Справа № 127/5340/21
Провадження 2-а/127/57/21
01 червня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим нормами КАС України (п.п.1,2,5,7,9,11 ч.5 ст.160, ч.ч.1,3 ст.161 КАС України), надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду, а саме не зазначення в позовній заяві найменування суду, до якого подано заяву, не зазначення поштового індексу, РНОКПП або номер паспорту, повного ім'я відповідача, відсутність викладу обставин, які, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваної постанови, не зазначення жодного доказу таких обставин, не обґрунтування порушення оскаржуваною постановою прав, свобод, інтересів позивача, не зазначення в позовній заяві чи здійснювалися позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, відсутність письмового підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, відсутність копії позовної заяви та копії доданих до неї документів для відповідача, відсутність документу, що підтверджує сплату судового збору.
12.04.2021 року позивач надав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій вимагає звільнити його від сплати судового збору у адміністративній справі №127/5340/21. Заява мотивована тим, що позивач, вважаючи виконання співробітниками патрульної поліції службових обов'язків наданням послуг споживачам, які регулюються Законом України «Про захист прав споживача», вважає, що він має бути звільнений від сплати судового збору на підставі зазначеного Закону як споживач таких послуг.
Ознайомившись із цією заявою позивача суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення чи звільнення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Крім цього, обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має легітимну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно з законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для позивача можливості доступу до правосуддя та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
З викладеного вбачається, що суд при вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору може враховувати виключно майновий стан сторони. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору КАС України не містить.
Натомість позивач, обґрунтовуючи в заяві вимогу про звільнення від сплати судового збору, не виклав жодної обставини, не додав до заяви жодного доказу, які б свідчили про його майновий стан.
Посилання позивача, як на правову підставу звільнення від сплати судового збору на Закон України «Про захист прав споживачів», не заслуговують на увагу, оскільки сфера застосування зазначеного Закону не поширюється на правовідносин, що склалися між сторонами.
Будь-яких інших доказів на обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, заявник не надав.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому його заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
З приводу решти недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі суду від 04.03.2021 року суд зазначає наступне.
Копію ухвали суду від 04.03.2021 року суд направив на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), зазначену ним в позовній заяві. Однак, копію ухвали суду позивач у поштовому відділенні не отримав, до суду повернувся конверт, що містить копію ухвали суду від 04.03.2021 року, з рекомендованим повідомленням з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, позивач за час перебування позовної заяви в суді тривалий час (3 місяці) не виявив зацікавленості у розгляді внесеної до суду позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
З матеріалів позову вбачається, що недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду від 04.03.2021 року, позивачем не усунуто, подане позивачем до суду 12.04.2021 року повідомлення-заява про зміну статусу та правосуб'єктності жодним чином не стосується предмету спору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, суд дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 позовної заяви до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, суд,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Черниша Є.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №162739 від 17.02.2021 року, повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: