_8 колото-різаних поранень, взаємне розташування потерпілого та особи, що наносила ушкодження в момент заподіяння, могло бути будь-яким за умов доступності правої половини тулуба. Характер та локалізація, виявлених при судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 , виключають можливість їх виникнення внаслідок самопадіння з положення стоячи та внаслідок нанесення самому собі. Садна та синці на руках можна розцінювати як сліди самооборони. Зважаючи на відсутність динаміки змін при дослідженні трупних плям та трупного задубіння, відсутність виражених ознак гниття, смерть ОСОБА_8 настала за 2-3 доби до часу виявлення трупа;
- протокол проведення слідчого експерименту від 18.02.2014 року, згідно з яким ОСОБА_7 повідомив, що він прийшов до діда, щоб випити вина, дід - це родич ОСОБА_18 , прізвища не пам'ятає, це відбувалось в квартирі будинку по АДРЕСА_7 , вказав на квартиру, де був неодноразово. Пив вино, в процесі він розлютив діда своїм вчинком, останній схопився за ножа, він відреагував, відбив ножа і наніс ним дідові декілька ударів. Крім того, ОСОБА_7 вказав, що описане відбувалось в квартирі АДРЕСА_8 даного будинку, він постукав, дід відкрив, і він зайшов. Все відбувалось в кімнаті ( ОСОБА_7 вказав на середню кімнату квартири), приблизно, о 24 год. в ніч з 28 на 29 січня 2014 року. Він пив вино з кружки на столі, але точно не впевнений, чи кружка, яка є зараз на столі, та сама. Далі він сидів, випив вина кружку, він був не тверезий, говорили, потім випив ще одну кружку, потім він встав, він впав на стілець, потім піднявся і викинув його в коридор. Дід на це відреагував, схопив зі стола ножа і на нього, він його вдарив ногою, дід впав на диван. Він до нього, дід ще привстає, він забрав в цей момент ножа і вдарив останнього кілька разів, скільки точно не пам'ятає, вдарив ножем, якого забрав в діда. Ніж був кухонний, рукоять здається дерев'яна. ОСОБА_7 показав, що наносив удари ножем, який тримав в правій руці. Дід був в положенні сидячи на дивані, він був в положенні стоячи. Забрав в діда ніж та заподіяв ножем удар в праву частину грудей та в область поясниці, скільки точно ударів не пам'ятає. Після цього дід впав на диван, він побачив, що наробив,почав одягатися та тікати з квартири. На кріслі лежали його рукавиці та шапка, він почав їх шукати і коли шукав, дід сповз на підлогу, він на нього кинув щось з речей. Взяв рукавиці, шапку та пішов з квартири. З квартири нічого не забирав, чи брав мобільний телефон, не пам'ятає, грошей не брав. Ніж залишив, чи на столі в кімнаті, чи на кухні, не пам'ятає, все було дуже швидко. Двері за собою не закривав. На запитання слідчого, чи вчиняв ОСОБА_8 , схопивши ніж, якісь активні дії по відношенню до ОСОБА_7 (намагався вдарити, замахувався), останній повідомив, що це проходило в долі секунди, він стояв біля дверей кімнати, ОСОБА_8 схопив ніж і на нього, а що він хотів зробити, він не знає, не став дивитись, чекати. Він зразу вдарив його ногою, хотів вдарити по ножу, ОСОБА_8 впав на диван.
На запитання слідчого, з якою метою ОСОБА_7 заподіяв декілька ударів ножем ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повідомив, що з метою самозахисту, чи намагався дід його вдарити, він не знає, але якщо взяв ножа і пішов на нього, то мабуть хотів вдарити, хто його знає, що в людини на умі.
Також в судовому засіданні було переглянуто відеозапис даної слідчої дії;
- висновок експерта № 31 від 10.02.2014 року, з якого вбачається, що на представлених на дослідження змивах з руків'я та леза ножа виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами.
В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами на змивах з руків'я та леза ножа, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа ОСОБА_8 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_8 збігаються з генетичними ознаками слідів крові та клітин на змивах з руків'я (об'єкт 1) та леза (об'єкт 2) ножа;
- протокол огляду предмету від 21.03.2014 року, згідно з яким, предметом огляду являється мобільний телефон «Samsung» Е 100 ІМЕІ: НОМЕР_3 , який був наданий ОСОБА_19 . Телефон має акумуляторну батарею, задню кришку, корпус, сім карту, флеш карту, відсутні пошкодження при візуальному огляді;
- постанова про визнання речовими доказами від 03.04.2014 року, згідно з якою вилучені під час ОМП 30.01.2014 року в квартирі АДРЕСА_5 : 3 слідів пальців рук, сліду одорологічного походження, і кухонного ножа з дерев'яним руків'ям, вирізки з покривала на дивані, змивів речовини бурого кольору зі стіни у коридорі, змивів з леза та руків'я ножа з дерев'яною рукояттю, двох недопалків цигарок «Прилуки», фрагменту тканини з речовиною бурого кольору з раковини на кухні; вилучених під час огляду трупа ОСОБА_8 31.01.2014 року: зрізів нігтів з обох рук, зразків волосся з голови, відбитків пальців рук; одягу (сорочка, тільняшка з довгим рукавом, безрукавка, штани, підштаники, труси, шкарпетки); вилучений під час ОМП 01.02.2014 року годинника наручного з корпусом жовтого кольору; вилучених під час ОМП 03.02.2014 року пари рукавиць, пульта від телевізора, двох слідів пальців рук; вилученої під час слідчого експерименту 18.02.2014 року з ОСОБА_7 кружки; відібраних у ОСОБА_7 , ОСОБА_12 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 зразків крові; відібраних у ОСОБА_7 , ОСОБА_12 зразків запахових слідів; наданого ОСОБА_19 21.03.2014 року, мобільного телефону Samsung 1100 ІМЕІ: НОМЕР_3 . Вказані предмети передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області;
- витяг з кримінального провадження №12015020160000017, згідно з яким 09.01.2015 року о 23:10 год., при в'їзді в с. Корделівку, на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський, водій автомобіля «Мерседес Спринтер» д.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , рухаючись в напрямку з м. Калинівки в с. Корделівку, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Рено Трафік» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , після чого втік з місця події та залишив автомобіль. Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля «Рено Трафік» - ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки;
- заява ОСОБА_9 від 10.01.2015 року, згідно з якою останній просить прийняти міри до ОСОБА_7 , який 09.01.2015 року, у вечірню пору самоправно без дозволу взяв його автомобіль «Мерседес Спрінтер» д.н. НОМЕР_1 , в результаті чого потрапив у ДТП, чим спричинив йому матеріальної шкоди в розмірі 35000 грн.;
- витяг з кримінального провадження №12015020160000019, згідно з яким 10.01.2015 року до Калинівського РВ УМВС надійшла заява від ОСОБА_9 , що ОСОБА_7 , працюючи на його фірмі в м. Калинівці та маючи ключі від автомобіля «Мерседес Спрінтер», д.н. НОМЕР_1 , незаконно заволодів ним, чим спричинив ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 35000 гривень;
- висновок Калинівської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду від 10.01.2015 року, згідно з яким ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- висновок експерта № 9 від 17.02.2015 року, згідно з яким залишкова вартість автомобіля марки «Мерседес-Бенц 208 D» - 1996 року випуску д.н. НОМЕР_1 , в робочому стані без огляду транспортного засобу станом на 09.01.2015 року складає 70427,43 грн.;
- висновок експерта № 24 від 12.03.2014 року, згідно з яким при досліджені одягу ОСОБА_8 , на сорочці, фуфайці і майці виявленого по одному пошкодженню по передній поверхні справа у верхній частині та по два пошкодження спереду справа у нижній частині (в ділянці бічного шва), на трусах виявлено два пошкодження на передній половинці справа в ділянці пояса. Вищевказані пошкодження на одязі, фрагментах шкіри і фрагменті ребра утворились від дії плаского колюче-ріжучого предмета (предметів) типу клинка ножа, що мав гостре лезо та обушок П-подібного перетину. Не виключається можливість утворення цих пошкоджень і від дії клинка кухонного ножа, наданого на експертизу.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив свою участь у вбивстві ОСОБА_8 , стверджував, що він був в квартирі вбитого за півроку до вбивства, проте він не зміг пояснити, звідки взялися недопалки цигарок з його біологічним матеріалом в квартирі ОСОБА_8 , які були виявлені під час ОМП 30.01.2014 р. Суд вважає непереконливими твердження захисника про те, що цей протокол є неналежним доказом в зв'язку з тим, що поняті не перебували під час проведення даної слідчої дії постійно, оскільки такі твердження не ґрунтуються на доказах, здобутих слідством та ретельно досліджених в судовому засіданні. Зокрема свідок ОСОБА_16 повідомив, що він брав участь у вказаній слідчій дії, після її завершення він ознайомився з протоколом, в ньому все було відображено вірно, що дає підстави стверджувати, що цей понятий невідлучно був під час ОМП. Також вказаний свідок стверджував, що іншим понятим була його дружина. Тобто під час проведення огляду місця події відповідно до вимог закону було залучено двох понятих, а відтак суд визнає цей доказ належним та допустимим.
Отже наявність в квартирі ОСОБА_8 недопалків цигарок з слідами ДНК ОСОБА_7 (висновок молекулярно-генетичної експертизи від 10.02.2014 №30) свідчать про присутність ОСОБА_7 в квартирі ОСОБА_8 безпосередньо перед його вбивством та спростовують показання обвинуваченого про те, що він був там за півроку до смерті ОСОБА_8 .
Разом з тим під час досудового слідства ОСОБА_7 на слідчому експерименті, який проводився 18.02.2014 в присутності захисника ОСОБА_25 детально розповів про обставини скоєння ним злочину, на місці показав послідовність своїх дії та подій того вечора.
В судовому засіданні ОСОБА_7 стверджував, що він дав такі показання та все розповідав за вказівкою працівників поліції, які морально на нього тиснули, оскільки він був необізнаний як діяти в таких ситуаціях, побоювався за свою дружину.
Суд вважає такі твердження ОСОБА_7 непереконливими, адже під час слідчого експерименту був захисник, однак ані він, ані ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, та після нього жодних скарг на незаконну діяльність працівників поліції не подавали. Крім того, ще за тиждень до слідчого експерименту ОСОБА_7 писав заяву, в якій також повідомляв про скоєне ним вбивство ОСОБА_8 . Хоча суд не бере до уваги зміст заяви, однак сам факт її написання свідчить про те, що на ОСОБА_7 ніхто не тиснув, він давав свідчення добровільно, а в судовому засіданні намагається ввести суд в оману, і в такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне.
Суд вважає неспроможними твердження захисника ОСОБА_25 про те, що недопалки цигарок міг доставити в квартиру будь-хто, в тому числі свідок ОСОБА_26 , оскільки це є припущеннями, які жодним доказом не підтверджено. Суд не може ґрунтувати вирок на припущеннях.
Також неспроможними, на думку суду, є твердження захисника про те, що зразки крові в ОСОБА_7 отримані протизаконно і не відповідно до регламентованого КПК порядку. Зразки крові відбиралися слідчим на підставі постанови прокурора, що цілком відповідає вимогам ст.ст. 241, 245 КПК. Закон не містить вимоги, щоб такі зразки відбирав лікар, оскільки ця процедура не тотожна освідуванню, коли потрібні спеціальні медичні знання для певних висновків щодо стану особи. Тому суд вважає висновок експерта №30 від 10.02.2014 законним та допустимим доказом, рівно як і протокол отримання зразків від 31.01.2014.
Разом з тим суд погоджується зі стороною захисту та вважає, що протокол про результати аудіо контролю місця (за особою) від 24.03.2014 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області №0-413т - розмови ОСОБА_7 із співкамерником в камері ІТТ, не може вважатися належним доказом з огляду на відсутність ухвали слідчого судді, яка суду надана не була, тому суд визнає цей доказ недопустимим.
Отже суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 суд розцінює, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності, оскільки його показання в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення є недостовірними та спростовуються, протоколами ОМП та висновками експерта № 30 та № 31 від 10 лютого 2014 року, згідно з якими в квартирі ОСОБА_8 було вилучено два недопалки цигарок, які згідно ДНК - профілю належать ОСОБА_7 , а також протоколом слідчого експерименту від 12 лютого 2014 року, під час якого, в присутності захисника, обвинувачений ОСОБА_7 детально показував, як він ножем наносив удари ОСОБА_8 . Обставини, викладені ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, які були проаналізовані вище, а саме з протоколом огляду місця події, актом судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_8 №103 від 12 лютого 2014 року, в якому зазначена кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень останнього, що у нього наявні тілесні ушкодження, характерні для самооборони, що свідчить про те, що ОСОБА_7 умисно, протиправно позбавив життя ОСОБА_8 .
За таких обставин суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_8 , тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, що обвинувачений у нього не працював на постійній основі, не перебував на випробувальному терміні. Час від часу він надавав ОСОБА_7 конкретну роботу, яку оплачував. 09 січня 2015 року він не надавав дозволу ОСОБА_7 на користування його автомобілем.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК України, не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу; працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобу, а також службових осіб, наділених повноваженнями щодо використання та експлуатації транспортних засобів.
Обвинувачений ОСОБА_7 до жодної із вищезазначених категорій не відноситься, тому є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Твердження ОСОБА_7 про те, що він працював в ОСОБА_9 водієм не підтверджено жодним доказом, проте спростовано показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який наполягав на тому, що він не дозволяв ОСОБА_7 використовувати його автомобіль.
Обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України жодною стороною не оспорювалися. ОСОБА_7 визнав себе винуватим за цим епізодом, тому суд визнав недоцільним досліджувати всі обставини та обмежився лише допитом обвинуваченого, який підтвердив, що він не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом, після чого залишив місце дтп.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало значної матеріальної шкоди; за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_7 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання компрометуючих даних не надходило.
Відповідно до акту № 59 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 03.03.2014 року, ОСОБА_7 в період вчинення злочину та в теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Відповідно до висновку № 37 амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 06.03.2014 року, ОСОБА_7 виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Також суд вважає, що ОСОБА_7 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.
Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертизи слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєних ним злочинів, а також вирішити долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 150080 гривень повністю підлягає задоволенню з підстав доведеності винуватості відповідача у скоєнні злочину та обґрунтованості позову.
Суд також вважає, що цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14350 гривень 17 копійок та 3000 гривень витрат за надання правової допомоги, - законний, обґрунтований, підтверджений документами, повністю підлягає задоволенню.
В частині відшкодування моральної шкоди цивільний позов ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наведена норма ЦК України також кореспондується із положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Потерпілим ОСОБА_11 на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що він переніс сильний стрес, фізичний біль, проходив курс стаціонарного лікування в травматологічному відділенні Калинівської ЦРЛ з 09.01.2015 року по 21.01.2015 року, де йому зробили операцію, пережив душевні страждання.
Зазначене переконує суд у тому, що потерпілий, в зв'язку із вчиненням щодо нього протиправних діянь з боку обвинуваченого, зазнав душевних страждань, були порушені його нормальні життєві зв'язки, оскільки він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні та чотири місяці на амбулаторному лікуванні.
Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 25000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку суду.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з 10.02.2014 року по 02.09.2014 року та з 28.12.2016 року по 28.11.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави шістнадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 87 копійок процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речові докази:
- три сліди пальців рук; слід одорологічного походження; кухонний ніж з дерев'яним руків'ям; вирізку з покривала; змиви речовини бурого кольору; змиви з леза та руків'я ножа з дерев'яною руків'ям; два недопалки цигарок «Прилуки»; фрагмент тканини з речовиною бурого кольору; зрізи нігтів з обох рук; зразки волосся з голови; відбитки пальців рук; одяг (сорочка, тільняшка з довгим рукавом, безрукавка, штани, підштаники, труси, шкарпетки); кружку, пару рукавиць; два сліди пальців рук; зразки крові, відібрані у ОСОБА_7 , ОСОБА_12 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 ; зразки запахових слідів, відібрані у ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , які передані на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, - знищити;
- годинник наручний з корпусом жовтого кольору, пульт від телевізора, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, - повернути ОСОБА_28 .
- мобільний телефон «Samsung 1100» ІМЕІ: НОМЕР_3 , який передано на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, - повернути власнику.
Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 сто п'ятдесят тисяч вісімдесят гривень матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 17 копійок матеріальної шкоди, три тисячі гривень витрат за правову допомогу та двадцять п'ять тисяч гривень моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Судді :