26 травня 2021 р. № 400/2094/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, Київ11, Центральна Частина Києва, Київ, 01011 Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, Київ11, Центральна Частина Києва, Київ, 01011 Прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030
про:визнання протиправними та скасування рішення від 10.04.2020 р. № 207 і наказу від 24.04.2020 р. № 318к; поновлення на посаді з 30.04.2020 р.; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 р.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Миколаївської області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 р. № 207 "Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
- визнати протиправним та скасувати наказ від 24.04.2020 р. № 318к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління представництва інтересів у суді прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління представництва інтересів у суді прокуратури Миколаївської області або на рівнозначній посаді в прокуратурі Миколаївської області з 30.04.2020;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 р.
12.05.2021 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (зі змінами).
Клопотання мотивоване тим, що оскаржуваним наказом позивача звільнено з займаної посади в органах прокуратури відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ. Окрім того, враховуючи, що на теперішній час в Конституційному Суді України перебуває подання 50 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-ІХ, провадження у цій справі підлягає зупиненню.
Вирішуючи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведених правил адміністративного процесуального законодавства свідчить про те, що об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.
Судом встановлено, що дійсно Конституційний Суд України відкрив провадження за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ зі змінами.
Разом з цим, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, суд не вбачає підстав для висновків про неможливість розгляду даної справи до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (зі змінами).
При цьому суд враховує, що в разі вирішення справи не на користь позивача, яке буде передувати рішенню Конституційного Суду України про неконституційність норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», він має право на перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі пункту частини п'ятої статті 361 КАС України.
Тобто нормами процесуального права передбачено ефективний механізм ревізії рішення суду в адміністративній справі у тому випадку, якщо застосований судом при вирішенні справи закон або інший нормативно-правовий акт були визнанні неконституційними за рішенням Конституційного Суду України.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
Керуючись ст. 236, 248, 256 КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 400/2094/20 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя В. С. Брагар