Справа № 138/1595/21
Провадження №:1-кс/138/242/21
01 червня 2021 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання дізнавача СД Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021025160000204 від 30.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
31.05.2021 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання дізнавача СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021025160000204 від 30.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 30.05.2021 до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого ОСОБА_5 про те, що громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , зберігає наркотичні речовини, які замовив через мережу інтернет з доставкою на відділення «Нової Пошти».
За даним фактом 30.05.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025160000204 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Під час проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення проступку причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який 30.05.2021 у присутності двох понятих під час особистого обшуку видав працівникам поліції свій мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 та повідомив, що саме на цей телефон (№ НОМЕР_3 ) йому прийшло повідомлення про прибуття посилки на відділення «Нової Пошти».
Після цього, 30.05.2021 даний мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 було оглянуто та приєднано до справи в якості речового доказу.
На даний час у зв'язку з всебічним, повним та об'єктивним розслідуванням вказаного кримінального провадження, а також з метою уникнення можливості втрати речового доказу, оскільки він являється тимчасово вилученим майном та на протязі доби має бути арештованим або повернутий особі, в якої він був вилучений, а тому виникає необхідність в накладені арешту.
За таких підстав, з метою збереження речового доказу, дізнавач просить накласти арешт на мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 .
Дізнавач, прокурор та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На обґрунтування доводів дізнавачем до клопотання про арешт майна додано копії матеріалів кримінального провадження, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.05.2021; рапорт інспектора-чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 30.05.2021 про надходження заяви; рапорт старшого оперуповноваженого Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 ; пояснення ОСОБА_6 від 30.05.2021; заява ОСОБА_6 від 30.05.2021 про добровільну видачу мобільного телефону; протокол огляду предмета від 30.05.2021; постанова дізнавача від 30.05.2021 про приєднання предметів до справи як речових доказів.
Слідчий суддя встановив, що 30.05.2021 ОСОБА_6 добровільно в присутності двох понятих видав працівникам поліції мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 та пояснив, що на вказаний телефон йому приходило повідомлення з відділення «Нової Пошти» про отримання посилки.
Постановою дізнавача СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 30.05.2021 мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021025160000204 від 30.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та поміщено на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Отже, дізнавач довів, що вказаний мобільний телефон може бути використаний як доказ вчинення кримінального правопорушення, також що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання дізнавача про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача СД Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021025160000204 від 30.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон золотистого кольору марки «Huawei» моделі «CUN-U29», EMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити дізнавачу, прокурору, ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1