Справа № 420/4813/21
31 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №12293-12154/Р-02/8-1500/20 від 23 грудня 2020 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації трати частини доходів за період з 24 лютого 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 7776,16 гривень;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити суму компенсації трати частини доходів за період з 24 лютого 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 7776,16 гривень.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначила, що їй протиправно не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року, яка була нарахована на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№ЕП/10510/21 від 15.04.2021р.) на позовну заяву (а.с.20-21).
Відзив обґрунтований наступним.
На виконання Постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року, ОСОБА_1 було виплачено 7776,16 гривень, що є донарахованою за період з 24 лютого 2005 року по 30 червня 2006 року сумою недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 .
Однак, порядок виконання рішення суду залежить не тільки від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області.
Виплата ОСОБА_1 суми у розмірі 7776,16 гривень була здійснена на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0325-5/57562 від 17.08.2020 року, однак - Державною казначейською службою України.
Таким чином, на думку пенсійного органу, покладені судом зобов'язання були виконані у повному обсязі та у порядку, встановленому чинним законодавством, у межах покладених повноважень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказувало, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов'язкова для цього умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу.
Станом на 31 травня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 17.02.2015 року отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 (а.с.25).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_2 , з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами на відповідний рік з 24 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року та з 01 січня 2006 року по 30 червня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно законів України, з виплатою ОСОБА_1 різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим (а.с.10-11).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, постанова Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року залишена без змін.
26 листопада 2020 року, на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року, на картковий рахунок ОСОБА_1 було зараховано 7776,18 гривень (а.с.12).
03 грудня 2020 року, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо нарахування та виплати компенсації трати частини доходів за період з 24 лютого 2005 року по 31 жовтня 2020 року (а.с.7).
Листом №12293-12154/Р-02/8-1500/20 від 23 грудня 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії - відсутні (а.с.8).
Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за рішенням суду, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина 3 статті 46 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У свою чергу, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі №2050-III слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції у період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_2 , з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами на відповідний рік з 24 лютого 2005 року по 31 грудня 2005 року та з 01 січня 2006 року по 30 червня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно законів України, з виплатою ОСОБА_1 різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим (а.с.10-11).
26 листопада 2020 року, на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі №2а-421/11 від 07 листопада 2011 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було нараховано та виплачено ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 7776,18 гривень (а.с.12).
Зважаючи на вищенаведене правове регулювання та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 24 лютого 2005 року по 25 листопада 2020 року.
Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що виплата у розмірі 7776,18 гривень мала разовий характер, а тому компенсації не підлягає, суд відхиляє, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані у результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №159/1615/17, від 29.04.2020 року по справі №420/2093/16-а, від 16.12.2020 року по справі №521/21718/16-а та від 23 грудня 2020 року по справі № 640/7975/15-а.
Суд звертає увагу, що наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати недоотриманої пенсії з 24 лютого 2005 року по 25 листопада 2020 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 24 лютого 2005 року по 25 листопада 2020 року відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплатити».
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі №640/7975/15-а.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у нарахуванні позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №12293-12154/Р-02/8-1500/20 від 23 грудня 2020 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації трати частини доходів за період з 24 лютого 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 7776,16 гривень; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити суму компенсації трати частини доходів за період з 24 лютого 2005 року по 30 жовтня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 7776,16 гривень - задовольнити частково.
Бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати недоотриманої пенсії з 24 лютого 2005 року по 25 листопада 2020 року - визнати протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу з 24 лютого 2005 року по 25 листопада 2020 року відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплатити».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.